Архіви категорій: Особистості

ПОРТРЕТ СУЧАСНИЦІ, АБО НЕПЕРЕВЕРШЕНА

Пам’яті Валентини Саверської-Лихошви

Для мене вона була й залишилася неперевершеною…

Даруйте, шановний Читачу! Якщо маєте особливу здатність беззастережно цінувати чужі успіхи, то прошу: долучайтесь!

Колись, ще у 2023 р., на презентації книги «Славетні особистості Варвинщини», звертаючись у виступі до авторки, я зауважила: «Якби я була художницею і брала участь у престижному конкурсі «Портрет жінки у рамі сьогодення» (звісно, якби такий існував), то без жодних роздумів та вагань намалювала би саме Ваш портрет. Портрет яскравої, креативної, мудрої сучасниці». А згодом зародилася думка, що колись все-таки я намалюю її портрет не пензлями і фарбами, а словом. І ось, як бачите, оте «колись» і настало. (До слова, пишу виключно за велінням серця, проте висловлюю не лише своє бачення.)

Чому? На те є вдосталь вагомих підстав. Чи готові Ви до подивувань? Тож гайда!

Читати далі

Футбольні сходинки Миколи МИХАЙЛЕНКА

   Знай наших!

З респондентом інтервʼю, яке після вик­ладу короткої перед­історії подаю в цій же публікації, уродженцем нашого селища, нині відомим українським фут­болістом, моїм дав­нім знайомим і не тільки, я зустрівся у Варві ще в другій половині червня цього року. Тоді він приїз­див на короткочасні гос­тини до батьків. Ми трохи поговорили про його футбольне зрос­тання, перспективу учас­ті в різноманітних тур­нірах,зокрема міжна­родних.
У повному, за­зда­­­легідь мною за­пла­­нованому фор­маті, продовжити роз­по­чату розмову не вдалося, через окремі субʼєктивні та обʼєктивні причини.

Виходячи з обс­та­вин, що склалися, домовилися продовжити спілкування після йо­го повернення з олімпіад­них баталій у Франції, куди варвинець невдов­зі мав вирушити у скла­ді Національної Олім­пійської збірної. Але не все так скла­лося, як було заплановано. З французького Ліону, де дислоку­ва­лась наша збірна, мій бажаний співрозмовник кількома авіарейсами дістався польського міста Люблін і приєднався до складу когорти грав­ців київського “Динамо”, бо йо­го орендоване перебування у футбольному клубі ”Олександрія” з однойменного міста Кіровоградської області завершилося. Головний тре­­нер киян Олександр Шовковський вирішив повер­нути прогресуючого гравця в колектив, у якому він зростав, опановував навички і вміння футбольної майстерності.

Читати далі

Десять подвигів Євгенія Березняка…

Видатні постаті  

Євгеній Степанович БЕРЕЗНЯК
(25.02.1914 – 23.11.2013)

Мужність – це не відсутність страху,
а подолання цього почуття…
Чингіз Абдулаєв

Ім’я розвідника Євгенія Степановича Березняка у 80-90-х роках минулого століття було на вустах майже в кож­ного… Його знали всі: і дорослі, й діти… Про нього говорили, писали та масово переглядали кінофільм «Майор Ви­хор»…

А мені поталанило ще й навчатись під його керівництвом.

Як це було?!… Розповім…

Упродовж життя, шановні читачі, вашій покірній слузі, довелося, так би мовити, «стояти» в резерві керівних кадрів закладів освіти і час від часу відвідувати кількамісячне навчання в Києві. Тож далекого 1986-го я проходила курси керівних кадрів у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти в столиці, де викладав кандидат педагогічних наук Євгеній Березняк.

Тільки-но я приїхала і влаштувалась у гуртожиток, як колеги мені сповістили: «У нас буде читати лекції Євгеній Берез­няк або знаменитий «майор Вихор»…

Тож наступного дня бадьоро від­чи­­нив двері й упевнено зайшов до аудиторії статечний чоловік се­ред­­нього зросту: симпатичний, струн­кий, сиве волосся, високий лоб, благо­родне чоло… Весело привітався, відреко­мендував себе і… розпочав лекцію… До речі, по завершенню тримісячних курсів я йому також здавала й іспити.

Шановні друзі!
То хто ж такий майор Вихор або Євгеній Степанович Березняк?… – І кожний відповість: «Людина-легенда, Людина-герой, Людина –патріот!»

Читати далі

У “Прогресі” сіють, волонтерять, будують свердловини і дороги. У третій рік війни…

Коли бізнес соціально відповідальний

Відповідальність не тільки за себе, родини, своє підприємство, а й за села, громаду, за державу в цілому – ось єдино вірна ознака соціально відповідального бізнесу. Якщо запитаєте, чи є такий на Варвинщині, кожен мешканець першим назве гнідинцівські агро­підприємства “Прог­рес” та “Гнідинці-Агро”. Бо з початку повномасштабного вторгнення росії на Українську землю вони спрямували на підтримку Збройних Сил України близько 35 мільйонів гривень. І ця сума – доволі вагома для аграріїв, котрі, хоч і мають міцне господарство, проте не є з категорії агрохолдингів.

Не від тисяч гектарів у обробітку залежить вся повнота усвідомлення нинішньої загрози існуванню України, вважають очільники підприємств, депутати селищної ради Микола Бойко і Павло Сліпченко, отож вкладають у майбутню перемогу значні власні кошти, постійно ініціюють фінансування військових потреб з боку селищної громади. Головний аргумент: бо війна прийде до нас…

Читати далі

Із перших днів російсько-української війни його роль змінилася…

Пишаємося ними

Якою має бути підтримка Збройних Сил України, – особистим прикладом показує Микола Іванович Бойко, очільник сільськогосподарських то­ва­риств «Прогрес» та «Гнідинці-Агро», депутат Варвинської селищної ради, відомий на всю округу меценат і благодійник.

Із перших днів російсько-україн­ської війни його ро­ль змінилась… Життя Миколи Івановича вмить під­порядкувалось девізу Другої світової: «Все – для фронту! Все – для Перемоги над ворогом!..»

Тож, моя розмова з Миколою БОЙКОМ:

-Миколо Івановичу, якими були для Вас перші дні російсько-української війни?… Що Ви робили?… Якою була діяльність сільськогосподарських то­­варист «Прогрес» та «Гнідинці-Аг­ро»?…

-Особисто мене, як і переважну біль­шість українського суспільства, ро­сійсько-українська війна застала зненацька. Всі ми не могли повірити в те, що розпочалась війна, що Росія напала на незалежну Україну, але це –трапилось…

Тож переді мною, як перед керівником, постало багато нових завдань. Одним із перших було забезпечити мешканців сіл Гнідинці та Остапівка продуктами харчування, адже в перший день повномасштабної війни, 24 лютого 2022-го, ще повноцінно працювали магазини, а вже з наступного – виникли проблеми…

Я зі своєю командою почав думати, що робити і як діяти…

Читати далі

50 РОКІВ У НАДСКЛАДНІЙ ПРОФЕСІЇ…

З професійним ювілеєм!

Минулого четверга Озерянську амбу­латорію відвідала делегація грома­дів­ського центру первинної ме­дико-санітарної допомоги з приємною місією – вшанувати аксакала сільської медицини Володимира Євгенійовича Ткачова, який саме 1 серпня 1974 року розпочав свій довгий і тернистий шлях лікаря.

З теплими привітаннями до ювіляра звернулися директор центру Любов Доля, колега-лікарка Валентина Сердюк, голова профспілкової організаці закладу Алла Дмитрієва, котрі вручили шанованому колезі почесну грамоту за відданість медицині, пам’ятний пода­рунок.

Народився Володимир Євгенійович в Озерянах у 1951-ому році. Освіту здобув у Вінницькому медінституті ім. Пирогова. Інтернатуру за напрямком хірургія проходив у Могилів-Подільській райлікарні. У Чечельницькому районі на Вінничині після армійської служби працював районним акушером-гінекологом, наймолодшим на той час. Прикрий випадок у операційній, коли лікарю обробили головний інструмент хірурга – руки, не тим препаратом, на жаль, змусив змінити фах.

Читати далі

«Суперх’юманс» – люди-титани, або люди із надможливостями… Віктор Пранцишкусович Шаркеліс

Вельмишановні добродії!

Тільки-но завершила запис розмови з Героєм-гнідинчанином, Людиною з великої літери, справжнім патріотом Варви та Варвинщини, який своїм Подвигом навіки ввійшов в історію Варвинської землі як Герой-визволитель, – Віктором Шаркелісом…

Я давно мала намір написати про цю героїчну особистість, але справа стосовно протезування ніг до певної міри затягувалась і я відкладала зустріч…

Крім того, мені думалось, що пан Віктор відмовиться від розмови: не захоче, посоромиться, назве ще якусь причину… Я дуже хотіла написати і дуже переймалась, що зустріч не відбудеться… А для мене й для всієї Варвинської громади мати таких Героїв – це дуже почесно!

Тож, сьогодні я щиро вдячна Віктору та його дружині Лідії за зустріч та за готовність поділитися спогадами…

Всім відомо, що психологія чоловіка й жінки – діаметрально протилежні… Жінки – більш відкриті до спілкування, відверті, діляться роздумами, а для чоловіків дати інтерв’ю – це цілий подвиг…

Читати далі

Сумлінний платник податків, і не тільки…

 

З відзнакою!

Днями з робочим візитом на Прилуччині перебувала виконуюча обов’язки начальника Головного управління ДПС у Чернігівській області Тетяна Рубан. Серед низки нарад з колегами-податківцями і представниками територіальних громад щодо співпраці у наповненні бюджетів очільниця обласної податкової знайшла час, аби особисто привітати переможця регіонального етапу Всеукраїнського рейтингу “Сумлінні платники податків – 2023” в аграрній галузі і вручити престижну відзнаку. Ним став засновник агропідприємства, що господарює на Варвинщині, депутат Варвинської селищної ради, відомий меценат Микола Іванович Бойко. У зустрічі взяв участь перший заступник Варвинського селищного голови Віктор Гармаш.

Читати далі