Про людей хороших
Що не кажіть, а наша Варвинщина багата на мальовничі місця. Тож не дарма, коли взявся готувати до друку розповідь про одне із захоплень варвинця Миколи Чумаченка, згодився побувати в тих приудайських місцях, де минули його дитинство і юність. А родом мій давній друг з Леляків, неподалік яких красуються зеленочубі угіддя сусідських хуторів, розміщених на берегах, мабуть, прадавніх приток Удаю, на Лисій горі неподалік Рибців Прилуцького району.
Смарагдовою зеленню буяють гаї. У долинах розкошує різнотрав’я, у понизов’ях минулих заплав шумлять очерети, височіють білокорі берези, підтримуючи своїми вітами сонні хмари. Цьогоріч там особливо гарно, переконував мене Микола Васильович, а до нього приєднався ще й його земляк Іван Остах.
– Сумно, але хоч і прожив поблизу багато літ, та якось не доводилось там бувати, – констатував Іван Вікторович. – Чув про так звані Майорську, Горбатенкову долини, Нестеренкове, Макарове провалля, що побіля підніжжя Цопівщини… Так що не гріх побувати там на схилі літ.
Ось так зголосилися на своєрідну екскурсію живописними місцями рідного краю і не пошкодували. Читати далі


У світі цікавих захоплень
Мабуть, кожен у юному віці шукає ту професію, котрій у подальшому міг би присвятити усе життя, чи, інакше кажучи, трудову діяльність. Спочатку є певна невизначеність, підсвідомі сумніви і, навіть, як твердять, обставини долі. Все це справді існує і цілком реально. Мрії багатьох іноді не здійснюються через рівень знань, стан здоров’я, інші причини. Але є щасливці долі, у яких задуми збуваються.


