Пам`яті нашого отамана…

Віталій Цопа (другий справа) у колі колег по куреню.

Похмурі та морозні грудневі дні підступного 2021 року принесли непоправну втрату для рідних, близьких, друзів – за межу вічності відійшов наш надійний товариш В.М. Цопа. Як особистість Віталій Миколайович добре відомий не лише у Варві, а й поза її межами. Це неординарна людина – в характері були поєднані народна мудрість, людська доброта, козацька звитяга, а ще природа наділила його даром умільця. Про таких зазвичай говорять – “Кулібін”.

Народився Віталій Цопа напередодні Нового, тоді 1954 року в селищі Варва, в сім`ї колгоспників Миколи Степановича та Марії Григорівни Цопів. На жаль, так співпало, чи то за вироком долі, чи за Божим промислом, саме в день народження 26 грудня, через 67 років, Віталій Миколайович відійшов у вічність.


З дитинства був допитливим і винахідливим, гострим на слово, що було у нього від діда-прадіда. Після закінчення 8 класів Варвинської середньої школи вступив до Дрогобицького технікуму нафтової промисловості. Потім була служба в рядах Радянської армії – на Забайкаллі.

Трудову діяльність розпочав в одеській Бесарабії помічником бурильника. З 1976-го до 1981 року працював на Варвинщині бурильником, а згодом майстром НЦЗ. А далі десятиріччя майбутній козак проходив гартування сибірськими морозами, де працював майстром свердловин.

Повернувшись на рідну Варвинщину, де залишалася старенька мати, Віталій Миколайович став приватним підприємцем, але не тим, хто “купи-продай”. Він надавав послуги населенню – виготовляв крупи, олію, соки і ін.Про діяльність олійниці – так у Варві назвали його підприємство, добре знають і в інших районах як Чернігівської, так і сусідніх областей.

А ще Віталій Миколайович вів активну громадську діяльність. В 2001 році ним був створений Варвинський козацький курінь, який входив до Прилуцького полку козацтва Запорізького. Активно відроджував традиції козацтва, вболівав за збереження української історії, виховання підростаючого покоління.

На базі Варвинського куреня в 2006 році була створена волейбольна команда “Варин”, яка успішно виступала в районних турнірах протягом десятиріччя. Молоді волейболісти, які пройшли вишкіл в козацькій команді, нині провідні гравці варвинського волейболу. Курінний отаман В.М. Цопа був причетний і до відродження християнських надбань Варвинщини. Він один з ініціаторів відродження кращих традицій проведення свята Водохреща у селищі.

Не залишався осторонь козацький полковник і громадських справ, так званої толоки. Понад десять років козаки спільно з учнями шкіл селища опікувалися збереженням урочища “Піски”. Свого часу до цієї справи залучали американців-волонтерів і місцевих депутатів.

В житті Віталія Миколайовича було все: і стрімкі злети, і болісні падіння, але він ніколи не втрачав людської гідності і доброти. А ще по життю він був справжнім веселуном і жартівником, душею товариства. Де був Цопа – не бувало розчарувань і журби, а панували радість і сміх. Спроектована і виготовлена Віталієм Миколайовичем гармата понад 15 років сповіщала земляків про свято Водохреща, є символом козацького куреня.

Віталій Миколайович був глибоко віруючою людиною, майже всі релігійні свята і вихідні відвідував церкву, надавав допомогу у проведенні церковних заходів.

Віталій Миколайович прожив недовге, але гідне, яскраве життя, наповнене добротою, щедрістю, повагою.

У ці скорботні дні рідні, друзі, колеги схиляють голови у глибокій зажурі. Більше не буде на цьому світі хорошої людини, доброго товариша, народного умільця.

Висловлюємо глибокі співчуття рідним і близьким покійного. Царство йому Небесне і легкий спочинок.

За дорученням козаків куреня
Вячеслав ГИЛЕНКО