«МИ НАМАГАЄМОСЯ ПІДТРИМУВАТИ МІСЦЕВУ МЕДИЦИНУ»

ІЗ ПЕРШИХ ВУСТ

Ситуація із фінансуванням Варвинської районної лікарні, як і більшості інших закладів вторинного рівня медицини, що складається внаслідок впровадження  державою реформ у цій галузі, викликає серйозне занепокоєння як потенційних пацієнтів, так і колективу закладу. Особливо – після письмового попередження персоналу лікарні про можливе вивільнення, яке робиться у встановлений законодавством термін в очікуванні ймовірних змін у структурі закладу з квітня ц.р., коли лікарня перейде на фінансування Національною службою здоров`я за фактично надані послуги. Такий розрахунок прийде на зміну державній субвенції, котра надається нині на кількість населення, і в силу високих нормативних вимог до організації медичних послуг,  недостатнього технічного та кадрового забезпечення ЦРЛ покаже значний дефіцит коштів на утримання закладу у існуючому вигляді.

Яка перспектива чекає райлікарню, чим зарадити ситуації можуть самі медики і органи місцевої влади? Про це йшлося 30 січня на зустрічі Варвинського селищного голови В. Саверської-Лихошви  з директором КНП «Варвинська ЦРЛ» Ю. Полонцем. Деякі проблемні питання кадрового забезпечення й первинної ланки медицини обговорювалися  з в.о. керівника центру первинної медико-санітарної допомоги Л. Соколовою. У зустрічі брала участь заступник селищного голови Т. Дейнека.

Як зазначила голова громади, замість пошуку конкретного вирішення проблем галузі і проходження райлікарнею перехідного періоду реформування з найменшими для людей втратами, окремими «добродіями» напередодні місцевих виборів нагнітається негативна громадська думка: мовляв, селищна рада не хоче фінансувати медицину.

У міру можливостей селищного бюджету, за сприяння і розуміння з боку депутатського корпусу ради, підкреслила вона, селищною радою від початку створення ОТГ надається чимале співфінансування на установи і заклади районного підпорядкування. Так, торік на ЦРЛ передано більше 9 млн грн (державна субвенція і співфінансування селища), цьогоріч у першому кварталі профінансують більше 3 млн (зокрема, до 1,5 млн держсубвенції додано ще стільки ж на зарплату, інші потреби).

«Селищний бюджет цьогоріч напружений – близько семи мільйонів бракує на заробітну плату працівників установ ОТГ, постійної підтримки потребує комунальне підприємство, – говорила Валентина Саверська-Лихошва, – проте при перевиконанні бюджету потреби мешканців громади у забезпеченні медичними послугами по мірі можливостей враховуватимемо. Рада і депутати селища налаштовані максимально зберігати наявну інфраструктуру Варвинщини, тому ми намагаємося підтримувати місцеву медицину».

Дійсно, з першого квітня ЦРЛ мусить переходити на іншу форму фінансування, підтвердив Юрій Полонець. Орієнтовно обрахувавши потенціал нашої лікарні, з 20 млн річного бюджету закладу з НСЗУ зможуть залучити хіба 6,6, ще 3,5 – спробують заробити самотужки. Відтак 50 відсотків річної потреби бракує, якщо не буде знайдено додаткових джерел фінансування – зазвучить грізне слово оптимізація. Єдині, кого вона гарантовано не торкнеться – лікарі.

Керівник ЦРЛ інформував: дійсно, у перспективі на рівні громад передбачається первинний рівень меддопомоги, а вторинний забезпечуватиметься державою у закладах з доступністю доїзду за годину – для нас, жителів аж 5-ти районів округу, це Прилуки. Якщо місцева влада хоче мати власну лікарню – може самостійно утримувати її у необхідних обсягах. На думку колег-фахівців галузі, говорив він, і перший варіант, і другий наразі бачаться вельми проблемними, але надій на «стоп-реформа» не залишається.

У ході обговорення звучало: НСЗУ фінансуватиме тільки дитячу стоматологію (у Варві такої спеціалізації немає) і невідкладну для дорослих – у розрахунку один лікар на заклад. Відтак з п`яти лікарів гарантовано може залишитися один. Іншим спеціалістам перспектива – приватна практика, пошук роботи тощо. Щоб започаткувати платні послуги у стоматології КНП, доведеться пройти багатомісячну процедуру затвердження тарифів на них. Ще жорсткіші вимоги до існування хірургії – для забезпечення профільного лікування треба мати не менше двох хірургів та анестезіологів. Та й навіть для іншого персоналу лікарні нині постануть проблеми, якщо свого часу працівник уникнув атестації.

Як пройти цей період з найменшим негативом для людей – мають подбати всі гілки місцевої влади: район і дві об`єднані громади. Письмово кожній стороні було викладено ситуацію, проте наразі допомога надається тільки від району і Варвинської ОТГ, констатував керівник ЦРЛ. Озерянська громада, на жаль, ігнорує навіть потребу в лікуванні воїнів АТО, тоді як медики зобов`язані надавати допомогу кожному, хто звертається й з такої ОТГ.

Взаємодія з НСЗУ, спільне дофінансування галузі з місцевих бюджетів, впровадження платних послуг – мабуть, єдине, чим можна зарадити жорсткій оптимізації ЦРЛ.

Спілкуючись із представницею ЦПМСД Ларисою Соколовою, мова йшла про створення комфортних умов для роботи молодого лікаря-педіатра, котра нещодавно приступила до роботи у закладі. Це Катерина Олександрівна Макарова, попри молодий вік, лікарка має 7 років практики у міських лікарнях. Щоб молодий фахівець прижився, наголошувала голова громади, треба допомогти їй налагодити умови і праці, і проживання. Зокрема, центр попрацює над тим, аби лікаря було забезпечено комп`ютеризованим кабінетом, а селищний голова порушить питання перед колегами з районної ради, аби лікарю було надано незадіяну службову квартиру, придбану нещодавно.

Як підкреслили представники селищної мерії, важливо подбати про послідовність такої значимої професії: зберігати старші, досвідчені кадри і залучати молодь, створюючи такі умови, аби вона тут прижилася.

Євгенія Зима, фото автора.

This slideshow requires JavaScript.