Архіви категорій: Пишаємося ними

ДОПОМОЖІТЬ ПРИДБАТИ “БОЙОВУ МАШИНУ” ЛЮДИНІ, ЯКА ДОПОМАГАЄ ВСІМ!

Звернення до місцевої влади та всіх небайдужих мешканців Варвинщини

Шановні земляки, дорогі друзі!

Наша волонтерська група, що з перших днів російсько-української війни швидко мобілізувалася на поміч воїнам – захисникам України та мирному населенню, вже має на своєму рахунку чимало конкретних добрих справ для людей: збираємо гуманітарну допомогу і доставляємо її туди, де вона вкрай потрібна, організовуємо евакуаційні рейси з міст, які нині рашистська орда перетворює на згарища, організовуємо пошук і придбання ліків, виготовлення спорядження, перебуваємо у постійному живому контакті з воїнами і волонтерами інших регіонів, до нас звертаються зі своїми щоденними бідами пересічні громадяни… Наш згуртований волонтерський осередок звик допомагати усім, але цього разу допомога потрібна нам.

Днями, під час третього евакуаційного рейсу з Чернігова, один з  волонтерських “бусів”  потрапив під ворожий обстріл. Близько 60 осіб було евакуйовано за тим заїздом (всього ж – більше двохсот), проте поранень зазнали наші водії-волонтери, які щодня ризикують життям задля порятунку інших.

Мікроавтобус, у який влучив ворожий снаряд, згорів. Це була добре знана всіма варвинцями “бойова машина” досвідченого волонтера, колишнього афганця Віктора Івановича Борсука. 

Цей “бус” і його господар – людина щирої душі і великого серця, рятували, допомагали, підтримували багатьох людей, пройшли чимало небезпечних волонтерських доріг з початку війни на Донбасі.

Шановні земляки, настав час подякувати цій людині за важку, копітку працю для всіх нас –  підтримати його своїми посильними внесками і допомогти придбати нову автівку. Без такої транспортної одиниці значно важче буде і нашому осередку допомагати людям. Ворог ще не відступив, і роботи у всіх нас ще дуже багато.

Окремо звертаємося до представників Варвинської селищної територіальної громади, її керівництва і депутатського корпусу: знайдіть можливість реально, не на словах, допомогти у придбанні нового мікроавтобуса, адже волонтери-добровольці роблять чималу частку спільної роботи на підтримку армії і населення. Із  громадівського бюджету зробіть таке потрібне людям  придбання або перший, найвагоміший, внесок у нього.

Війна триває, ще довго опісля неї ми всі будемо лікувати її рани на нашій землі, тож у такі критичні моменти давайте конкретними справами підтвердимо нашу згуртованість, людяність, стійкість перед будь-якими випробуваннями.

Слава Україні! Слава Героям, що відстоюють  її незалежність!

За дорученням групи “ВОЛОНТЕРСЬКИЙ ЩИТ” координатори Яна БОРЩ, Ольга АЛЕКСАНДРІВ, Ірина і Олександр ДИРЯВКИ, Максим РИБАЛЬЧЕНКО.

Благодійні пожертви на придбання мікроавтобуса для В.І. Борсука можна вносити на карту його сина:

4441 1144 1484 9560 Борсук Сергій Вікторович (карта Монобанку)

Рахунок UA443220010000026200324154181

Читати далі →

ПРОЙШОВ КРІЗЬ ПЕКЛО АФГАНСЬКОЇ ВІЙНИ

Забуттю не підлягає

Афганістан… Це слово асоціюється у багатьох із нас з війною, пережитим болем, зламаними долями і втратами.

Хто пережив жахіття афганської війни – не багатослівні, не хочуть згадувати все те, що довелось пережити ще в юності, коли доросле життя лише розпочалось, а тебе відправляють воювати. А розповіді, почуті від них, скупі та короткі.

Багато наших земляків пройшли те пекло, двоє з них не повернулися, а ті, хто повернулися, – залишили частину себе, своєї душі десь далеко там, де вони були чужі. Серед тих, хто пройшов вогняними дорогами Афгану, пізнав лихоліття тієї страшної війни, був і наш земляк – 54-річний Олександр ШУЛЬЖЕНКО. Читати далі →

І ОДНАК ЗАВОДЧАНИ ПРАЦЮЮТЬ І СПОДІВАЮТЬСЯ…

12 вересня – День працівників нафтової, газової і нафтопереробної промисловості

Останні роки у нафтогазовій галузі Варвинщини – краю, що свого часу гримів на теренах держави, сталося немало змін – і, на жаль, не на краще. Видобуток місцевої вуглеводневої сировини суттєво зменшився, давальницьку, зокрема газ на переробку – теж переспрямовано на інші переробні підприємства, відтак потужності одного з ключових донорів бюджету нашої громади – Гнідинцівського газопереробного заводу, задіюються лише частково, а це – як відомо, робочі місця, наповнення місцевої скарбниці, розвиток громади.

Проте, як би складно не було за нових реалій, а колектив ГПЗ, злагоджений, фаховий і витривалий, працює, виконує доведені завдання, прагне збереження підприємства. Заводчани, все ж таки, сподіваються, що компанія і держава знайдуть гідне місце для потенціалу підприємства у структурі свого нафтогазового комплексу. Читати далі →

Нагородили ерудованих, творчих, спортивних

Знай наших!

9 липня на території Соки­ринського маєтку Галаганів відбулося перше урочисте вручення премії Прилуцької районної ради «Гордість Прилуччини-2021», під час якої свої заслужені відзнаки за старання у навчанні, мистецькому та спортивному процесах отримали найеру­дованіші, найтворчі­ші та найспортивніші шко­лярі Прилуччини. Зас­нов­ником премії є голова Прилуцької районної ради, наш земляк родом з Варви, Олег Дмитренко, який завжди підтримує ініціативи, спрямовані на розвиток інтелекту та твор­чості підростаючого покоління.

На заході були присутні керівники та заступники голови райради, голови територіальних громад Прилуцького району, Заслужений учитель України Наталія Бойко, майстер спорту України, Почесний громадянин Прилук, чемпіон світу з футболу серед паралімпійців Олег Лень, письменниця, авторка 20 виданих книг, журналістка, член Національної спілки письменників України, Білорусі, лауреат міжнародних премій ім.Миколи Гоголя, Григорія Сковороди, Михайла Коцюбинського, Василя Стуса Лілія Черненко, заслужений працівник культури України Юрій Дзюбан, обдарована молодь нашого краю, їх наставники, батьки та рідні. Читати далі →

ВОНИ НЕ ТІЛЬКИ НАВЧАЮТЬСЯ, А Й ПЕРЕМАГАЮТЬ!

Юні озерянські науковці (зліва направо): Каріна ДЗЮБА, Вікторія ХОДАНИЧ, Олег ЛЕОНЕНКО, Діана ДЕНИСЕНКО, Максим ВАСИЛЕНКО, Юлія РУДЕНКО, Жанна КАРМАЗІН.

Знай наших!

Зовсім нещодавно в усіх школах країни пролунали останні дзвоники, сигналізуючи про закінчення надзвичайно тяжкого та найдовшого навчального року. Через коронавірусну пандемію, перипетії з онлайн-навчанням учні та випускники зустріли свято влітку, а не як зазвичай, проводжаючи останні весняні дні.

Для школярів, батьків, вчителів кінець навчального року – це свято зі сльозами на очах, адже цілих три місяці у школі не буде лунати дитячий сміх. Проте, Останній дзвоник – це не тільки привід посумувати, а й можливість разом згадати про перемоги дітей, про їх наставників, що цілий рік шукали можливості, аби учні, попри пандемію, змогли взяти участь в цікавих конкурсах на обласних та всеукраїнських рівнях. Читати далі →

Директор – душа навчального закладу, а школа – це його життя, його світ

Наші ювіляри

Маленький острівець дитинства на карті України – це наша школа, ошатна, по-родинному затишна, яка зустрічає усіх, хто в ній навчається й навчає, для кого стежина від шкільного порога стала дорогою мрій із дитинства в життя.

У народі кажуть, що щастя людини не має виміру. Проте щасливцями долі вважають тих, хто зумів побачити й розкрити свій талант, несучи людям добро й не вимагаючи нічого натомість. Саме таким і є наш золотий ювіляр – Василь Іванович НЕБРАТ. Читати далі →

ВІЙНА, ЩО СТАЛА ШКОЛОЮ ЖИТТЯ

Забуттю не підлягає

15 лютого українці відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав, а також річницю виведення радянських військ з Афганістану. Тож напередодні пам’ятної дати ми завжди згадуємо тих, на чию долю випали ці війни, пишаємося їхніми мужністю і героїзмом, вірністю присязі і силою духу.

Цьогоріч нам випала нагода поспілкуватися з Володимиром Машевським – мешканцем Варви, який у далекому 1986 році виконував свій інтернаціональний обов’язок у Афганістані. Читати далі →

СВОЮ ЧАСТИНКУ СЕРЦЯ ДІТЯМ ВІДДАВАТЬ…

 …І вогником ясним для них горіти,

бо що найкраще маєм на землі?…

Звичайно ж, – це маленькі діти!

В. Лінива

Часто, проходячи повз зак­лад дошкільної освіти «Дже­рельце», спостерігаю за гуртом малюків, що весело крокують під музичний супровід за своєю вихователькою, ніби курчатка за квочкою.

– Доброго ранку, Валентино Васи­лівно, відразу не терпиться спитати, звідки черпаєте натхнення на добрі справи?…

– Просто люблю дітей: двох своїх онуків і всіх вихованців, яким, за словами Сухомлинського, серце віддаю сповна.

Тож знайомлю: Валентина Лі­ни­ва, вихователька ЗДО «Дже­ре­льце». На­ро­дилася пані Ва­лен­­тина в мальовничому селі Ан­тонівка, на Варвинщині. По завершенню середньої школи, продовжила навчання на дошкільному відділі Прилуцького педагогічного училища ім. Івана Франка. 1982-го року отримала диплом, здобувши професію вихователя дитячого закладу. Читати далі →