Архів категорії: Особистості

СВІТЛО ЇХ РОКІВ

Не минай ветеранської оселі

Увага і повага до людини – то основа діяльності Варвин­ської райради ветеранів, пер­­­вин­них ветеранських органі­зацій у населених пунктах і найчисельніших трудових колек­тивах Варвинщини. І це, власне, їх спільне завдання з органами влади та місцевого самоврядування. Підтримка радою Варвинської об`єднаної територіальної громади роботи вете­ранського осередку – добрий приклад, коли такий тандем ефективно діє, здобуває позитивний відгук мешканців громади.

Зі стартом роботи ОТГ за сприяння голови громади, депутатського корпусу селищною радою забезпечено фінансову основу діяльності ветеранської організації – громадського осередку, де гуртуються представники старшого покоління варвинців, знаходять розуміння, спілкування, цікаве й корисне дозвілля. Активно підтримує мерія потрібні людям доброчинні акції, а особисто спілкуватися із земляками поважного віку, з перших вуст дізнаватися про їх життя-буття і бачення проблем громади – вже усталена традиція серед депутатів ради. далі

ЗНАЙШЛА СЕБЕ В ЖИТТІ

7 грудня – День місцевого самоврядування в Україні

Сільська околиця. Стежини в травах. Польові дороги. Гуркіт тракторів. Село, обрамлене зеленню гаїв, дивиться у світ блакитним поглядом двох озерець, що, ймовірно, лишилися від прадавньої річки, на березі котрої декілька століть тому знайшло собі притулок оточене дрімучим лісом поселення. На нього, судячи з переказів, і натрапив під час полювання тамтешній поміщик. Він зраділо вигукнув, мовляв, те сільце йому Богом дане. Відтак і пішла назва села – Богдани.

Ось сюди й пролягла дорога Люд­мили Куць після закінчення медучилища, майбутньої завідувачки ФАП. Цікаву історію має село, як і місцевий фельдшерсько-акушерський пункт. Має він поважний вік (в ц.р. йому виповнилося 80). Десь 40 літ тут свого часу пропрацювали завідуючим Микола Гнатович Кляма і понад 30 – акушеркою його дружина Ганна Михайлівна. Місцевий медзаклад завжди був на хорошому рахунку в районі. І молода його очільниця продовжила добру традицію, заживши з-поміж трьох сотень богданівців слави гарного фахівця, чуйної людини, безвідмовної працівниці, яка за першої ж необхідності вдень і вночі, в хугу й мороз прийде на поміч сільчанам. Прийшлася до душі Людмилі друга мала батьківщина, чимось схожа на її рідну Канівщину, що на Прилуччині, люди – добрі й роботящі. Отож тут і залишилася. До того ж, тут дівчину чекала і її доля – Юрій Каркуша, вчорашній афганець, кавалер ордена Червоної Зірки, медалі «За відвагу». далі

ШЛЯХ ДОВГИЙ ТА ТЕРНИСТИЙ

Кожна сторінка книги життя Ольги Кавун з Гнідинців переповнена то радісними, то сумними і болючими подіями, випробуваннями. А їх за 95 років життя доля піднесла немало, однак виявилася милосердною – дала сили і мужності вистояти, вижити, радіти життю і в свої 95.

Ольга Олександрівна – людина з непростою долею. Спогади про молодість – це голодомор, коли в селі люди помирали від голоду, жахіття війни, коли рідне село було окуповане фашистами, німецьку неволю… далі

КОЖЕН УРОК – ТО УРОК ДОБРОТИ, ЩИРОСТІ

Кращі у професії

Що не кажіть, а все-таки, чим більше спливає літ, чим далі ми відходимо від дитинства, юності, тим ближчою і дорожчою стає нам пам’ять про рідну школу, про першу вчительку, взагалі про вчителів. Адже всі ми вчилися в школі. І в кожного була своя Марія Іванівна чи Сергій Григорович – учитель, перед яким все життя залишаємося в боргу – великому й неоплатному. Якщо задуматися, то, очевидно, немає на землі справи, котру можна було б поставити поруч з учительською, як немає професії, що вимагає такого повсякденного горіння і сердечного хвилювання, беззавітної відданості, найвищої моральності й чистоти.

У неділю освітянське свято. І, очевидно, в цю мить немало хто з теплом у серці згадає свої незабутні шкільні роки, свого наставника. У дні радості й години випробувань поруч зі своїми вихованцями та їх батьками залишаються Ірина Даценко – учителька ліцею №2 (на фото зі своїми випускниками 2018 року), Ганна Ройко – вчителька математики й інформатики Озерянської школи, Вікторія Чиж – вчителька фізкультури ліцею №1, Ігор Демидченко – вчитель трудового навчання та предмету «Захисник Вітчизни» Журавської школи. Вони здійснюють зв’язок часів, ланки поколінь, передаючи естафету з сучасного у майбутнє. І роблять це майстерно, ненав’язливо.

далі

ВІН ТЕЖ ІЗ ПЛЕМЕНІ СІВЕРЯН

У літературній  вітальні

Цьогорічного червня чудова звістка  про перемогу В.І. Ворони у представницькому літературному конкурсі  кому нагадала, а кому –  й вперше сповістила, що мешкає серед нас, варвинців, чудовий, самобутній письменник. 2013-го року він завершив роботу над своїм першим твором – повістю „Одвічний дух Десни”, а нині його другий твір – роман „Відступник”, на подив всім землякам з Коропщини, де народився, і з Варвинщини, де мешкає нині, виборов високу міжнародну літературну премію „Коронація слова”. Про це наша газета повідомляла у одному з червневих  номерів.

Володимир Ворона – теж із племені сіверян, як і герой його історичного роману. Отож на зустрічі у літературній вітальні Варвинського будинку культури правічним духом Десни,  шани до роду-коріння, глибокого розуміння нашого ментального взаємозв`язку з предками, теплим відгуком про малу батьківщину – Короп, і водночас легкістю й настирливістю, з якими завжди брався до нових справ, була просякнута його розповідь про себе, про своє чудове захоплення, про цікавинки того пласта минувшини, який вивчав у ході роботи над історичним романом про часи дохристиянської Русі.  далі

Завдячуючи …Інтернету

З відзнакою!

Днями у Будинку офіційних прийомів Верховної Ради України на урочистій частині ІІ Всеукраїнського проекту «Я – Українка» почесну і пам`ятну відзнаку отримала голова Варвинської селищної ради В.Саверська-Лихошва. Йдеться про орден „Берегиня України” – недержавну нагороду, запроваджену за ініціативи інформаційно-видавничого центру «Галактика», депутатів ВРУ та Асоціації міст України. Тим українкам, хто відзначений таким народним орденом, присвячено й сторіночку у Книзі пошани, яка розповідає про життєві долі, успіхи та досягнення українок.

На фото: Валентині Саверській-Лихошві відзнаку вручив народний депутат Олександр Марченко. далі

На віку, як на довгій ниві…

До річниці Перемоги

Віталій Іванович Ященко народився 25-ого грудня 1924-ого року. З перших місяців окупації Варви – член підпіль­ної організації, а з травня сорок третього – розвідник партизанського загону. У вересні 1943-ого мобілізований у діючу армію. У складі 764-ого стрілецького полку 238-ої стрілецької дивізії форсував Дніпро, під час жорстоких боїв на плацдармі одержав поранення. Після лікування служив розвідником у танковій армії генерала Рибалко. Був учасником Львівсько-Сандомирської операції, запеклих боїв на території Німеччини. Тричі поранений. Нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни II ступеня, медаллю «За відвагу», іншими державними відзнаками. Має почесні звання «Заслуженого фінансиста СРСР» і «Заслуженого пасічника України». Проживає у Варві. далі

ТАЛАНОВИТИЙ ОРГАНІЗАТОР І СПРАВЖНЯ РОЗУМНИЦЯ

Особистості

Ще давно один з грецьких поетів сказав, що важливим є не те, ким тебе вважають, а те, хто ти є насправді. Згадався вислів, коли задумали розповісти про Тетяну Левченко з Варви, яка нещодавно відсвяткувала свій красивий ювілей життя. З нею мені пощастило працювати тривалий час: вона ж бо очолює профком ГПЗ, а я щонайменше півтора десятка років була членом цього заводського органу, до виходу на пенсію.

Думаю, що висловлю думку багатьох і багатьох заводчан, коли скажу: Тетяна Михайлівна жінка активна і непосидюча, талановитий організатор і керівник, зрештою, мудра й справжня розумниця. Дійсно, у її гарнім обличчі – світло духовності й теплоти, а у діях – гідність і гарна сила.

далі