Архів категорії: Пишаємося ними

Нагородили ерудованих, творчих, спортивних

Знай наших!

9 липня на території Соки­ринського маєтку Галаганів відбулося перше урочисте вручення премії Прилуцької районної ради «Гордість Прилуччини-2021», під час якої свої заслужені відзнаки за старання у навчанні, мистецькому та спортивному процесах отримали найеру­дованіші, найтворчі­ші та найспортивніші шко­лярі Прилуччини. Зас­нов­ником премії є голова Прилуцької районної ради, наш земляк родом з Варви, Олег Дмитренко, який завжди підтримує ініціативи, спрямовані на розвиток інтелекту та твор­чості підростаючого покоління.

На заході були присутні керівники та заступники голови райради, голови територіальних громад Прилуцького району, Заслужений учитель України Наталія Бойко, майстер спорту України, Почесний громадянин Прилук, чемпіон світу з футболу серед паралімпійців Олег Лень, письменниця, авторка 20 виданих книг, журналістка, член Національної спілки письменників України, Білорусі, лауреат міжнародних премій ім.Миколи Гоголя, Григорія Сковороди, Михайла Коцюбинського, Василя Стуса Лілія Черненко, заслужений працівник культури України Юрій Дзюбан, обдарована молодь нашого краю, їх наставники, батьки та рідні. далі

ВОНИ НЕ ТІЛЬКИ НАВЧАЮТЬСЯ, А Й ПЕРЕМАГАЮТЬ!

Юні озерянські науковці (зліва направо): Каріна ДЗЮБА, Вікторія ХОДАНИЧ, Олег ЛЕОНЕНКО, Діана ДЕНИСЕНКО, Максим ВАСИЛЕНКО, Юлія РУДЕНКО, Жанна КАРМАЗІН.

Знай наших!

Зовсім нещодавно в усіх школах країни пролунали останні дзвоники, сигналізуючи про закінчення надзвичайно тяжкого та найдовшого навчального року. Через коронавірусну пандемію, перипетії з онлайн-навчанням учні та випускники зустріли свято влітку, а не як зазвичай, проводжаючи останні весняні дні.

Для школярів, батьків, вчителів кінець навчального року – це свято зі сльозами на очах, адже цілих три місяці у школі не буде лунати дитячий сміх. Проте, Останній дзвоник – це не тільки привід посумувати, а й можливість разом згадати про перемоги дітей, про їх наставників, що цілий рік шукали можливості, аби учні, попри пандемію, змогли взяти участь в цікавих конкурсах на обласних та всеукраїнських рівнях. далі

Директор – душа навчального закладу, а школа – це його життя, його світ

Наші ювіляри

Маленький острівець дитинства на карті України – це наша школа, ошатна, по-родинному затишна, яка зустрічає усіх, хто в ній навчається й навчає, для кого стежина від шкільного порога стала дорогою мрій із дитинства в життя.

У народі кажуть, що щастя людини не має виміру. Проте щасливцями долі вважають тих, хто зумів побачити й розкрити свій талант, несучи людям добро й не вимагаючи нічого натомість. Саме таким і є наш золотий ювіляр – Василь Іванович НЕБРАТ. далі

ВІЙНА, ЩО СТАЛА ШКОЛОЮ ЖИТТЯ

Забуттю не підлягає

15 лютого українці відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, а також річницю виведення радянських військ з Афганістану. Тож напередодні пам’ятної дати ми завжди згадуємо тих, на чию долю випали ці війни, пишаємося їхніми мужністю і героїзмом, вірністю присязі і силою духу.

Цьогоріч нам випала нагода поспілкуватися з Володимиром Машевським – мешканцем Варви, який у далекому 1986 році виконував свій інтернаціональний обов’язок у Афганістані. далі

СВОЮ ЧАСТИНКУ СЕРЦЯ ДІТЯМ ВІДДАВАТЬ…

 …І вогником ясним для них горіти,

бо що найкраще маєм на землі?…

Звичайно ж, – це маленькі діти!

В. Лінива

Часто, проходячи повз зак­лад дошкільної освіти «Дже­рельце», спостерігаю за гуртом малюків, що весело крокують під музичний супровід за своєю вихователькою, ніби курчатка за квочкою.

– Доброго ранку, Валентино Васи­лівно, відразу не терпиться спитати, звідки черпаєте натхнення на добрі справи?…

– Просто люблю дітей: двох своїх онуків і всіх вихованців, яким, за словами Сухомлинського, серце віддаю сповна.

Тож знайомлю: Валентина Лі­ни­ва, вихователька ЗДО «Дже­ре­льце». На­ро­дилася пані Ва­лен­­тина в мальовничому селі Ан­тонівка, на Варвинщині. По завершенню середньої школи, продовжила навчання на дошкільному відділі Прилуцького педагогічного училища ім. Івана Франка. 1982-го року отримала диплом, здобувши професію вихователя дитячого закладу. далі

ПЕРЕМОЖЕЦЬ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО СПОРТИВНОГО ЧЕЛЕНДЖУ – УЧЕНЬ ВАРВИНСЬКОГО ЛІЦЕЮ №1 ДМИТРО НЕБРАТ

Знай наших!

Наприкінці грудня у Варвин­ському ліцеї №1 з’явилася приємна звістка. Учень 8-А класу Дмитро Небрат взяв участь у всеукраїнському Спортивному челенджі Sport Craft Games Online, організованому Run Ukraine спільно з Комітетом фізичного виховання та спорту МОН України. Це була свого роду спортивна онлайн-гра для дітей та підлітків, яка тривала із 7-го до 29-ого грудня 2020 р.

Метою челенджу було залучення учнів до систематичних занять фізичною культурою та спортом. Тривалість онлайн завдань була розрахована на три тижні, протягом яких діти та підлітки 6 -16 років мали виконувати 5 фізичних вправ. Це джампінг-джек, вправа на прес, присідання, згинання та розгинання рук в упорі лежачи від підлоги, скелелаз. Протягом першого тижня вправи потрібно було виконувати 15 разів, протягом двох інших збільшувати навантаження і тричі на тиждень звітувати відео через телеграм або у ютубі. Під час екзамену, в останній день потрібно було виконати вправи без відпочинку і чітко та правильно, і знову ж відіслати відео на перевірку. далі

Передали вітання 100-річному ювіляру В.Д. Безпалому

12 січня славне сторіччя відзначив світличненський ветеран війни і праці Василь Денисович Безпалий. З такої нагоди родину відвідали голова Варвинської  громади Валентина Саверська-Лихошва, очільниця ветеранської організації Марія Качаєва та староста села Анатолій Філоненко. Аби поберегти ювіляра у цей епідемічний час, гості передали вітання і пам`ятні подарунки через доньок Василя Денисовича – Олександру Василівну  та Наталію Василівну, котрі щиро подякували за увагу і повагу  до татових сивин. далі

КОЖЕН З НИХ ВАРТИЙ НАШОГО ВИЗНАННЯ ТА ПОВАГИ

6 грудня – День Збройних сил України

Героїв не обов’язково шукати у фільмах чи книжках. Вони їздять з нами в автобусі, ходять на ринок чи до магазинів, грають у футбол, гуляють з дружинами і дітьми у парку. Ці люди не люблять великої уваги до себе, не люблять розповідати про свої подвиги. У звичайному житті займаються своїми побутовими справами і не відрізняються особливою поведінкою.

Газета «Слово Варвинщини» вже не раз розповідала про людей, які зі зброєю в руках захищали і продовжують захищати незалежність України від агресії з боку північного сусіда. Та війна – страшна річ. Для тисяч наших захисників вона не принесла нічого, крім крові, смерті й каліцтва. Проте вона й надалі триває і досі живе в серцях простих українців, яким довелось побувати в тому пеклі. далі