Архів категорії: У світі цікавих захоплень

І В БОГДАНАХ ЗРІЄ «КАБЕРНЕ»

Адреси досвіду

Повертатися за старими адресами, до героїв минулих публікацій, – особлива цікавість для журналіста: що змінилося у їх житті із часу спілкування, як розвивається улюблена справа чи цікаве захоплення, чи, бува, буденність не підітнула крила мріям і планам?..

Серед тих, до кого завжди цікаво повертатися, – знаний варвинський виноградар Анатолій Михайлович Тупіка. Вперше потрапила на його диво-виноградник у 2015-ому, 2003 – писала як про вмілого городника. Подивував пенсіонер – колишній заводчанин, розмаїттям смачних сортів, котрі годі було перепробувати, рядами бездоганно доглянутого винограду – під шнурочок, власними секретами вирощування і, безперечно, справжньою захопленістю виноградом, якщо не сказати одержимістю.

Що змінилося відтоді – цікавлюся у героя публікацій при нагоді. Віджартовується так: а що, постарів, спина дає про себе знати, зменшив господарство (раніше подружжя Тупік тримало корів), але виноград, садівництво залишаються сенсом його життя. Ці роки не тільки розвивав свою ділянку, де зібрав до сотні сортів, а й, виявляється, допоміг закласти гарний, просто-таки зразково-показовий виноградник одному з місцевих сільгоспвиробників, довів рослини до високої продуктивності і доглядає їх нині. Мова ж про богданівський виноградник родини Луданих, яка вже немало літ обробляє місцеві сільгоспземлі, розводить рибу у ставках, тримає пасіку і, виявляється, започатковує ще й власне садівництво. Придбати виноград, персики, малину та інші плоди богданівського саду можна у їх варвинському магазині на розі вул.Ломоносова біля ринку і безпосередньо в Богданах. далі

НОСЕНКИ ВІДКРИВАЮТЬ СЕЗОН

Адреси досвіду

Ніби день, промайнуло таке швидкоплинне, ще й карантинне літечко. Наразі, як ніколи, актуальний жарт: як ви його провели? Відповідь: поглядом… Для подружжя відомих варвинських садівників Миколи і Любові Носенків воно теж здалося коротким, але від того, що кожну годину вони провели у звичних трудах праведних, у своєму розсаднику плодових дерев і ягідників. Відтак на осінь мають добрий результат – сотні міцних, добротних саджанців, садових цікавинок, і вже цього тижня, із суботнього базару в селищі 19 вересня, відкривають свій новий сезон реалізації.

У якості і сортності їх садивного матеріалу впевнені всі, хто вже купував яблуні, груші, персики чи черешні. На другий-третій рік від посадки плоди можна і побачити, і скуштувати, отож земляки звертаються до Носенків знову у пошуках омріяних сортів. Ціни ж, зважаючи на карантинну скруту, і цьогоріч пропонують демократичні й незмінні з минулого сезону – 60-100 грн, приміром, за яблуню – від найпростіших, популярних сортів до дефіцитних новинок. далі

19 серпня – День пасічника

Традиційно щороку з нагоди Дня пасічника варвинська газета розповідає про місцевих корифеїв цього прадавнього українського промислу – досвідчених, знаних сивочолих чоловіків, у яких вчаться інші. А от цього разу наша розповідь дещо інша – про початківця, адже із таких колись теж виростають справжні майстри, та ще й про …молоду жінку. Озерянчанка Валентина ВОЛОХ вже другий сезон самостійно пасічникує у татовій пасіці – відтоді, як глава родини передчасно пішов у засвіти.

Розмова із Валентиною про її перші кроки у пасічництві відкрила й низку інших цікавих захоплень жінки. Хоч очолює Кухарський дитсадок, однак знаходить час і сили для домашнього господарства, любить сад, квіти і тварин, нещодавно сіла за кермо автівки, пише вірші і дописи до соцмереж і газет, завжди активна у громадському житті сіл, де живе і працює.

І на додачу невеличкий штрих до майбутнього портрета озерянської пасічниці – раніше родина жила у Варві, але віддала перевагу життю сільському – ближче до витоків роду, до природи і щирості людських взаємин. Отож Валентина є не показною, а справжньою патріоткою українського села, до чого закликає й інших.

Героїню розповіді і всіх пасічників Варвинщини вітаємо з їх святковим днем, зичимо здоров`я і наснаги на цю корисну людям працю. Докладніше про початкуючу озерянську пасічницю читайте у випуску друкованої газети, яку передплатники отримають у четвер, 20 серпня. Придбати свіжу газету можна у варвинських магазинах В.Рептюха по Шевченка та родини Небратів у мікрорайоні “Нафтовик”.

Математик за професією, художниця в душі

Так  характеризуємо талановиту молоду художницю з Варви Світлану Смолич  у минулому числі друкованої газети.  Народилася вона в родині відомих на теренах Варвинщини педагогів-математиків Лариси Дмитрівни та Віктора Олексійовича Пронів. Своє професійне життя, як і сестра Ірина, теж пов`язала з математикою, але з часом відкрила у собі і вміло розкрила  й художній дар. Молода жінка, вчителька, дружина і мама двох діток, опановує різні техніки живопису і навіть тату. Однією з “моделей” Світлани на татуювання стала її мама, котра в усьому підтримує талановитих доньок.

Докладніше про художницю читайте у №32 “Слова Варвинщини”. Придбати свіжу газету можна у магазинах В. Рептюха по Шевченка і родини Небратів у мікрорайоні “Нафтовик”, а також у редакції газети. Якщо хочете передплатити видання – це можна зробити до 20 числа щомісяця, звернувшись у поштові відділення чи до листонош.

ЗАХОПЛЕНИЙ ЖИТТЯМ

Про людей хороших

Що не кажіть, а наша Варвинщина багата на мальовничі місця. Тож не дарма, коли взявся готувати до друку розповідь про одне із захоплень варвинця Миколи Чумаченка, згодився побувати в тих приудайських місцях, де минули його дитинство і юність. А родом мій давній друг з Леляків, неподалік яких красуються зеленочубі угіддя сусідських хуторів, розміщених на берегах, мабуть, прадавніх приток Удаю, на Лисій горі неподалік Рибців Прилуцького району.

Смарагдовою зеленню буяють гаї. У долинах розкошує різнотрав’я, у понизов’ях минулих заплав шумлять очерети, височіють білокорі берези, підтримуючи своїми вітами сонні хмари. Цьогоріч там особливо гарно, переконував мене Микола Васильович, а до нього приєднався ще й його земляк Іван Остах.

– Сумно, але хоч і прожив поблизу багато літ, та якось не доводилось там бувати, – констатував Іван Вікторович. – Чув про так звані Майорську, Горбатенкову долини, Нестеренкове, Макарове провалля, що побіля підніжжя Цопівщини… Так що не гріх побувати там на схилі літ.

Ось так зголосилися на своєрідну екскурсію живописними місцями рідного краю і не пошкодували. далі

БАГАТОДІТНА МАМА, МИЛОВАР І КУЛІНАР

У Кухарці мешкає унікальна матуся, яка разом з чоловіком Анатолієм виховує восьмеро діток. У 37-річної Ольги Ізотової – п’ятеро хлопчиків і троє дівчаток. Найстарший – вісімнадцятирічний Артем цього місяця пішов до лав Збройних сил України, проходитиме службу в Харківській нацгвардії. В родині п’ятеро школярів – Саша перейшов в шостий клас, Анюта – в п’ятий, Міша – в третій, Богдан – в другий, Вірсавія цьогорічної осені піде до першого класу, а найменші, чотирирічна Ліда та однорічний Родіон, поки що ходять в садочок.” Так розпочинається розповідь про цікаву родину, яка оселилася у Кухарці після курортного Вилково на Одещині. А надто – про її берегиню, матусю Ольгу, котра знаходить час і сили (!) займатися миловарінням, виготовляє парфуми, радує родину кулінарними смаколиками. Свою чудову продукцію Ольга пропонує всім охочим. Докладніше читайте у сьогоднішньому номері друкованого “Слова Варвинщини”.

Хто не передплатив газету – можете придбати примірник у селищних магазинах В. Рептюха по Шевченка і родини Небратів – по Миру. Передплату на наступний місяць можна замовити на пошті чи у листоноші. далі

КАРАНТИН ТАЛАНТУ НЕ ЗАВАДА

Знай наших!

Хтось на карантині нудьгував, хтось переглядав улюблені серіали, читав книги, а хтось проводив цей час максимально із користю: відшліфовував свою майстерність, удосконалював навички і багато часу приділяв своєму улюбленому заняттю, ефективно використовував карантинний період, аби успішно реалізовувати креативні творчі задуми. Як от юна скрипаля і вокаліста Діана Константінова.

Дівчинка вже шість років навчається грі на скрипці в Прилуцькій школі мистецтв (вчитель Наталія Ярошенко), паралельно займається вокалом у викладача Олени Будько, вона – І скрипка в ансамблі скрипалів. Самостійно вчиться грати на гітарі та укулелі (гавайська гітара). Нині Діана разом з батьками живе в Прилуках, проте донедавна мешкала і навчалася у Варві; часто навідується до нашого селища, аби відвідати своїх рідних і весело провести час з численними друзями. далі

Квітне наша ТРОЯНДОВА, або Як досягти такої краси

Адреси досвіду

Якось ніби і не комільфо вкотре писати про свою вулицю і сусідів – ніби якесь кумівство у газетярській справі – проте не можу не показати й іншим ту красу, яка влітку щодня зустрічає і проводжає десятки проїжджих-перехожих на нашій Новій у Варві.

Їдеш, буває, на роботу як «чорна хмара» – від щоденних турбот і негараздів, чи ввечері, по поверненню, налягає втома, аж тут, із-за парканів, визирають до тебе яскраві, різнобарвні і пишні троянди. Здіймаєш до них пониклу голову: он та яка гарна, а та – ще гарніша, а інша – ллється квітковим каскадом…. І забуваються невеселі думки, й собі прокидається азарт посадити, прикрасити, порадіти результату. далі