Дні пам’яті і скорботи – такими цьогоріч, трагічними по-особливому, стали в Україні травневі дні вшанування жертв нацизму у Другій світовій. Ту війну, яку ми довгі роки вважали найкровопролитнішою у сучасній історії Європи та світу і котра забрала мільйони життів українців, хто у союзі з іншими народами зробили свій неоціненний внесок у перемогу, нині затьмарили події російського вторгнення в Україну.
Звірства і військові злочини, до яких вдаються нащадки колишніх солдатів перемоги з РФ, без будь-якого стороннього насадження віднині спонукають кожного з нас навіть вшановувати ті пам’ятні дати минувшини по-різному. Українці з усім цивілізованим світом говорять: “Ніколи знову…”, агресивний сусід, не зробивши належних висновків з болючих уроків історії, брязкає зброєю і нахваляється: “Можемо повторити…” І повторює, руйнуючи українські міста і села, винищуючи мирних жителів і економіку непідконтрольної йому держави…
8-9-го травня скромними церемоніями покладання квітів вшанували пам’ять полеглих у Другій світовій війні у селищі та селах Варвинщини. Зокрема, біля обеліска Слави у Варві цю місію у пам’ять про старші покоління, які самовіддано боронили свою землю і визволяли від нацизму Європу, виконали селищний голова Валентина Саверська-Лихошва, її заступник Олександр Філоненко, активісти та голова ветеранської організації Варвинської СТГ Марія Качаєва. Читати далі