Архіви категорій: Особистості

Хазяйка мальовничого села над Удаєм…

Керівник. Фахівець. Людина

Якщо ви вперше, вельмишановні добродії, зустрінете цю симпатичну й усміхнену пані, то не відразу й збагнете, що перед вами староста села Леляки – Наталія Бачиш. Адже староста (або колишній сільський голова) – це, як говориться, посада серйозна, але в очах пані Наталії завжди радість, а на обличчі – усмішка.

Бути сільським головою (а нині – старостою) завжди було нелегко, а зараз – і поготів, проте Наталія Михайлівна не сумує, завжди оптимістично налаштована, впевнена в собі, весела, життєрадісна, винятково активна. Читати далі →

«ВСЬОГО ДОСЯГ САМ…»

Наші ювіляри

Велике значення для розвитку, самооцінки та піднесення рейтингу громади має підтримка її з боку земляцтва. Багато прославлених земляків свого часу виїхали й проживають у столиці України – Києві.

Так історично склалося, що перебуваючи в стольному граді, ці самодостатні люди не поривають стосунки зі своєю малою батьківщиною – Варвинщиною. Особливо такі стосунки стали помітними, коли Варвинський осередок Чернігівського земляцтва в Києві очолив озерянчанин, талановитий організатор нафтовицького виробництва, неперевершений менеджер та життєлюб, романтик у душі та філософ у серці – Володимир Зуб Читати далі →

ТАКА МЕТА ЇЇ ЖИТТЯ

Відомі земляки

Вона стояла край лісу, спершись на лижні палиці, й милувалася краєвидом, хоч бачила його багато разів, а здавалося, вперше. Підставляла обличчя зірочкам-сніжинкам, котрі мрійливо мерехтіли на тлі неба й тихесенько опускалися на дерева, пожухлу траву, лягали на її плечі, лице. І здавалося, то були не сніжинки, а краплинки теплого весняного дощу, які гріли душу дівчини, народжували спомини.

Алла любить цю пору року, любить свою Варвин-щину – малу батьківщину, де проминули щасливі дитячі й дівочі літа. І в якому б краю світу не була, яку б красу не бачила, одначе завжди, повернувшись додому, отак вийде на снігову цілину, і понесуть дівчину лижі у ті блаженні роки, коли тільки освоювала ази лижного спорту. І не проміняє Алла оті «заморські» краї на свій рідний і милий до щему. Читати далі →

ВІДПОВІДАЛЬНА, ДІЛОВИТА, ДОБРОЗИЧЛИВА

7 грудня – День місцевого самоврядування 

Жити — значить боротися, діяти, можливо, помилятися, падати, вставати, щоб знову горіти чистим вогнем, зігрівати тим полум’ям інших і залишати по собі добру пам’ять…

Українська земля багата врожаями й гарними людьми… Куди б не поїхав, де б не побував — скрізь відкривається дивовижна краса рідної землі та чарівний світ, наче велика, захоплива книга, яку читати й не перечитати, що повідає так багато цікавого — аж подих затамовуєш.

У мальовничому куточку Полтавщини селі Білоцерківці народилася білява дівчинка Тамара з блакитними, як неба синь, очима. В оточенні батьківської любові та гармонії з природою на краю села виростала ця талановита, творча, всебічно розвинена особистість. Сім’я в 1972 р. переїхала до невеличкого містечка Варва на Чернігівщині. Тут промайнули шкільні роки і для Тамари відкрилися двері до нових злетів: Лебединське педагогічне училище, робота в школі та дитячому садочку. Читати далі →

Райвійськком нової формації

Такий вже стереотип ціє посади: поважний чоловік, здебільшого у віці, офіцер, що пройшов чимало кадрових щаблів… Та нова українська реальність – війна на сході і злам суспільно-політичних формацій, ламає чимало стереотипів. З вересня цього року Варвинський районний територіальний центр комплектування і соціальної підтримки (колишній райвійськкомат) очолює 33-річний Сергій Юрченко – певно, наймолодший «воєнком» за час існування установи. Теж досвідчений офіцер, підполковник, проте його головним життєвим і армійським «університетом» стала служба у зоні ООС – з грудня 2018 до вересня ц.р.

До мирної праці у місцевому центрі комплектації і соцпідтримки, звідки свого часу направлявся на навчання і на службу, працював на різних посадах, Сергій Сергійович повернувся вже у якості військового комісара. Читати далі →

ПОЛІТ ДУШІ МОЄЇ…

У літературній вітальні

Українська книга, рідне слово – це та бездонна криниця, з якої ми черпаємо наснагу, любов до отчого краю, до України. А поети й письменники допомагають нам не збитися з вірного шляху, полюбити багатогранне друковане слово.

Нещодавно, 26 вересня, в рамках бібліотечного тижня, присвяченого Всеукраїнському дню бібліотек, в читальному залі Варвинської ЦБС відбулася подія, яка додала нових барв в літературне життя Варвинщини. Це була презентація і водночас літературний портрет знаної у нашому районі поетеси, письменниці, самобутньої, талановитої антонівчанки, педагога за освітою і за покликом душі Тетяни Стеценко. Захід відбувся з нагоди виходу нової книги авторки «Дочекайся мене», яка побачила світ цього року у видавництві «Терен» м. Луцьк. Читати далі →

СЕРЦЯ ЛЮБОВ’Ю І ДОБРОМ ЗІГРІТІ

Остапівська вчителька Лариса ДМИТРЕНКО зі своїми вихованцями.

6 жовтня – День працівників освіти

Що не кажіть, а професія педагога – професія від Всевишнього. Адже не кожен здатен її осягнути, учителювати за велінням серця, щиро, щедро, від душі. А от про Ганну Левківську та Вікторію Бабенко з Гнідинців, Наталію Карпусь зі Світличного, остапівчанок Інну Маслак та Ларису Дмитренко, журавчанок Ольгу Задніченко та Людмилу Род можна сказати саме так. Сімейне виховання постійно живе у серцях цих жінок і завжди допомагає їм долати труднощі, незгоди, лишаючи на педагогічній орбіті рельєфний слід. Читати далі →

ПАНІ «ФОНТАН ІДЕЙ…»

Особистості

Оксана ЛУКАВЕНКО (Виприцька) – перша справа, і її молодіжна команда на Дні Варви.

Ця молода, енергійна, симпатична пані уособлює собою справжній фонтан ідей: все їй потрібно, є бажання виконувати будь-яку суспільно корисну справу, втілювати в життя амбітні ідеї… Читати далі →