Архів категорії: Особистості

“До всього в житті я ставлюся по-філософськи”

Із перших вуст

У ці покручені часи, коли в руїні Україна,
Найвищий еталон краси — це творча й мисляча людина.

Так закінчувала кожну свою промову під час виборчої кампанії 2010 року голова Варвинської селищної ради Валентина Саверська-Лихошва. Люди її підтримали, більше того — з того часу на кожних виборах знову і знову віддають їй кредит своєї довіри. 19 травня Валентині Василівні виповнилося 64 роки, проте вона й досі не збавила темпу та не втратила своєї активної позиції. Напередодні власного свята очільниця Варвинської ОТГ поділилася з нами здобутками та розчаруваннями, які супроводжували її на посту голови, втіленими в життя ідеями та планами на майбутнє. далі

МАЙСТРИНЯ, ЯКА ДАРУЄ ЛЮДЯМ РУКОТВОРНУ КРАСУ

У світі цікавих захоплень

Кожна людина талановита по-своєму: комусь подобається музика, спів, танці, а в когось лежить душа до малювання. А от Світлану АСТАПЕНКО з Варви доля обдарувала багатьма талантами, один із яких – оздоблення пляшок, причому вона настільки любить своє заняття, що воно стало сенсом її життя. Її роботи по праву можна назвати шедеврами.

Любов до мистецтва, краси та малювання з’явилася у Світлани Астапенко ще в дитинстві. Воно й не дивно, адже її мама, Надія Іванівна, також наділена неабияким хистом до рукоділля – гарно малює, шиє, вишиває, вміє практично з нічого зробити щось гарне та оригінальне, тож, напевно, генетично й дівчинці передався цей хист. далі

В ДУШІ ЗНАЙШЛА ПІСНЯ ПРИТУЛОК

Особистості


Зі шпальт районки читачам знайоме ім’я Інни Рубан-Оленіч: ішлося про її участь у художній самодіяльності. Виступи не лише на районній, а й на більш престижних сценах, розповідали про неї, як про самодіяльну композиторку, поетку. Одначе більш детальної розповіді про Інну Іванівну газета не подавала. Отож сподіваємося, що друзям «Слова…» буде цікаво ближче познайомитися з цією неординарною особистістю, талановитою жінкою. Тим більше, що в подальшому, сподіваємося, це ім’я з’являтиметься не в одній кореспонденції райгазети.

У Гнідинцях Інну знають добре, бо тут вона народилася, тут минуло її дитинство, тут вона самореалізувалася як творча особистість, тут знайшла своїх друзів, однодумців, шанувальників. У Гнідинцях мешкають і її тато й мама, з якою доньку пов’язує дуже багато чого творчого. Адже Валентина Іванівна Рубан себе присвятила самодіяльній сцені змалечку. Віддала десятки років роботі в царині культури. Можна з певністю сказати, що мати й донька у своїй аматорській роботі можуть з професійною досконалістю представляти співоче мистецтво. далі

З ЧЕСТЮ ВИКОНАВ СВІЙ ОБОВ’ЯЗОК

Забуттю не підлягає

Варвинець Василь Георгійович РОГОЖИН був у числі перших чорнобильців-ліквідаторів.

Квітень-травень 1986 року. Увесь світ слідкує за трагічними подіями, що розгорнулися в Чорнобильській зоні після фатальної ночі 26 квітня. Планета здригнулася від звістки про страшну аварію на атомній електростанції. Мирний атом раптом став не мирним. Вічнозелені сосни, що росли поруч з атомною електростанцією, від неймовірної дози опромінення стали рудими. Водночас викид радіації забруднив землі, на тих землях не те, що хліб вирощувати, а стояти небезпечно. Викид радіації спричинив проблеми зі здоров’ям на десятки поколінь.

Після вибуху перші пожежники їхали туди, як на звичайну пожежу. Більшість навіть не усвідомлювали всю ту небезпеку, що несе атом, а ті, хто усвідомлював, самовіддано йшли на ризик. Саме вони врятували Україну, врятували нас, врятували світ ціною свого життя, адже першими прийняли страшний удар ядерного смерчу. далі

З мрією про Україну – РОДИННИЙ САД…

Адреси досвіду

Зізнаюся, журавчанин Роман Потапов – організатор першого на Варвинщині садового центру «Родинний сад», зі спілкування з яким народилася чергова розповідь про новий осередок місцевого садівництва, здивував мене двічі. Ніби недавно, але й більше десятка літ тому, писала про нього як про чемпіона престижних міжнародних змагань з боротьби, і ось тобі маєш – молодий чоловік серйозно, з науковим і маркетинговим підходом, займається …агровиробництвом, та ще й у рідному селі.
А вдруге здивував, коли розговорилися. Очікувала послухати, які культури і сорти вирощує, як їх реалізує, адже на порі – сезон весняного висаджування дерев і ягідників, а він натомість більше розповідав, що мріє залучити до такої собі аграрної кооперації односельців, земляків з Варвинщини, навчити їх вирощувати і вигідно реалізувати фрукти, овочі, ягоди, квіти. Бо, каже, боляче дивитися, як українські села згасають, як їх назавжди залишає молодь…
далі

ЛЕТЯТЬ РОКИ В МІЖЗОРЯНИЙ ПОЛІТ

Наші ювіляри

Лелять роки в міжзоряний політ,

Але душа про це нехай не знає,

І хай так буде ще з півсотні літ,

Нехай твоя бадьорість не згасає!

Чи замислювались ви коли-небудь, з чого складається натхненна сила і щоденна величність справжньої жінки? У кожного свої варіанти відповіді на це вічне запитання. Але серед інших авторських версій жіночої неповторності, мабуть, має право на існування і така: секрет жіночої сили в тому, щоб творити світ навколо себе і себе у цьому світі. Творити своєю любов`ю, знаннями, працею. Творити, жити і радіти життю, незважаючи ні на які обставини, не опускати рук і вірити в себе, стаючи необхідною для інших.

У ці перші квітневі дні, коли сонце зігріває все своїм теплом , а зір радує розмаїття перших весняних квітів, відзначила свій ювілей саме така жінка – красива і самостійна, сильна і натхненна, необхідна нам усім – Ірина Валеріївна Коломієць, берегиня сім`ї, добра подруга, очільниця колективу поштового відділення Варви. далі

ЦІКАВА ОСОБИСТІСТЬ МИКОЛА ЧУМАЧЕНКО

Наші земляки

У Варві немало хто знає Миколу Чумаченка. Адже він працював і в тодішньому райвідділі міліції, і в комунгоспі, а ще відомий як приватний підприємець. Проте немало чого для варвинців залишається малознайомим чи і взагалі незнайомим з його життєпису. А там, повинен вам відверто сказати, багато є цікавою, повчальною, навіть, з першого погляду, в дечому, як для нас, справді фантастичного.

Мало хто повірить у те, що Микола Васильович був знайомий з Валерієм Лобановським. Так, колишнім футболістом, талановитим футбольним тренером. Справа в тім, що Микола Чумаченко займався легкою атлетикою, зокрема, бігом. Він був стаєром – бігуном на середні дистанції. Часто тренувався з товаришами на стадіоні, де займалися й київські динамівці. далі

ХВОРОБА – НЕ ВИРОК: ІСТОРІЯ СІМ’Ї, ЯКА НЕ ЗДАЛАСЯ

Жанна – улюблениця сім’ї. З нею охоче грається старший брат Станіслав. Нею тішаться бабуся Віра Миколаївна Дзюба і тато Станіслав. Ясні очі та щира посмішка прикрашають обличчя дівчинки. Вона весела, має гарну пам’ять, любить розповідати вірші і із задоволенням вчить їх напам’ять, любить читати, ліпити картини із солоного тіста, розфарбовувати їх. Ось тільки хвороба не дозволяє їй бігати, ходити як її ровесники. У неї – ДЦП. І ця історія про те, як можна боротися і відстоювати свою дитину всупереч усьому, про справжній материнський подвиг, який називається просто маминою любов’ю.

Ніна Кармазін, жителька села Брагинці, погодилася розповісти про те, як вона разом з донечкою долає цей важкий шлях до одужання. далі