Пишаємося ними.
Роки біжать так невблаганно швидко. Заростають, зарубцьовуються рани на нашій землі. Та хіба можна забути про безсмертний подвиг народу у війні з фашизмом.
Шумлять берези – свідки історії. І під їх блаженний шум сивочолий ветеран, колишній голова Озерянської ветеранської організації – Іван Степанович Небрат – ділиться спогадами про страшне лихоліття війни, яке, як і раніше, ятрить душу, не дає спокою.
Воював на 1-ому Українському фронті. Брав участь у форсуванні Дніпра, Бугу, Дністра, Дунаю. Учасник Яссо-Кишинівської операції. Двічі поранений. Нагороджений орденами Червоної Зірки, «За мужність», Вітчизняної війни II ступеня, іншими державними відзнаками. Проживає в Озерянах Варвинського району, багато років очолював бухгалтерську службу у місцевому господарстві, майже два десятиліття головував у сільській раді ветеранів.
Весна у Варвинській громаді, цьогоріч доволі стрімка, традиційно позначилася низкою толок, організованих як мерією, так і небайдужими варвинцями. Зі спільного великого прибирання напередодні Воскресіння Христового та травневих свят у нас завжди стартує сезон оновлення громадських місць, установ і особистих обійсть, вулиць і відпочинкових зон. І щоб все довкола очистилося від торішньої сухої рослинності, сміття, схованих під снігом, ожило зеленню і квітами, забіліло свіжим вапном, треба не так вже й багато – старанні людські руки, технічна підтримка від комунальників, фінансова – від громади, а головне – прагнення кожного створювати та берегти комфорт і красу довкола, цінувати власну і чужу працю.