Архів категорії: Особистості

На віку, як на довгій ниві…

До річниці Перемоги

Віталій Іванович Ященко народився 25-ого грудня 1924-ого року. З перших місяців окупації Варви – член підпіль­ної організації, а з травня сорок третього – розвідник партизанського загону. У вересні 1943-ого мобілізований у діючу армію. У складі 764-ого стрілецького полку 238-ої стрілецької дивізії форсував Дніпро, під час жорстоких боїв на плацдармі одержав поранення. Після лікування служив розвідником у танковій армії генерала Рибалко. Був учасником Львівсько-Сандомирської операції, запеклих боїв на території Німеччини. Тричі поранений. Нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни II ступеня, медаллю «За відвагу», іншими державними відзнаками. Має почесні звання «Заслуженого фінансиста СРСР» і «Заслуженого пасічника України». Проживає у Варві. далі

ТАЛАНОВИТИЙ ОРГАНІЗАТОР І СПРАВЖНЯ РОЗУМНИЦЯ

Особистості

Ще давно один з грецьких поетів сказав, що важливим є не те, ким тебе вважають, а те, хто ти є насправді. Згадався вислів, коли задумали розповісти про Тетяну Левченко з Варви, яка нещодавно відсвяткувала свій красивий ювілей життя. З нею мені пощастило працювати тривалий час: вона ж бо очолює профком ГПЗ, а я щонайменше півтора десятка років була членом цього заводського органу, до виходу на пенсію.

Думаю, що висловлю думку багатьох і багатьох заводчан, коли скажу: Тетяна Михайлівна жінка активна і непосидюча, талановитий організатор і керівник, зрештою, мудра й справжня розумниця. Дійсно, у її гарнім обличчі – світло духовності й теплоти, а у діях – гідність і гарна сила.

далі

«…ЛЮДИНА, НАЧЕБТО Й НЕ ЛІТАЄ, А КРИЛА МАЄ»

Фестиваль “Гордість Варвинщини-2017”

Саме ці слова геніальної письменниці Ліни Костенко стали прологом фестивалю «Гордість Вар­винщини».

З гідністю і честю пройшовши 14-річний шлях, подолавши чимало перешкод, фестиваль «Жінка року» вступив у свою нову еру з чималим багажем досвіду, унікальних розробок і незмінною затребуваністю у населення району. Він запалив символічний вогонь Прометея і з гідністю проніс його до кінця минулого року. Цей вогонь підхоплювали все нові і нові володарі престижних номінацій. Саме вони, кращі з кращих, своїми звершеннями прокладають шлях у гідне майбутнє нашого краю.

Нинішня урочиста церемонія нагородження проходила, як фестиваль-рейтинг популярності та здобутків людей Варвинщини, і відбувалася у нашому районі в такому форматі вперше. На ньому були представлені найбільш успішні жителі Варвинщини, даючи, таким чином, шанс усім землякам скористатися їхнім досвідом, реальною історією успіху в якості еталона для наслідування.

Отож, знайомтесь – нові герої Варвинщини. далі

ДОТИКОМ ДУШІ, СПІВОЧИМ СЕРЦЕМ

Особистості

Будь-яке мистецтво вимагає від того, хто його уподобав, відданості, любові, безкорисливості і, головне, таланту, адже без останнього немислимі такі здобутки у царині того мистецтва, котрі причарують людей. Олена Мороз вважає, що для неї бісероплетіння – то пісня душі, поезія серця, котрі дарують крила. І я б додав, що одне крило – то непересічні здібності Олени Іванівни, а друге – її родина, котра всіляко підтримує захоплення дружини, мами, доньки.

Недарма у неї є чудова робота, де закарбовані образи її доньок 14-річної Валі й шестилітньої Ані, чоловіка Василя, батьків – Івана та Валентини Дзюбів. Цей сімейний колаж вона подарувала мамі на її 60-річчя. Загалом, Олена Іванівна роботи дарує рідним, друзям, колегам. Саме з-поміж людей вони знаходять своє друге життя. Приміром, „Тайна вечеря” прикрашає оселю кума Юрія, подарована на його золотий ювілей. далі

ІДУТЬ ДО НЕЇ «ПОМІЧНИЦІ РИМИ»

Презентація книги

Нещодавно у Варвинській центральній районній бібліотеці відбулася презентація нової поетичної збірки «Мелодія душі моєї», автором якої є талановита, творча особистість Тетяна Зуб, поетеса, талант якій дарували небеса. З-правіку джерелом духовного багатства була книга і нам дуже приємно, що краєзнавчий літературний фонд наших бібліотек поповнився чудовою новою поетичною збіркою. Це гарна подія і для наших користувачів, які полюбляють поезію, бо та – найважливіше культурне явище, всеосяжна мова, що передає внутрішнє прагнення людини жити разом з іншими, любити, вірити, надіятись… Недарма епіграфом до збірки є слова неперевершеної Ліни Костенко «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». далі

Олександру Покидьку, талановитому письменнику і сильній духом людині, – 60

Сердечні привітання з ювілеєм адресують Олександрові Петровичу ПОКИДЬКУ члени районного літературного клубу «Первоцвіт» та засновниця клубу Алла Лисобикова, редакція районної газети.
Душею зичим не старіть, минулих днів не помічати, а з кожним роком молодіть. У радощах земних купайтесь, радійте доброті людей, і, якщо можна, постарайтесь зустріть столітній ювілей!

Олександр Покидько: «Зі шкіри лізтиму,
щоб жити якомога довше»

 Олександр Покидько став інвалідом у 25 літ. Відтоді прикутий до ліжка. Сьогодні йому 52 (передрук з ”Вісника Ч” 2010 року – прим. редакції). Два роки тому у львівському видавництві «Свічадо» вийшла його книга оповідань та верлібрів «По шляху долі своєї», а у 2009-ому в «Чернігівських оберегах» — повість «Отруєна кров». Знайомство з творами автора вразило. Захотілося познайомитися з людиною, яка так гідно долає біду. далі

Видатні земляки

ДІЙТИ ДО ГЛИБИН САМОГО СЕБЕ

Природа допомагає кожній людині реалізувати ті думки,

які вона найбільше плекає.    Джеймс Аллен

У нашім селищі немало хто знає цю людину. Адже Володимир Горбатенко – наш земляк. У Варві ходив у школу, яку закінчив 1974 р., як уродженець нафтовицького краю, уподобав професію нафтовика, навчаючись у Речицькому тех­училищі №86, яке, до речі, закінчили багато тих, хто працює на ГПЗ, на заводі певний час трудився і він. Після служби в армії Володимир Павлович подався на навчання в Миколаївський педінститут, потім – у столичний педінститут ім. Горького. Далі була робота і вчителем історії, і асистентом однієї з кафедр того столичного педінституту, який кінчав, потім ст. викладача, далі – заст. декана соціально-гуманітарного факультету педінституту ім. Драгоманова, його доцента, зарахований до докторантури інституту, став завкафедрою… Одне слово, його трудова біографія досить яскрава, цікава, творча. 

далі

До Дня Незалежності України

Їх відомі імена 

Команда гімназійних інтелектуалів „Фенікси-І” з наставником Олександром Дегтяренком.

Вже традиційно, впродовж багатьох років, велика група нафтовиків, хліборобів, учителів, медиків, представників інших галузей Варвинщини заохочуються тим, що до Дня Незалежності України їх портрети вміщуються на районній Дошці пошани. І нині колективи рекомендували своїх найкращих працівників, хто служить за приклад у праці й побуті, громадському житті. І портрети знаходитимуться на Дошці пошани цілий рік – аж до наступного свята Незалежності.

Доречно зазначити, що цьогоріч буде дещо змінено обличчя Дошки пошани, якій уже більше півтора десятка літ від заснування. Отож, поряд з іншим, нині будуть обладнані стенди, де вміщуватимуться імена кращих колективів, котрі мають високі здобутки в царині спорту, туристсько-краєзнавчої роботи, культури, науково-дослідницької діяльності школярів тощо.

далі