ПАМ’ЯТЬ І ШАНА – НЕТЛІННІ

img_0897Минув рік з того дня, коли Варвинщина, омита слізьми, прощалася із загиблим своїм героєм, світличненським воїном Віктором Мельником. Життєва пісня волелюбного, мужнього 25-річного юнака обірвана 4 грудня 2015 року ворожою кулею. Пекучий біль втрати не вгамувати в материнському серці, не висушити гіркі сльози, важку тугу не приглушать навіть найкращі спогади рідних і близьких. А 9 грудня 1969 року через аварію на промислі №4, що побіля Світличного, загинув земляк-нафтовик Григорій Ляшенко, повторивши у мирний час подвиг військових часів. І ці роковини не могли не вшанувати в alma-mater, де свого часу навчалися Віктор Мельник і Григорій Ляшенко – Світличанській ЗОШ І-ІІ ст., ті, хто нині ступає їхніми слідами.
далі

Захиснику Широкиного Іллі Малоголовому везли
гостинці, унти і …маму

dsc00122На початку листопада, незадовго до Дня морської піхоти, варвинська волонтерська група – гуртують земляків на підтримку воїнів АТО і ведуть копітку роботу зі збору коштів, продуктів і спорядження Яна Борщ та Ірина Кальченко – знову попрямувала у маріупольському напрямку. Вкотре доставити вантаж своїм „бусом” згодився досвідчений варвинський волонтер, колишній воїн-афганець Віктор Борсук.

Хоч від попередньої поїздки із допомогою для морських піхотинців минуло не так багато часу, однак у дорогу знову кликало те, що того разу не вдалося дістатися до позицій варвинця 20-річного Іллі Малоголового, який несе службу у одній з найгарячіших точок на карті АТО – в понівеченому приморському Широкиному, і навіть зустрітися з ним. Тож їхали з твердим наміром таки побачити і обійняти хлопця. Крім гостинців, везли найбажаніший сюрприз – маму Тетяну. далі

НЕХАЙ ДЛЯ ВАС КВІТУЄ БІЛИЙ ЦВІТ

img_0410Очевидно, немає для журналіста більшого відчуття безпорадності, аніж те, коли, пишучи про людину, відчуваєш, що не спроможний віднайти потрібні слова, аби розповідь була якомога душевнішою, теплішою, щоб вдало й правдиво передати внутрішній портрет свого героя. Якраз це і є той випадок у роботі над образом заслуженого педагога, мудрої жінки з великим чутливим серцем, чудового організатора Аліни Миколаївни Горобчук з Гнідинців, з котрою варв
инців за роки її діяльності не раз знайомила наша газета.

Як і кожний з нас, теж мав першу вчительку. І донині в душі зберігається чистий, світлий, ніби травнева зірниця, образ Поліни Олександрівни Соломахи. Так і про Аліну Миколаївну говорять учорашні її вихованці – з теплом і ласкою в голосі, бо вчила вона їх доброго, мудрого, вічного. далі

Григорій Ляшенко був одним з кращих операторів тодішнього газового промислу №4, що побіля Світличного. На нього можна було покластися у всьому, довірити відповідальну справу, попросити про допомогу – не підведе, не раз переконувалися в тому колеги по роботі. І це він підтвердив ціною власного життя. Коли сталася аварія на промислі, котра таїла неабияку загрозу для підприємства і довкілля, а можливо, і для сіл, що поряд, Григорій Юрійович, не задумуючись ні на мить, зробив максимум, щоб попередити трагедію. Його вчинок коштував йому життя. Шкода, дуже шкода, що так рано пішла від нас чудова людина. Однак прожиті роки Григорія не були марними для людей. У нашій пам’яті він лишив глибокий слід і заслуговує на вічну пам’ять і людську шану. Роки хоч і були короткими, але…

foto-lyashenkoЙого життя – то промінь світла

Григорій Ляшенко з того покоління, що зветься дітьми війни. Народився у суворі воєнні роки – 1 вересня 1941 р. у Світличному. Батько, Юрій Семенович, був на війні. Не судилося повернутися із фронту живим. Дітей у сім’ї було троє. Мати залишилася одна із трьома дітьми.

Хлопець бачив, як важко доводиться мамі, Олександрі Яківні – простій сільській трудівниці. Тож відразу після закінчення школи пішов працювати.

Потім – строкова військова служба. П’ять армійських років був у НДР. Змужнілий, загартований повернувся до рідного села. Та мама, на жаль, його вже не зустріла. Померла від невиліковної хвороби. Після служби пра­цював на заводі „Пожмашина”, додому приїздив на вихідні. далі

Із засідань виконкому селищної ради

Х-у-х!..  Або „шатун” vs „крадун” по-варвинськи

На засіданнях виконавчого комітету селищної мерії у жовтні і в листопаді ц.р. розглянуто низку питань життєдіяльності селища – як різнопланових, так і тих, які мають певний спільний знаменник. Завжди один з таких – діяльність єдиного у власності згаданої ради місцевого комунального підприємства. І одразу, в пояснення такого хитромудрого заголовку, зазначу, що вже рік, із засідання в засідання, із сесії в сесію, точиться запекла дискусія довкола роботи КП, ради в цілому між активістами виконкому й депкорпусу та представниками підприємства, радівцям. Одній з протидіючих сторін, певно, здається, що їх, а відтак і населення, кругом і всюди дурять та обкрадають, іншій – що певна „група осіб” робить все, аби розхитати роботу комунальників, обмежити діяльність голови. Ось вам і місцевий аналог модного нині з`ясування, хто ж таки “крадун”, а хто –”шатун”, на яке пересічний варвинець дивиться щонайменше з подивом. І вже втомлено, бо хотілось би нарешті, через рік діючої каденції, побачити спільну роботу наших вельмишановних на спільне ж благо. далі

Україна-вишиванка завітала до Варви

img_0696
Багато хто думає, що люди, котрі працюють із цифрами, а надто – з ранку до ночі рахують гроші, за характером мають бути практичними, раціональними і позбавленими будь-яких сентиментів. А дарма. Ось, наприклад, казначеї, і варвинські зокрема, вкотре доводять, що чітка фінансова дисципліна і висока відповідальність за скарбницю держави органічно поєднуються із прагненням до краси і творчості, ліричністю і патріотизмом.

Минулого понеділка, у День Гідності і Свободи, до Варви завітала вишивана карта України, виготовлена руками десятків казначеїв країни з кожної області. А працівники місцевого управління Державної казначейської служби України Світлана Авраменко, Світлана Шулькіна і Світлана Кисіль на чолі з Вірою Повар презентували цей спільний патріотичний витвір колег старшокласникам районної гімназії. У акції взяла участь голова селищної громади Валентина Саверська-Лихошва. далі

Добра праця – добрі плоди

img_0573

З давніх-давен Укра­їна славилася щирими, талановитими та працьовитими людьми. Завдяки золотим рукам і серцям, мудрості, досвідченості аграріїв живе наша українська нива. Виплекати її, щоб вона потім з повною віддачею вклонилася тобі своїм тугим колоссям, зберегти й розвивати тваринництво – означає берегти здоров’я й силу свого народу, особливо майбутнього покоління.

Серед таких і тру­­дівники одного з по­тужних сільгосппідприємств нашого району – ТОВ «Журавка», яке, крім обробки землі, утримує ще й тваринницьку галузь, а також в своїй структурі має цех переробки продукції, де за перевіреними часом рецептами виробляються м’яcні і ковбасні вироби. Саме сюди ми навідалися у переддень професійного свята. далі

ТВОРЦЯМ ПРЕКРАСНОГО

img_0500

Минулого тижня відзначали професійне свято працівники культури й аматори народної творчості. І хоч на дворі була справжня листопадова пора – похмура, дощова, однак настрій у малому залі будинку культури панував весняний. Адже внутрішньо ці люди живуть у любові до глядачів, до своїх шанувальників. Цим пройнятий чи не кожен захід, урочистості, які проходять у будинку культури з приводу різних подій. Тому натхнення, творча снага мусять йти від спілкування з добрими людьми. далі