Архів категорії: Новини

Кращий механізатор Варви відзначив поважний ювілей

Василь Тимофійович з дітьми і онуками.

Знаний варвинський механіза­тор, комбайнер, жаткар Василь Тимо­фі­йович Іваненко – у теплому колі рідних і представників мерії та ветеранської організації, що прийшли його привітати, зустрів своє 80-річчя. Наприкінці спекотного серпня він багато літ зазвичай відзначав значиміше для кожного хлібороба свято – обжинки, нині ж настав час віншувати і його життєвий ужинок. Сором`язливий, стриманий, сивочолий чоловік. Він і нині стрункий та жилавий, активний, постійно в роботі, проте від того велетня зі святковим снопом чи за кермом трактора, яким запам`ятали його світлини, зроблені фотокором тодішньої районки, його віддаляють невблаганні літа і спогади. далі

ДІТЕЙ ТРЕБА ЛЮБИТИ

27 вересня – День працівників дошкілля

Педагогом стають за покликанням душі. Так сталося і з Валентиною ЛІНИВОЮ, вихователькою Варвинського садочка «Джерельце». Іншого призначення вона й не могла обрати. У дитинстві обожнювала свою виховательку, любила гратись з лялечками, щось шила, в’язала. Її зачаровувала атмосфера затишку, тепла і творчості, яка панувала в садочку в її рідній Антонівці, звідки родом, і вона завжди мріяла працювати вихователем. Валентина Василівна була впевнена: ця професія – незвичайна, цікава і найпотрібніша. Тож вибір факультету «Дошкільне виховання» Прилуцького педагогічного училища був зовсім не випадковий. далі

  • Продається ГАРАЖ з вхідним погребом в районі сільгосптехніки, документи на землю і будівлю оформлені, вартість 10 тис. грн. Тел. 095-717-46-92.
  • Продається ДВОРИЩЕ у Гнідинцях. Будинок з газовим опаленням, є піч, господарчі будівлі, ділянка 53 «сотих». Тел. 095-876-41-42.

І В БОГДАНАХ ЗРІЄ «КАБЕРНЕ»

Адреси досвіду

Повертатися за старими адресами, до героїв минулих публікацій, – особлива цікавість для журналіста: що змінилося у їх житті із часу спілкування, як розвивається улюблена справа чи цікаве захоплення, чи, бува, буденність не підітнула крила мріям і планам?..

Серед тих, до кого завжди цікаво повертатися, – знаний варвинський виноградар Анатолій Михайлович Тупіка. Вперше потрапила на його диво-виноградник у 2015-ому, 2003 – писала як про вмілого городника. Подивував пенсіонер – колишній заводчанин, розмаїттям смачних сортів, котрі годі було перепробувати, рядами бездоганно доглянутого винограду – під шнурочок, власними секретами вирощування і, безперечно, справжньою захопленістю виноградом, якщо не сказати одержимістю.

Що змінилося відтоді – цікавлюся у героя публікацій при нагоді. Віджартовується так: а що, постарів, спина дає про себе знати, зменшив господарство (раніше подружжя Тупік тримало корів), але виноград, садівництво залишаються сенсом його життя. Ці роки не тільки розвивав свою ділянку, де зібрав до сотні сортів, а й, виявляється, допоміг закласти гарний, просто-таки зразково-показовий виноградник одному з місцевих сільгоспвиробників, довів рослини до високої продуктивності і доглядає їх нині. Мова ж про богданівський виноградник родини Луданих, яка вже немало літ обробляє місцеві сільгоспземлі, розводить рибу у ставках, тримає пасіку і, виявляється, започатковує ще й власне садівництво. Придбати виноград, персики, малину та інші плоди богданівського саду можна у їх варвинському магазині на розі вул.Ломоносова біля ринку і безпосередньо в Богданах. далі

НОСЕНКИ ВІДКРИВАЮТЬ СЕЗОН

Адреси досвіду

Ніби день, промайнуло таке швидкоплинне, ще й карантинне літечко. Наразі, як ніколи, актуальний жарт: як ви його провели? Відповідь: поглядом… Для подружжя відомих варвинських садівників Миколи і Любові Носенків воно теж здалося коротким, але від того, що кожну годину вони провели у звичних трудах праведних, у своєму розсаднику плодових дерев і ягідників. Відтак на осінь мають добрий результат – сотні міцних, добротних саджанців, садових цікавинок, і вже цього тижня, із суботнього базару в селищі 19 вересня, відкривають свій новий сезон реалізації.

У якості і сортності їх садивного матеріалу впевнені всі, хто вже купував яблуні, груші, персики чи черешні. На другий-третій рік від посадки плоди можна і побачити, і скуштувати, отож земляки звертаються до Носенків знову у пошуках омріяних сортів. Ціни ж, зважаючи на карантинну скруту, і цьогоріч пропонують демократичні й незмінні з минулого сезону – 60-100 грн, приміром, за яблуню – від найпростіших, популярних сортів до дефіцитних новинок. далі

СПІЛЬНО РОЗВИВАТИ МАЙБУТНЮ ГРОМАДУ

Справи депутатські

Вже за лічені місяці Вар­вин­­ська об`єднана територіальна гро­мада внаслідок остаточного пе­ре­фор­­матування адміністратив­но-­те­ри­­­торіа­льного устрою держави стане об`єд­на­ною у повному ро­зу­­­мінні цього слова, ліквідувавши штучне розмежування території Вар­винщини, її населення і ресурсів, що виникло внаслідок утворення ОТГ «на три села». Поділ на селищне і районне підпорядкування, на «наші – не наші» залишиться у минулому. Готуватися до роботи в нових реаліях, консолідувати населені пункти колишнього Варвинського району на спільний подальший розвиток, вивчати пропозиції лідерів думок у селах і селищі Варвинщини, ретельно прораховувати майбутню спільну скарбницю громади – такі завдання визначає для себе і колег по бюджетній комісії селищної ради її голова Віктор Гармаш.

Немало однодумців, зорієнтованих на спільну працю щодо виживання і розвитку Варвинщини, має у сільських громадах. Серед таких – досвідчений місцевий аграрій, керівник сільгосптовариства «Прог­рес», депутат ра­­йон­ної ради Микола Бой­ко, з яким днями зустрілися на новому «прогресівському» об`єкті – потужному зерносушильному комплексі у Гнідинцях, будівництво якого завершується. далі

«РОБИТИ ПОТРІБНІ, РЕАЛЬНІ СПРАВИ…»

До 100-річчя Варвинської селищної ради

Павло Миколайович Скудний – Вар­­винський селищний голова з 1994-го до 2006-го та з 2008-го до 2010-го років.


– Павле Миколайовичу, Ви – людина, що прийшла на посаду селищного голови з культури. Цей напрямок творчості Ви дуже любили. Тож, чому балотувалися на посад селищного голови?

– Перебуваючи на посаді начальника відділу культури, часто відвідував сільські будинки культури та придивлявся до того, як працюють сільські голови, бо хотів допомогти творчим працівникам будинку культури. А коли мешканці селища запропонували балотуватися, я погодився. 1994-го року я вперше балотувався на посаду селищного голови на альтернативній основі: було п’ять кандидатур. далі