Кращі у професії
Що не кажіть, а все-таки, чим більше спливає літ, чим далі ми відходимо від дитинства, юності, тим ближчою і дорожчою стає нам пам’ять про рідну школу, про першу вчительку, взагалі про вчителів. Адже всі ми вчилися в школі. І в кожного була своя Марія Іванівна чи Сергій Григорович – учитель, перед яким все життя залишаємося в боргу – великому й неоплатному. Якщо задуматися, то, очевидно, немає на землі справи, котру можна було б поставити поруч з учительською, як немає професії, що вимагає такого повсякденного горіння і сердечного хвилювання, беззавітної відданості, найвищої моральності й чистоти.
У неділю освітянське свято. І, очевидно, в цю мить немало хто з теплом у серці згадає свої незабутні шкільні роки, свого наставника. У дні радості й години випробувань поруч зі своїми вихованцями та їх батьками залишаються Ірина Даценко – учителька ліцею №2 (на фото зі своїми випускниками 2018 року), Ганна Ройко – вчителька математики й інформатики Озерянської школи, Вікторія Чиж – вчителька фізкультури ліцею №1, Ігор Демидченко – вчитель трудового навчання та предмету «Захисник Вітчизни» Журавської школи. Вони здійснюють зв’язок часів, ланки поколінь, передаючи естафету з сучасного у майбутнє. І роблять це майстерно, ненав’язливо.
Ще давно один з грецьких поетів сказав, що важливим є не те, ким тебе вважають, а те, хто ти є насправді. Згадався вислів, коли задумали розповісти про Тетяну Левченко з Варви, яка нещодавно відсвяткувала свій красивий ювілей життя. З нею мені пощастило працювати тривалий час: вона ж бо очолює профком ГПЗ, а я щонайменше півтора десятка років була членом цього заводського органу, до виходу на пенсію.
Нещодавно у Варвинській центральній районній бібліотеці відбулася презентація нової поетичної збірки «Мелодія душі моєї», автором якої є талановита, творча особистість Тетяна Зуб, поетеса, талант якій дарували небеса. З-правіку джерелом духовного багатства була книга і нам дуже приємно, що краєзнавчий літературний фонд наших бібліотек поповнився чудовою новою поетичною збіркою. Це гарна подія і для наших користувачів, які полюбляють поезію, бо та – найважливіше культурне явище, всеосяжна мова, що передає внутрішнє прагнення людини жити разом з іншими, любити, вірити, надіятись… Недарма епіграфом до збірки є слова неперевершеної Ліни Костенко «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».