Місячні архіви: Травень 2019

Новий потужний сміттєвоз придбано для селищного КП

Добра новина

Немало нарікань варвинців на якість і оперативність комунального обслуговування у селищі й селах громади лунає через застарілу й  недостатню матеріально-технічну базу місцевого комунального підприємства, тож впродовж останніх років радою громади – засновником КП “Господар”,  здійснено низку потрібних  придбань, як із залученням коштів держбюджету, спонсорської допомоги, так  і з власного бюджету.

Торік технічний парк підприємства поповнився колісним трактором з причіпом і навісним обладнанням, дві одиниці техніки надано селищу місцевим сільгоспвиробником, а вже цьогоріч придбано новий потужний сміттєвоз, у планах на 2019-й придбання навантажувача з відвалом та іншим обладнанням – теж із розряду важкої техніки. Читати далі →

Земля і гроші – то завжди дражливі теми

Із сесій селищної ради

Коли рік тому у київському експоцентрі об`єднаним громадам, а серед них – і нашій Варвинській ОТГ, помпезно передавалися у власність землі сільгосппризначення за межами населених пунктів, громадівцям, певно, думалося, як вони почнуть поповнювати таким новим ресурсом свої бюджетні скарбниці. Дійсно, набувши нових повноважень, місцеві ради змогли вільні землі пропонувати сільгоспвиробникам у оренду, ініціювати перегляд діючих договорів, де відсоток орендної плати залишався низьким. Проте додалося й немало приводів для конфліктів і невдоволення – ще є чимало громадян, котрі досі не змогли скористатися своїм правом безкоштовно приватизувати двогектарні паї, обіцяні державою кожному українцю.

Читати далі →

ФОРСУВАВ ЧОТИРИ РІЧКИ

Пишаємося ними.

Роки біжать так невблаганно швидко. Заростають, зарубцьовуються рани на нашій землі. Та хіба можна забути про безсмертний подвиг народу у війні з фашизмом.

Шумлять берези – свідки історії. І під їх блаженний шум сивочолий ветеран, колишній голова Озерянської ве­теранської організації – Іван Сте­панович Небрат – ділиться спогадами про страшне лихоліття війни, яке, як і ра­ніше, ятрить душу, не дає спокою.

Воював на 1-ому Українському фронті. Брав участь у форсуванні Дніпра, Бугу, Дністра, Дунаю. Учасник Яссо-Кишинівської операції. Двічі поранений. Нагороджений орденами Червоної Зірки, «За мужність», Віт­чиз­няної війни II ступеня, іншими дер­жавними відзнаками. Проживає в Озе­рянах Варвинського району, багато років очолював бухгалтерську службу у місцевому господарстві, майже два десятиліття головував у сільській раді ветеранів.

Читати далі →

НАС ЛЯКАЛИ ВІЙНОЮ І «ЧОРНИМ ВОРОНОМ»

До річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій.

Мені п’ять (може, шість) років. Настає довгождана неділя, і ми з мамою у святковому вбранні простуємо на базар. Підходимо, справа від воріт безногий дядько грає на гармошці й затягує тужливу пісню. Мама на якусь мить зупиняється, щоб кинути монетку в погнуту металеву кружку й послухати пісню. Я нетерпляче смикаю її за спідницю.

– Мамо, ходім! Мамо, а чого в дядька ніг нема? Мамо, а чому ти плачеш?

– Була війна, синочку. Там і лишилися дядькові ноги. Краще тобі її не знати! Читати далі →

ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ВНУТРІШНЬОЇ КУЛЬТУРИ КОЖНОГО

Наші інтерв`ю

Весна у Варвинській громаді, цьогоріч доволі стрімка, традиційно позначилася низкою толок, організованих як мерією, так і небайдужими варвинцями. Зі спільного великого прибирання напередодні Воскресіння Христового та травневих свят у нас завжди стартує сезон оновлення громадських місць, установ  і особистих обійсть,  вулиць і відпочинкових зон. І щоб все довкола очистилося від торішньої сухої рослинності, сміття, схованих під снігом, ожило зеленню і квітами, забіліло свіжим вапном, треба не так вже й багато – старанні людські руки, технічна підтримка від комунальників, фінансова – від громади, а головне – прагнення кожного створювати та берегти комфорт і красу довкола, цінувати власну і чужу працю. 

Про зроблене у ході акцій з весняного прибирання на території ОТГ, найближчі плани у царині благоустрою, деякі особисті спостереження із культури співіснування у громаді її мешканців – у розмові із селищним головою В. САВЕРСЬКОЮ-ЛИХОШВОЮ. Читати далі →

ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ЗЕМЛЯКА

Пам`ятаймо

Життя таке швидкоплинне, що не встигаєш оглянутися, як промайнули роки, а людина чогось не встигла зробити, щось забула, а щось лишилося в серці і не дає спокою людині, родині… Отак і журавська родина несе в своїй душі сум через втрату одного з найкращих своїх синів – Володимира Панасовича Магди, колишнього директора радгоспу «Журавський», який все своє життя присвятив рідному селу, його розбудові та розвитку. Читати далі →