ВШАНУВАЛИ ПАМ’ЯТЬ ЗЕМЛЯКА

Пам`ятаймо

Життя таке швидкоплинне, що не встигаєш оглянутися, як промайнули роки, а людина чогось не встигла зробити, щось забула, а щось лишилося в серці і не дає спокою людині, родині… Отак і журавська родина несе в своїй душі сум через втрату одного з найкращих своїх синів – Володимира Панасовича Магди, колишнього директора радгоспу «Журавський», який все своє життя присвятив рідному селу, його розбудові та розвитку.

В.П. Магда народився 28 липня 1929 р. в с. Шушвалівка Полтавської області в родині працьовитих людей сільського господарства. Тут проходило його босоноге дитинство, на яке припали роки війни, під час якої дванадцятирічним хлопчаком залишився сиротою, втративши обох своїх батьків.

Службу в армії проходив в При­лу­ках, де і познайомився зі своєю майбутньою дружиною Марією. Незабаром закохані одружилися, а через деякий час переїхали жити на Варвинщину, малу батьківщину Марії Іванівни. З 1973 р. і до виходу на заслужений відпочинок Володимир Магда працював директором радгоспу «Журавський». Саме на ці роки припадає розквіт с. Журавка. Завдяки силі природного хисту Володимира Панасовича, його наполегливій праці село досягло найвищих вершин розвитку: запрацювали свинокомплекс, ковбасний цех, млин, олійниця, банно-пральний комбінат, розвивалося рибне господарство. В ці роки були збудовані гуртожиток на 100 місць, приватні садиби, квартири, нові будинок культури, школа на 450 місць, дитячий садочок, адмінбудівля, створено мережу магазинів, їдальню, медичну амбулаторію. Село одне із перших в районі було газифіковане, по вулицях прокладено дороги з твердим покриттям, до кожної садиби – лінія водопостачання.

За невтомну працю на благо людей Володимир Магда за життя був нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Жовтневої Ре­во­люції та «Знаком пошани». Мав звання «Заслуженого працівника сільського господарства України» та нагороджений золотою медаллю «За успіхи в розвитку сільського господарства».

3 березня 1999 року закінчився життєвий шлях невтомного трудівника В.П. Магди. Життя, яке дається один раз, перегорнуло свою останню сторінку. Життя, яке залишило поміж людьми світлий промінь щастя та радості. Життя, яке було прожите з користю для інших. У пам’яті журавчан Володимир Магда назавжди залишиться людиною, котра наповнювала світ добрими справами та випромінювала невичерпну життєву енергію.

Швидко пройшли роки і цьогоріч вже минуло 20 років з тої миті, коли перестало битися серце славетного земляка, а ще в ц.р. виповниться 90 років з дня його народження. Саме з цієї нагоди, 13 квітня, в Журавці в рамках проекту «Славетні імена Журавки» відбулися урочистості зі вшанування пам’яті колишнього директора радгоспу «Журавський» В.П. Магди – на адмінбудівлі, де знаходиться сільська рада, відкрито меморіальну дошку, у будинку культури відбувся пам’ятний захід «Поспішайте робити людям добро…».

Урочистості розпочалися із жалобного мітингу, на якому були присутні декілька десятків журавчан, молодь села, рідні Володимира Магди, заступник голови РДА В’ячеслав Пилипченко.

Почесне право відкрити меморіальну дошку В.П. Магді ведуча мітингу Оксана Микитченко надала директору ТОВ «Журавка» Віктору Свинарю та внучці Володимира Панасовича Наталії Богомоловій.

Урочисто-жалобну церемонію відкриття меморіальної дошки доповнювали виступи сільського голови Оксани Теслицької та Віктора Свинаря.

А далі всі учасники заходу пройшли на місцеве кладовище до місця поховання Володимира Панасовича Магди, поклали квіти на могилу та вшанували хвилиною мовчання пам’ять невтомного трудівника. Після цього в приміщенні місцевого будинку культури відбулася літературно-музична композиція.

Ведуча заходу Ва­лентина Ткаченко розповіла про життєвий і трудовий шлях В.П. Магди. Присутні в урочистій атмосфері згадали про його чуйність, відповідальність та професійність, про внесок, який зробив цей видатний чоловік у розбудову Журавки. У канву виступів мереживом впліталася декламована та виспівана поетика у виконанні тріо М. Бобошко, Т. Гриценко, І.Гуденко, чоловічого вокального ансамблю «Розмай», Т. Первун, О. Степаненко, Т. Луценко, дитячого вокального ансамблю «Сінгл», С. Парахненка, Д. Польшакової.

Звертаючись до присутніх з вітальним словом заступник голови райдержадміністрації В’ячеслав Пилипченко говорив про те, що саме за часів керування місцевим господарством Володимиром Магдою Журавка і радгосп переживали період економічного підйому і процвітання. Слава про трудові досягнення радгоспу «Журавський» ширилася далеко за межі села і району. В ті часи була збудована досить широка інфраструктура соціальної сфери села. Навіть в 90-х роках, коли в державі був занепад і розруха, в селі продовжувався період підйому та процвітання. Від себе особисто та від імені районного керівництва він подякував організаторам урочистостей та усім, хто прийшов вшанувати пам’ять видатного земляка.

Крім того донька, син та внуки відомого господарника висловили подяку всім за вияв пошани до рідної для них людини, тим, хто долучився до створення та відкриття меморіальної дошки, адже людина живе доти, доки живе пам’ять про неї. «Людина помирає тричі: перший раз, коли перестає битися її серце, другий, коли зникає її могила, а третій, коли люди забувають її ім’я. Тож дякуємо, що відтермінували третю смерть нашого тата», – говорив син Володимира Панасовича Валерій.

Також зі сцени ведуча заходу дякувала приватному підприємцю В’ячеславу Васильовичу Сіромолоту за виготовлення меморіальної дошки, а ТОВ «Журавка» – за її встановлення.

«Ця людина вміла любити життя і людей. Вона мала горде відчуття своєї вагомості в суспільстві. Але найголов­ніше – вміла віддавати всі свої сили, все душевне тепло, полум’я свого серця служінню людям», – линуло на завершення програми з вуст ведучої Валентини Ткаченко.

А в кінці вечора-пам’яті присутні переглянули документальний фільм, знятий в часи, коли Журавка і її господарство були на піку свого розвитку.

Дивлячись на те, як журавчани з теплом і любов’ю згадували свого земляка, починаєш розуміти, що можна бути великим навіть у маленькому селі. Володимир Магда все життя присвятив розбудові села і процвітанню добробуту його жителів. За це вдячні журавчани назвали одну із вулиць села його прізвищем, а місцевий поет Микола Клименко присвятив йому вірш-подяку, а нині – увіковічнили його ім’я на фасаді адмінбудівлі.

This slideshow requires JavaScript.

Текст і фото Н. ПАЛЯНИЦІ