Архіви категорій: Особистості

А життя, мов сірник, ніби Богом запалена свічка…

Пам`яті колеги

 

Той день Різдвяний став сумним, і ми не в силах щось змінити. Тебе не стало в одну мить… А серце так хотіло жити.

Життя людини – це два береги. Від одного при народженні вона відпливає, а до другого припливає, покидаючи цей світ. І у кожного ця ріка життя своя: в когось тиха і спокійна, в когось – бурхлива і небезпечна. Але, як і ріка, кожна людина неповторна. Життя не стоїть на місці. Одні приходять у нього, інші – залишають. І тоді на небі з`являється ще одна нова зірочка – душа, що відлетіла у вічність.

Ти излучала добро и человечность, и вот ушла в страну с названьем Вечность. Но все напоминает о тебе, ты по судьбе прошла у каждого из нас. И вот на небе звездочка зажглась…

На небі засвітилася, а на освітянському небосхилі Варвинщини згасла яскрава зірка, чиє ім`я буде вписане золотими літерами в історію нашого районного методоб`єднання вчителів російської мови та зарубіжної літератури і всього учительства Варвинщини. Це Тетяна Олексіївна ПАВЛЕНКО – вчитель за покликанням, від Бога, Вчитель і Людина з великої літери. Читати далі →

Микола ГАЙДАЙ – досвід, виваженість, уміння чути іншого

З відзнакою!

Восьма сесія Чернігівської обласної ради, що відбулася 22 грудня, відкривалася хвилюючою урочистістю – врученням почесних відзнак та високих державних нагород за багаторічну сумлінну працю групі представників місцевого самоврядування, освітянської галузі, спорту, ліквідаторам-чорнобильцям.

Серед тих, кого вітали того дня керівники області, – представник Варвинщини – секретар Варвинської селищної ради Микола Васильович ГАЙДАЙ, корінний варвинець і патріот малої батьківщини, який чимало літ, а значить – сил, знань й енергії, присвятив управлінській діяльності на виробничих об`єктах промисловості й агросектора, в органах місцевої влади. Його внесок у розвиток нашого краю відзначено Грамотою Верховної Ради України із врученням пам`ятного знака. Читати далі →

Пам`яті нашого отамана…

Віталій Цопа (другий справа) у колі колег по куреню.

Похмурі та морозні грудневі дні підступного 2021 року принесли непоправну втрату для рідних, близьких, друзів – за межу вічності відійшов наш надійний товариш В.М. Цопа. Як особистість Віталій Миколайович добре відомий не лише у Варві, а й поза її межами. Це неординарна людина – в характері були поєднані народна мудрість, людська доброта, козацька звитяга, а ще природа наділила його даром умільця. Про таких зазвичай говорять – “Кулібін”.

Народився Віталій Цопа напередодні Нового, тоді 1954 року в селищі Варва, в сім`ї колгоспників Миколи Степановича та Марії Григорівни Цопів. На жаль, так співпало, чи то за вироком долі, чи за Божим промислом, саме в день народження 26 грудня, через 67 років, Віталій Миколайович відійшов у вічність.

Читати далі →

Марина КУЗЬМИЧ: «Зичу всім, хто працює у самоврядуванні, здоров`я і витримки. А ще – робити свою справу…»

7 грудня – День місцевого самоврядування

Про таких, як варвинчанка Марина КУЗЬМИЧ раніше говорили: «комсомолка, активістка, спортсменка і просто красунечка…» Щоправда, в останні роки і перше, і друге визначення сильно скомпроментовані у нашому суспільстві, проте для представників старшого і середнього поколінь на цей вислів однак лишився красивий, стійкий образ: жінка, яка вдатна й успішна в усьому, яка вміє і може все, або ж швидко опановує. Людина, яка просто не здатна робити будь-яку справу погано…

Міцні економічні знання і практичний досвід, меткий розум, менеджерський хист, стресостійкість і наполегливість Марини Олександрівни (і хай читача не вводить в оману її тендітна зовнішність), а ще – доброзичливість та призабута в наш час інтелігентність у спілкуванні з людьми – це ті якості, завдяки яким штурвал фінансової служби громади перебуває у надійних і добрих руках.

Очоливши фінвідділ Варвинської ОТГ у період її діяльності у складі Варви і двох сіл, нині Марина Кузьмич, разом зі своїми колежанками по відділу, а також з колективом селищної ради, її депутатським корпусом і виконкомом, працює у надскладний перший рік становлення громади Варвинщини – укрупненої.

Напередодні професійного свята працівників місцевого самоврядування спілкуємося з нею про ті фінансові реалії, якими живе нині громада, про її особистий вибір професії і сфери діяльності.

А ще й про особисте – «тил» за спиною, бо жінка має гарну родину, цікаві і навіть екстремальні захоплення, з дитинства дружить зі спортом. Як на мене, це теж ознаки міцного характеру і правильних життєвих принципів. Отож, докладніше. Читати далі →

Микола БОЙКО – аграрій, керівник, меценат. Але передовсім ЛЮДИНА…

21 листопада – День працівників сільського господарства

Це прізвище у нас на Варвинщині – вже бренд міцного господарника, як і його дітище – сільгосптовариство «Прогрес», що з часів реформування колишніх колгоспів обробляє землі Гнідинців, Остапівки та інших сіл. Це наші місцеві символи сучасного, витривалого і розвинутого села, яке не впало навколішки перед диким ринком, крупними латифундіями. М. І. Бойко з колегами-прогресівцями зберегли кращі дідівські хліборобські традиції і вміло поєднали їх із сучасними технологіями. Розвивають, окрім рослинницької галузі, клопітке, але таке важливе для відродження села тваринництво, а відтак – сільчани з роботою, з надіями і планами на майбутнє.

Меценатство – дієве, непоказне, на користь людям, та надійна підтримка сіл, де господарює, і Варвинської громади в цілому – це теж Микола Бойко і «Прогрес». Непорушні принципи – не тільки брати від землі, а й віддавати свою данину їй і людям, або «якщо не ми, то хто ж» зберігатиме село, привели Миколу Івановича і його колег з менеджменту агропідприємства Павла Сліпченка, Олександра Антоновського в громадівське представництво. Вони були депутатами колишньої Варвинської райради, а нині, з утворенням об`єднаних громад, – Варвинської селищної. До речі, з найвищим відсотком голосів виборців, що свідчить про високий авторитет серед земляків. Читати далі →

ЇХ ПОКЛИКАННЯ – СВІТ ЦИФР

16 липня – День бухгалтера

Людмила СКОРОЗВОН і Марія ОБЕРНІЄНКО – цих вродливих жінок різного віку, яких бачите на фото, об’єднує спільна любов до професії. Вони – бухгалтери, які працюють в нині дуже непростому і тривожному господарстві КП «Господар». У професію вони прийшли по-різному, але ще з шкільних років кожну з них приваблював світ точних наук.

Зовсім юним 18-річним дівчам після закінчення Львівського технікуму приїхала Марія Йосипівна Обернієнко на Варвинщину за розподілом працювати в тодішній «Райагробуд». Віддала підприємству 20 років, працюючи спочатку інженером з праці заробітної плати, а потім – головним бухгалтером. Спочатку, як і усім початківцям, було важко, але здібна від природи швидко освоїлася, так що нині і не уявляє себе в іншій професії. Читати далі →

40 РОКІВ У МІСЦЕВІЙ МЕДИЦИНІ

Вдячне слово

40 РОКІВ У МІСЦЕВІЙ МЕДИЦИНІ трудиться подружжя варвинських педіатрів – Валентина Андріївна і Володимир Михайлович МІШАНІНИ, а на двох – то вже 80, як жартують самі лікарі. Після Харківського медінституту, інтернатури у Світловодську і Прилуках приступили до роботи у Варвинській лікарні саме далекого вже 1981-го року. З ними виросли і ми, діти 70-80-их, коли лікарі починали свій шлях у цій надскладній професії, виросли вже й наші діти. І завжди у моменти хвороби їх професіоналізм, неоціненний досвід, спокійна впевненість, добре ставлення до маленьких пацієнтів і знервованих батьків, робили свою справу – прокладали шлях до одужання і здорового життя.

За ці роки для сотень подорослілих дітей вони стали добрими янголами-охоронцями, котрі завжди поряд у потрібну мить і знають нас, наші хвороби і схильності, цікаві моменти з дитинства навіть краще за нас. І тому для багатьох варвинських родин лікарі Мішаніни стали близькими людьми. Читати далі →

У ЖИТТЯ ПІСНІ ВПЛЕЛИСЯ

…Я не підбираю вишукані форми,
Не гонюсь за стилем розмірів і рим,
Знищую кайдани і прийнятні норми,
Віршами стираю весь буденний грим.
Інна Рубан-Оленіч

Преамбула

Напевне, Бог чи Доля наділили її найрізноманітнішими та багатогранними талантами, зустріти подібне – рідкість. Спостерігати за віртуозним виконавцем на подіумі завжди приємно, а коли ця молода чарівна виконавиця ще й педагог, то захопленню немає меж.
Сьогодні знайомлю вас, шановні читачі, з обдарованою, креативною жінкою – Інною РУБАН-ОЛЕНІЧ.

За своє життя я, певно, не стрічала більш різнопланової особистості, ніж вона… Адже Інна є володаркою безлічі відзнак – від місцевого до вітчизняного та європейського рівнів: дипломів, грамот, сертифікатів, подяк тощо. Бог обдарував її безліччю талантів: чарівним голосом, поетичним хистом, талантом педагога, задатками керівника вокального ансамблю, хистом рукодільниці, умінням танцівниці, й усе це – в поєднанні з жіночністю.
Сторінки біографії

Тож усе по порядку… Читати далі →