Організаторка Озерянського волонтерського осередку Олена МІСЬКО (в центрі гурту) разом з колежанками по добрій справі: Наталія Колісник, Світлана Мовчан, Ангеліна Візір.
Наш другий фронт
Про те, як можуть українці битися “на межі” чи бити “гуртом батька”, ходять жартівливі легенди. Певно, не знаючи їх значення у повній мірі, і поперся знову на нас ворог… Та справжні зразки стійкості, згуртованості і незламності наші люди демонструють у часи лихоліття війни – чоловіки-воїни -на фронті, жінки-берегині – їм у поміч в тилу.
Зараз і серед мешканців нашої Варвинської громади не багато знайдеться таких, хто ще не долучився до другого фронту, до волонтерства – гривнею, працею, матеріальною допомогою, хоч разово чи навпаки раз-по-раз. Діти продають власні вироби, жінки готують смаколики, шиють і плетуть, пенсіонери відраховують частку зі скромної пенсії, підприємці – із заробітків. У спільну скарбничку Перемоги.
Надати посильну поміч може кожен із нас, а от організувати копіткий процес збору, приготування, доставки передач можуть таки одиниці! Небайдужі, настирливі, вигадливі і водночас приязні до людей, аби порозумітися і залучити до спільної справи кожного.
У Озерянах – одному з найбільших сіл нашої громади, таке діло здужала … тендітна молода жінка Олена Місько. Немало хто із земляків знають її як чудову майстриню миловаріння і вишивки, яка зуміла своє захоплення поставити на комерційну основу – приймає замовлення на чудові подаруночки і старанно виконує їх.
Свої роботи Олена виставляла на міні-аукціони у соцмережі, а виручені кошти переказувала у скарбничку відомої на Варвинщині ГО “Волонтерський Щит 4.5.0”, допомагала волонтерам інформаційно, у пошуках необхідного спорядження чи матеріалів. Такий цінний кадр у “Щиті” запримітили і запропонували приєднатися до гурту незламних бджілок.
Та ця скромна жінка на всі похвали щодо її волонтерства відповідає незмінно – то не я, то люди…
