“Бригантина 2” на золотому п’єдесталі

У освіті громади

Відкритий кубок Варвинської територіальної громади з пішохідного туризму  в закритих приміщеннях вже давно має статус обласних змагань. Нещодавно, грудневих вихідних, проводилися вони в тринадцятий раз. Може, для когось така цифра асоціюється з невдачею, але не для “Бригантини”. І ось чому.

Одного разу, а було це ще в минулому сторіччі, вирушили в похід у складі 13 осіб. Протягом мандрівки, зважаючи на перестороги щодо “тринадцядки”, десь у підсвідомості трохи хвилювалися, аби не сталося чогось неприємного. Та подорож була напрочуд успішною – погода посміхалася, йшлося  легко, без негативних пригод. В подальшому, коли збиралися виходити на запланований маршрут, а в списку було 12 юних  туристів, шукали ще одного бажаючого  мандрівника – для удачі!

На успішний виступ у 13-ому кубку сподівалися  всі його учасники. А у Варву, у змагальну залу Варвинського ліцею №1,  прибули команди спортивних туристів  “Норд-Каскад”, “Норд-Циклон”, “Норд-ветеран”, “Норд-Ураган”, “Полюс-3”, “Ірбіс” – це  з Чернігова. З Бахмача приїхали “Метеор”, “Піраньї”, з Ніжина – “Перці”, “Файні”, “Файні-лайт”, з Коропа – “Екстрим”.

Господарі дводенних змагань виборювали нагороди двома складами: “Бригантина” – старша група, “Бригантина-2” – молодша.

Читати далі →

Турнір пам`яті Івана Вікторовича ОСТАХА

Місцевий спорт

 

Серед людей побутує думка, що живемо доти, доки про нас пам’ятають. Якщо це так, то нашому старшому товаришу, наставнику, колезі, в минулому першому директору Варвинської ДЮСШ, а згодом багаторічному тренеру з волейболу, Відміннику освіти і просто хорошій, добрій людині Івану Вікторовичу Остаху ще досить довго залишатися поряд з нами… Адже його пам’ятають, люблять, згадують з повагою і шаною побратими по спорту, вихованці і просто пересічні варвинці.

Одна із вихованок  Івана Вікторовича, нині вчитель фізичного виховання Варвинського ліцею №1 Вікторія Чиж досить влучно, а головне – справедливо назвала його флагманом варвинського спорту. Це відповідає дійсності без жодного сумніву.

Нещодавно в спорткомплексі  ім. М.О. Галушки, що у Варві, за ініціативи керівництва місцевої громади (відповідальна за організацію заходу Юлія Скрипка) та за підтримки ветеранів  варвинського волейболу більш поважного віку був проведений  волейбольний турнір серед ветеранських колективів 45+. У турнірі взяли участь чотири команди: “Озеряни”, “Срібне”, “Варин”, “ГПЗ”.

Читати далі →

Мовою цифр: бюджет Варвинської громади – 2025

Пріоритети, які передбачаються у бюджеті громади на 2025 рік суттєво не змінилися, порівняно з бюджетом 2024 року: і надалі пріоритетом є під­тримання військових частин (під­розділів) Збройних сил України, інших військових формувань, створення умов для безпечної життєдіяльності населення, здійснення заходів цивіль­ного захисту, громадської безпеки, надання якісних освітніх, культурних, медичних послуг, соціальний захист жителів громади та внутрішньо переміщених осіб, забезпечення на­леж­ного функціонування підприємств житлово-комунального господарства, і одне із спільних завдань держави і органів місцевого самоврядування – забезпечення реалізації ветеранської політики на території громади, охоп­лення якісними послугами ветеранів війни, військовослужбовців та членів їх сімей.

Планування надходжень до бюджету проводилося з урахуванням усіх ри­зиків воєнного стану та встановлених законодавчих норм, частка ПДФО до місцевого бюджету врахована у розмірі 64%.

Загальний обсяг доходів бюджету Варвинської селищної територіальної громади на 2025 рік визначений у сумі 211,4 млн.грн, у тому числі:

Читати далі →

Друковане “Слово Варвинщини” призупиняє свій вихід. Повернення коштів передплатникам здійснить “Укрпошта”

Шановні передплатники, читачі

Нам, редакції газети “Слово Варвин­щини”, дуже прикро повідомляти цю новину, тим паче – “під ялинку”. Але, на жаль, так складаються реа­лії. Ми зму­шені призупинити випуск дру­Кованої газети, оскільки у наступ­ному півріччі не матимемо на це достат­ньо­го фінансо­вого ресурсу.

Якщо пояснити спрощено, у доступній кожному формі, для самостійної дія­льності сільської газети потрібен наклад (тираж) хоча б близько 4 тис. примірників – такий у нас був востаннє хіба у мину­лому сторіччі; для функціонування з фінансовою підтримкою місцевої вла­ди на рівні попередніх років – 2 тис. примірників. Станом на грудень 2024 року наклад газети становив 1600 (передплата і роздріб), на січень 2025 року орієнтовно наберемо за передплатою близько тисячі примірників, з яких не всі – на півріччя. Досі нам вдавалося покривати різницю між потребою і наявними коштами, надаючи рекламні і поліграфічні послуги, беручи участь у грантових проєктах, але і в цьому можливості в останні роки звужуються.

Як ми повідомляли у ході попередніх перед­платних кампаній, у сучасних реаліях існування місцевої газети за­ле­жить від двох основних чин­ників – підтримки людей (передплата) і селищної ради (оплата інформаційних послуг). Навіть без однієї із цих складових роботи не вийде: безкоштовно нас не надрукують, не повезуть до читача, та й працювати без зарплати, яка сплачується тільки після чималих відрахувань і податків, ніякий ентузіаст довго не зможе. Отож, розпочинати нове півріччя із недостатнім бюджетом і зобов’язаннями перед чи­тачами щотижня випускати газету заяв­ле­ного обсягу – завідомо одягти на себе бор­говий зашморг.

Читати далі →

Футбольні сходинки Миколи МИХАЙЛЕНКА

   Знай наших!

З респондентом інтервʼю, яке після вик­ладу короткої перед­історії подаю в цій же публікації, уродженцем нашого селища, нині відомим українським фут­болістом, моїм дав­нім знайомим і не тільки, я зустрівся у Варві ще в другій половині червня цього року. Тоді він приїз­див на короткочасні гос­тини до батьків. Ми трохи поговорили про його футбольне зрос­тання, перспективу учас­ті в різноманітних тур­нірах,зокрема міжна­родних.
У повному, за­зда­­­легідь мною за­пла­­нованому фор­маті, продовжити роз­по­чату розмову не вдалося, через окремі субʼєктивні та обʼєктивні причини.

Виходячи з обс­та­вин, що склалися, домовилися продовжити спілкування після йо­го повернення з олімпіад­них баталій у Франції, куди варвинець невдов­зі мав вирушити у скла­ді Національної Олім­пійської збірної. Але не все так скла­лося, як було заплановано. З французького Ліону, де дислоку­ва­лась наша збірна, мій бажаний співрозмовник кількома авіарейсами дістався польського міста Люблін і приєднався до складу когорти грав­ців київського “Динамо”, бо йо­го орендоване перебування у футбольному клубі ”Олександрія” з однойменного міста Кіровоградської області завершилося. Головний тре­­нер киян Олександр Шовковський вирішив повер­нути прогресуючого гравця в колектив, у якому він зростав, опановував навички і вміння футбольної майстерності.

Читати далі →

Десять подвигів Євгенія Березняка…

Видатні постаті  

Євгеній Степанович БЕРЕЗНЯК
(25.02.1914 – 23.11.2013)

Мужність – це не відсутність страху,
а подолання цього почуття…
Чингіз Абдулаєв

Ім’я розвідника Євгенія Степановича Березняка у 80-90-х роках минулого століття було на вустах майже в кож­ного… Його знали всі: і дорослі, й діти… Про нього говорили, писали та масово переглядали кінофільм «Майор Ви­хор»…

А мені поталанило ще й навчатись під його керівництвом.

Як це було?!… Розповім…

Упродовж життя, шановні читачі, вашій покірній слузі, довелося, так би мовити, «стояти» в резерві керівних кадрів закладів освіти і час від часу відвідувати кількамісячне навчання в Києві. Тож далекого 1986-го я проходила курси керівних кадрів у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти в столиці, де викладав кандидат педагогічних наук Євгеній Березняк.

Тільки-но я приїхала і влаштувалась у гуртожиток, як колеги мені сповістили: «У нас буде читати лекції Євгеній Берез­няк або знаменитий «майор Вихор»…

Тож наступного дня бадьоро від­чи­­нив двері й упевнено зайшов до аудиторії статечний чоловік се­ред­­нього зросту: симпатичний, струн­кий, сиве волосся, високий лоб, благо­родне чоло… Весело привітався, відреко­мендував себе і… розпочав лекцію… До речі, по завершенню тримісячних курсів я йому також здавала й іспити.

Шановні друзі!
То хто ж такий майор Вихор або Євгеній Степанович Березняк?… – І кожний відповість: «Людина-легенда, Людина-герой, Людина –патріот!»

Читати далі →

У “Прогресі” сіють, волонтерять, будують свердловини і дороги. У третій рік війни…

Коли бізнес соціально відповідальний

Відповідальність не тільки за себе, родини, своє підприємство, а й за села, громаду, за державу в цілому – ось єдино вірна ознака соціально відповідального бізнесу. Якщо запитаєте, чи є такий на Варвинщині, кожен мешканець першим назве гнідинцівські агро­підприємства “Прог­рес” та “Гнідинці-Агро”. Бо з початку повномасштабного вторгнення росії на Українську землю вони спрямували на підтримку Збройних Сил України близько 35 мільйонів гривень. І ця сума – доволі вагома для аграріїв, котрі, хоч і мають міцне господарство, проте не є з категорії агрохолдингів.

Не від тисяч гектарів у обробітку залежить вся повнота усвідомлення нинішньої загрози існуванню України, вважають очільники підприємств, депутати селищної ради Микола Бойко і Павло Сліпченко, отож вкладають у майбутню перемогу значні власні кошти, постійно ініціюють фінансування військових потреб з боку селищної громади. Головний аргумент: бо війна прийде до нас…

Читати далі →

У свіжому номері  друкованого “Слова”  продовжуємо цикл публікацій про загиблих  воїнів Варвинщини. Щономера – про перебіг війни в країні, життя в громаді. Публікуємо дописи  про талановитих земляків,  подаємо корисні консультації і приватні оголошення.

Розпочалася  передплата друкованих видань на І півріччя 2025 року. Наше “Слово Варвинщини” можна передплатити, звернувшись  до працівників стаціонарних і пересувних відділень “Укр­­­­пошти”,  а також  онлайн – на сайті “Укрпошти” за посиланням:

https://peredplata.ukrposhta.ua/index.php?route=product/product&product_id=93248&search=%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE+%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8&type=regions&code=500000024

Якщо любите тримати в руках друковану пресу, залишаєте на пам’ять  випуски зі знайомими обличчями або хочете порадувати своїх батьків чи бабусь і дідусів, вчасно подбайте про передплату.  На загальнодержавні газети і журнали вона триватиме до 25 грудня 2024 року, на  місцеві друковані видання – до 27 грудня. 

Читати далі →