«Село моє, для мене ти єдине…»

IMG_20160218_125546

Такою була тема уроку з розділу «Наш край у давнину» з історії України в 7-му та 8-му класах.

Ще будучи школяркою, я запитала вчительку історії Галину Захарівну Холодну, чому ми не вчимо про своє село, адже довгожителі розповідають про нього так багато цікавого. А вона мені відповіла: «Олю, «наш адрес – не дом и не улица, наш адрес – Советский Союз». Дивись, виростеш, то мовчи більше, бо ще пришиють націоналізм…». далі

Із засідання виконкому селищної ради

Говорили-балакали…

Цього разу про тарифи на воду, про засади діяльності виконкому, про визначення місць автостоянок, про організацію призову тощо йшлося на черговому засіданні виконавчого комітету – від 17 березня. А вони у „раді при раді”, зокрема, кожне із побачених мною, – як не „круглий стіл”, так дискусійний клуб. На зібрання знайшли можливість прибути 12 з 19-ти членів виконкому, у порядку денному на них чекали 10 питань, відтак вклалися у майже дві години робочого часу. Участь у засіданні взяли голова райдержадміністрації Л. Доля, депутати селищної ради Д. Павленко, В. Остапець, С. Садовий, він же – директор КП. У обговоренні активними були члени виконкому С. Смаглюк, В. Чернецький, В. Повар і, звісно ж, прибулі депутати. далі

Село – спільна господа, і хати  скраю тут бути не може

На загальних зборах у Богданах, звітуючи про роботу у минулому році, сільський голова Людмила Каркуша спочатку зупинилася на демографічній ситуації. У селі проживає 247 чол. Померли за минулий рік 8 сільчан, а народилося лише троє. Переважна більшість у Богданах пенсіонерів – 78, дошкільнят – 16, школярів – 22.

Минулого року значну спонсорську допомогу селу надавали орендарі землі. Так, за сприяння СТОВ «Богдан» організовувалося грейдерування доріг, впорядкування стихійних сміттєзвалищ, придбано новий насос для водяної свердловини, встановлено пластикові вікна та двері у ФАПі, а також надавалася допомога для проведення святкових заходів. далі

РОБЛЯТЬ ЖИТТЯ КОЖНОГО КОМФОРТНІШИМ

Теплі слова подяки, щирі вітання звучали минулої п’ятниці у стінах селищної ради для працівників комунальної сфери селища з нагоди їх професійного свята.

Урочистості розпочалися вітанням селищного голови Валентини Са3верської-Лихошви. «Шановні працівники комунальної сфери, немало докорів, а слів вдячності навпаки мало, ви чуєте зазвичай на свою адресу. Ваша професія особлива тим, що у ній – копітка щоденна праця, яку не завжди належно цінують і визнають. Ваше завдання – зробити зручним повсякденне життя людей, а до буденного, як відомо, людина швидко звикає і перестає помічати». Очільниця селища щиро подякувала винуватцям свята за їх працю, побажала миру, наснаги та добробуту, а також висловила побажання, щоб їхня праця стала більш поцінованою та шанованою земляками, а заробітна плата зростала.
далі

Із сесії селищної ради

„Ми з вами всі однакові і давайте не будемо
вискакувати, що хтось із нас розумніший…”

Восьма (від 11.03.) позачергова сесія цього самоврядного органу збиралася неквапом – хвилин із 20 опісля призначеного часу ще дожидали кворуму, згадали навіть про колишню практику звозити обранців радівською автівкою, щоправда, нині прикріше лімітованою. Доки загал чекав, голова зробила кілька дзвінків: „Шановний …, ми вас чекаємо, а ви оце де?..” Але зрештою із 26 прибули 19, і хоч засідання було рекордно нетривалим -1,5 години, проте, як і завжди, гучним, дискусійним. У момент виходу на одну із пікових точок чергової принципової дискусії пролунало словосполучення: „Суцільна недовіра…”, котре, як на мене, і є лейтмотивом не тільки згаданого зібрання, а й поки що чи не всього масиву відносин у раді.

Одразу зауважу, мої нотатки рясніють цитатами того чи іншого учасника дискусії залежно не від моїх власних симпатій чи антипатій, а від того, наскільки активним у обговоренні він був, якими „перлами” сипав, що цікавого прозвучало. А власна думка, поки що від побаченого скептична, якою мені дорікають окремі обранці, на те і є власною, щоби її не узгоджувати з тими, для кого існують два види суд­жень: своє і неправильне. далі

Із сесії і засідання виконкому селищної ради

ПЕРШІ РОБОЧІ,
або Голосували на диво одностайно

Прикро, але маю констатувати: районна газета у форматі тижневика і з обмеженим контингентом власкорів за кількістю заходів, спродукованих у стінах селищної ради, наразі вже не встигає. З початку каденції, а це лічені місяці, відбулося сім сесій ради і, мабуть, не менше засідань виконкому. Іноді й по двічі на тиждень обранці збиралися на відкриті пресі заходи, не говорячи вже про діяльність між засіданнями. Відтак подаю нотатки із 7-ої сесії від 25 лютого і засідання виконкому – 2 березня, на жаль, вже значно опісля (а на п`яти насідає наступна сесія – восьма, призначена на 11 березня).

Для себе ці зібрання коротко охрестила чи не першими робочими, принаймні, з тих, які доводилося бачити. Адже сесія минулася, можна сказати, без гучних суперечок, хоч і йшлося про низку проблем, вирішення яких простим бути не може. Дискутували й на засіданні виконкому, але теж порівняно коректно. далі

Маленька допомога – це краще, аніж  велике співчуття

Допомога, яку постійно надають варвинці нашим захисникам на сході України, кожного разу засвідчує, що на Варвинщині живуть люди з добрими серцями, готові у будь-яку хвилину об’єднатися й безкорисливо поділитися останнім з тими, хто цього потребує. Адже війна – це завжди не тільки військові дії, а ще й величезна праця тих, хто стоїть за спинами солдат.

DSCN1759

Є у Варві дівчина, від спілкування з якою стає якось просто, добре і затишно, віриться в те, що в майбутньому залишаться позаду негаразди і неспокої, які сьогодні охоплюють кожного з нас. Це Яна Борщ. Про таких говорять: людина з активною життєвою позицією і чіткими поглядами на життя, їй небайдужа доля України, її захисників, які нині боронять нашу країну від агресора.

Доброта і чуйність, співпереживання і щиросердність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі та біді – це в характері Яни.

далі

Ось такий „ринок ”: є і газ, є і гроші,
а у райцентрівських школах
кілька лютневих діб не топилося…

Минулого тижня актив району розглядав поточні питання життєдіяльності Варвинщини і проблеми, що постали на часі, на трьох майже поспіль зібраннях – 23 лютого відбулися засідання колегії РДА і постійних комісій райради, а 26-го – чергова, четверта, сесія районної ради сьомого скликання. Вели зібрання перший заступник голови райдерж­адміністрації Володимир Левадний і голова райради Петро Бакуменко, інформували з питань порядків денних очільники: фін­управління – Оксана Гмиря, відділу економіки – Андрій Головенець, апарату РДА – Олександр Філоненко, районного сектору УДСНС – В`ячеслав Самаль, місцевих відділів прокуратури і поліції – Юрій Панченко та Олександр Каліш, відділів освіти, культури і ЦРЛ – Володимир Кутовий, Роман Бузикевич і Юрій Полонець та інші. далі