Архіви категорій: Наша минувшина

До 80-річчя Озерянської трагедії

 

Забуттю не підлягає…

19 березня 1943 року. Ця подія вже 80 років тривожить душу всіх озерянчан, та й не тільки їх. Вже відійшли у вічність майже всі земляки-очевидці, та вже і нас, дітей війни – сучасників Другої світової, стає все менше. Але ніколи не зітреться в пам`яті народу ця трагедія.

Жодне село на Варвинщині не зазнало таких втрат, як мої Озеряни. На захист рідної Вітчизни пішли понад 1000 моїх земляків, і кожен другий (527 чоловіків) не повернувся з фронту. 47 – були розстріляні гітлерівцями в тюрмах, страчені і вкинуті в напівзруйнований колодязь, 186 сільчан спалено 19 березня 1943 року в с. Озеряни. Біля села, неподалік угіддя Борсуківщина, були розстріляні 18 чоловік партійно-господарського активу Варвинського району.

Дорогою від Озерян до Варви, в колишньому хуторі Пологи, німецькі загарбники та поліцаї розстрілювали та вкидали в напівзруйнований колодязь людей. Сюди вкинули напівживу юнку Наташу Кононенко нібито за зв`язок з партизанами. Крім неї, вбили і теж вкинули у колодязь Марію Іванівну Шолом – дружину партизана, а також Олексія Трохимовича Борсука, Амвросія Парамоновича Шолома, Петра Федоровича Борсука. Вкидали туди й жителів інших сіл, як от Данила Кошовця та Андрія Момота з Брагинців. А скільки було вбитих – вже ніхто не скаже… Читати далі

Гідно вшанували гідного земляка

Новий час додає нашій Україні і Варвинщині нових героїв. На полях сучасних боїв складають світлі голови сини й онуки тих, кого ми досі славили за ратні подвиги. Проте у пам’яті людській житимуть і ті, хто своєю трудовою звитягою розбудовували рідний край, щоб у ньому жили ми, нащадки…

14 вересня у селищному Парку слави, на Алеї наших уславлених земляків – героїв війни і праці, відбулося урочисте відкриття нового почесного стенда, присвяченого Герою соцпраці з Остапівки, великому трудівнику села Олександру Никифоровичу Даценку. Борд було виготовлено за ініціативи і коштом ще одного відомого остапівчанина, який присвятив своє трудове життя прокуратурі України, Василя Васильовича Федоренка. Він увічнив пам’ять земляка навіть у такий непростий, воєнний час. У встановленні стенда допомогли працівники ГПЗ та загону благоустрою. Отож, у вітальному слові з такої нагоди голова громади Валентина Саверська-Лихошва вдячно згадувала і великого сільського трудівника, й ініціатора його вшанування. В урочистості взяли участь син О. Н. Да­це­н­ка Григорій Олександрович та онук Олександр Григорович, який подякував всім за увічнення пам’яті про дідуся. Читати далі

СПАДЩИНА ОПАНАСА СЛАСТІОНА

Мандруємо рідним краєм

В українській архітектурі на межі ХІХ-ХХ століть відзначалося тяжіння до народних традицій. Був популярний так званий український народний (національний) архітектурний стиль.

Вихованці туристсько-краєзнавчого клубу «Ніка», в рамках Всеукраїнської туристсько-краєзнавчої експедиції «Мій рідний край», вирішили ознайомитись з українським народним архітектурним стилем в межах Варвинського району. Ми здійснили пішохідну подорож ІІ ступеня складності (подолали 52 км) по селах району, де збереглися будівлі земських шкіл. У всіх будівлях шкіл був використаний український архітектурний стиль.

А тепер звернемось до історії побудови приміщень шкіл. Читати далі

«РОБИТИ ПОТРІБНІ, РЕАЛЬНІ СПРАВИ…»

До 100-річчя Варвинської селищної ради

Павло Миколайович Скудний – Вар­­винський селищний голова з 1994-го до 2006-го та з 2008-го до 2010-го років.


– Павле Миколайовичу, Ви – людина, що прийшла на посаду селищного голови з культури. Цей напрямок творчості Ви дуже любили. Тож, чому балотувалися на посад селищного голови?

– Перебуваючи на посаді начальника відділу культури, часто відвідував сільські будинки культури та придивлявся до того, як працюють сільські голови, бо хотів допомогти творчим працівникам будинку культури. А коли мешканці селища запропонували балотуватися, я погодився. 1994-го року я вперше балотувався на посаду селищного голови на альтернативній основі: було п’ять кандидатур. Читати далі

ПО БІТУМ ДО МОСКВИ…

До 100-річчя Варвинської селищної ради

Зі спогадів очільників ради

Народився Іван Олексійович у хуторі Долина, дотичному до х. Берізка, що неподалік Озерян. Після закінчення школи продовжив навчання в Уманському технікумі механізації сільського господарства, служив у лавах Збройних Сил, а згодом закінчив Ташкентське авіаційне училище, певний час літав на надзвукових лайнерах.

Через деякий час Іван Олексійович закінчив інженерно-зоотехнічний факультет Київської сільськогосподарської академії.

– Закінчивши обидва училища та певний час політавши на надзвукових облавках, я повернувся до села Кухарка, в тодішній радгосп «Мирний», і розпочав там роботу на посаді секретаря партійної організації, а через деякий час очолив колгосп «Дружба» в селі Озеряни, – розповідав Іван Олексійович.

1982-го року погодився на пропозицію тодішнього першого секретаря райкому партії Гмирянського очолити Варвинську селищну раду. Читати далі

Щоб діти знали, хто ми і звідки

Під таким заголовком у минулому номері варвинської газети опубліковано розповідь варвинця Михайла Богоденка про те, як він досліджує історію свого роду і рідного хутора Боханів. На жаль, проіснувавши менше сторіччя на родючих грунтах біля Остапівки і Кухарки, хутір зник з лиця землі. Проте нащадки боханян знову і знову повертаються у рідний край, мріють про його відродження.

Докладніше читайте у №29 від 16 липня, газета є у продажу в селищних магазинах “Продукти” В. Рептюха по Шевченка та “Факел” родини Небратів у мікрорайоні “Нафтовик”. До 20 числа можна замовити передплату “Слова Варвинщини” на наступний місяць, звернувшись у поштові відділення чи до листоноші.

Михайло і Ярослав Богоденки.

Читати далі

ВІДСТОЯЛИ В БОЮ, ПРОСЛАВЛЯЛИ В ПРАЦІ

ЩОБ ПАМ`ЯТАТИ

Цій світлині від роду ось уже 45 років. Зробили фото накінці січня 1975 року. Тут закарбовані учасники редакційної зустрічі ветеранів війни. Зібрання було приурочене 30-річчю Великої Перемоги. І взяли у ньому участь Герой Соціалістичної Праці, депутат Верховної Ради УРСР, голова колгоспу ім. Калініна П.Я. В’юницький, кавалер орденів Слави, Вітчизняної війни, Червоної Зірки, механізатор з Богданів І.М. Олійник, Герой Соціалістичної Праці, бригадир тракторної бригади з Остапівки О.Н. Даценко, кавалер орденів Слави, «Знак Пошани», машиніст Гнідинцівського заводу СНіВЗГ Д.П. Бондаренко, Герой Радянського Сою­зу, робітник РІТС-4 з видобутку газу І.Я. Кон­д­ратець, шофер АК-2 М.Л. Петров (нижній ряд), столяр буддільниці №1 БМУ НГВУ «Чернігівнафтогаз» Т.І. Сушина, кавалер ордена Слави, заступник головного механіка ГПЗ С.І. Савельєв, колгоспник з Богданів П.О. Охріменко, бригадир столярів міжколгосп­буду М.П. Матухно, ст. диспетчер АК-2 АТК НГВУ «Чернігівнафтогаз» П.П. Борсук (верхній ряд). Читати далі

НАДРА СЛУЖИЛИ ЛЮДЯМ

За грядою літ минулих


Цьогорічне нафтовицьке свято – День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, проходило у районі під знаком 60-річчя початку видобутку чорного золота на Варвинщині. Як відомо, на початку липня 1959 р. із свердловини №1, що неподалік Гнідинець, було отримано першу вуглеводну сировину.

Читати далі