Хвилювання і турботи зі зборами у дорогу напередодні великоднього волонтерського заїзду у зону АТО і вже буквально наступного дня – позитив від зустрічей з воїнами та щире спілкування з ними – ось перші враження представниці варвинської волонтерської групи Яни Борщ від чергової поїздки на Донбас. А ще, завжди наголошує Яна, неймовірно тепле відчуття згуртованості земляків у мирному тилу, їх дружнього плеча, готовності поділитися тим, що мають. Адже за лічені дні до передсвяткового рейсу спорожнілий волонтерський гаманець швидко наповнили внески небайдужих на пальне, а місцеві господині наготували домашніх смаколиків.
Цього разу з великодніми передачами і святковим настроєм на Донеччину й Луганщину вирушили Віктор Борсук (власним „бусом”), Олексій Балаба і Андрій Назарський. І звісно ж, з ними Яна – незмінний координатор збору допомоги у Варві і турботлива помічниця кожному, хто боронить східний рубіж. Побували у Олексія Комлика (район Святогірська), Василя Вертюченка (селище Золоте), познайомилися з воїнами „Грузинського легіону” – старший серед гурту Зураб, і бійцями Юлею та Альбертом (Світлодарська дуга). Збирали ж великодні кошики і чимало смачного та поживного небайдужі сільчани Леляків, Калиновиці, Кухарки та вже сталий волонтерський „батальйон” із Варви.
Чи випадковість, чи знаково, а цьогорічне 23 лютого, ще донедавна день святковий би, чоловічий, варвинці відзначили символічно. Вшановували воїнів нового часу, простих чоловіків, котрі добровольцями або за призовом мусили стати до зброї на сході держави у, здавалось би, мирні дні. Вшановували пам`ять полеглих, материнські сльози, дякували за небайдужість волонтерам і їх помічникам, говорили про проблеми, які хлопці та їх рідні долають вже опісля служби.
Дитяче відчуття свята і дива, доросла надія серед безнадії, потреба робити щось хороше – велике чи невелике, але комусь приємне, у ці новорічно-різдвяні дні з новою силою оживають і тепліють десь глибоко у душі кожного з нас. Якими б дорослими чи й навіть добряче пожилими ми не були, якими б втомленими, заклопотаними, прагматичними чи вже й зчерствілими. Бо така людська природа – шукати світло серед мороку, забувати прикрощі і віднаходити сили, аби їх вистачало і собі, і тим, хто поруч.
За підтримки Адміністрації Президента України, на виконання доручення голови облдержадміністрації, у рамках Міжнародного фестивалю Sanremo Junior 20-22 грудня 2017 року у Чернігові, в приміщенні обласного академічного українського музично-драматичного театру ім.Т.Г. Шевченка, проходив обласний етап Всеукраїнського конкурсу дитячої творчості «Яскраві діти України».
8 років поспіль чемпіонат з інтелектуальних ігор «Віват, інтелект!» серед школярів Чернігівської області збирає розумних, кмітливих, допитливих школярів позмагатися за звання кращих інтелектуалів та отримати кубок переможця. В ході цікавого, змістовного і надзвичайно напруженого змагання учасники мають змогу показати свої знання у різних сферах науки, техніки, культури, розширити свій кругозір, підвищити загальну ерудицію, розвивати спостережливість, пам’ять, аналітичне та логічне мислення, комунікативні, організаторські, пізнавальні та творчі здібності, вміння працювати в команді. 
Черговий виїзд на східний форпост держави, де несуть службу воїни-варвинці, місцева волонтерська група здійснила наприкінці жовтня. До Дня захисника України надіслали підшефним воїнам гостинці і чудові патріотичні малюнки вихованців О.М.Лукавенко з музичної школи, а вже невдовзі з`явилася можливість доставити більший вантаж від варвинської волонтерської „сотні” – овочі і фрукти, якими порадувала щедра осінь, домашні смаколики. На Донеччині зустрілися з Олександром Беребенцем – неподалік Покровська, а біля Бахмута (с. Роздолівка) – з Дмитром Юрченком і їх побратимами. Чоловіки несуть нелегку службу за контрактом, Олександр – вже досвідчений воїн, про нього газета писала не раз, а Дмитро, до речі, брат заступника варвинського райвійськкома, – пішов на службу нещодавно.