Діалог: влада – громада. 
Прочитала статтю в газеті «Агов, рудяни! А тепер звалище йде до нас». Мабуть, той допис про імовірність розміщення нового сміттєзвалища у кар`єрі «Мостища» не залишив нікого байдужим, в тому числі і мене – жительку Руди.
Віками ми сповна черпали багатства із скарбниці Землі та марно витрачали. І нині безжально здираємо з її плечей покрив, який прикриває її первісні форми. Піднімаючись сходинками цивілізації, реалізуючи свої прагнення, забуваємо про покоління людей, які прийдуть нам на зміну. Ми не помічаємо, як збираються над нашими головами хмари і продовжуємо байдуже спостерігати лише за видимими дефектами і тріщинами нашого спільного дому. далі
Із редакційної пошти
Ще давно один з грецьких поетів сказав, що важливим є не те, ким тебе вважають, а те, хто ти є насправді. Згадався вислів, коли задумали розповісти про Тетяну Левченко з Варви, яка нещодавно відсвяткувала свій красивий ювілей життя. З нею мені пощастило працювати тривалий час: вона ж бо очолює профком ГПЗ, а я щонайменше півтора десятка років була членом цього заводського органу, до виходу на пенсію.
„Головам правлінь обласної і районної споживспілок, районних держадміністрації і ради, селищної ОТГ… Ми, мешканці селища, просимо надати відповідь, чому зачинено м`ясний павільйон на ринку і яка подальша його доля? Між мешканцями селища йдуть чутки про закриття кулінарії і що там розмістять гральні автомати. Варвинці проти цього… Хочемо ще запитати, чому у сусідніх райцентрах і до цього часу працюють маслозаводи, пекарні тощо, а Варва, котра вважалася найбагатшою і мала чимало робочих місць, тепер купує хліб і молоко з Прилук, Пирятина, Лубен. Невже наші люди не можуть виробляти все це і мати заробіток?..” З таким листом, і проханням залучити коментарі від згаданих адресатів до редакції районної газети звернулися мешканці селища Н. Гунчак, Н. Щербак, Л.Гринюк, А.Дятлова та ін. (всього 32 підписи). 
