Представники СТГ звернулися до Валерія Зуба за депутатською підтримкою – щоб нафтовицькі податки не виводилися із громади. Також він обіцяв підтримати медицину коштами із “депутатського” фонду

Зустрічі з нардепом

Варвинщина «мітингує» вже не перший тиждень – під стінами мерії, у залах зібрань, в інтернет-просторі, в колективах і на рівні побутового спілкування.  Причина тому – складна фінансова ситуація у бюджетній сфері громади, внаслідок чого доводиться впроваджувати низку заходів оптимізації витрат. А це – питання подальшого існування закладів, зокрема, малокомплектних шкіл у найменших селах, робочі місця, що просто  не може не викликати широкого негативного резонансу.

За зверненнями із малої батьківщини нардеп від нашого округу В.О. Зуб 21 липня провів зустірічі у Варві  з керівництвом громади, селищними обранцями  і мешканцями Варвинщини. Участь у них  взяв також депутат обласної ради Руслан Рустамов (від партії «За майбутнє»).

У стінах селищної ради голова громади В. Саверська-Лихошва та інші представники місцевої влади охарактеризували депутатові ситуацію, що склалася, просили його сприяння у просуванні законодавчих ініціатив щодо поліпшення наповнення місцевих бюджетів, допомогти у діалозі з «Укрнафтою». Валерій Зуб, у свою чергу,  дав низку рекомендацій варвинським управлінцям.

Голова громади коротко охарактеризувала стан справ. Останнім часом низка платників податків, зокрема найбільші – нафтовицькі підрозділи,  переводять такі відрахування у бюджети міст, де зареєстровані їх головні підприємства. При цьому працівники і трудяться, і мешкають у громаді, і саме тут потребують забезпечення освітніми, медичними та іншими послугами. Значним є «реверс» коштів із селищного бюджету до державного – в той час, коли їх бракує на утримання власних лікарні і освітніх закладів. Необ’єктивним вважають у громаді і формульний розрахунок освітньої субвенції, відтак проблема фінансування галузі теж стоїть гостро.

Заходи економії, котрих доводиться вживати, закономірно викликають людський спротив, говорила голова. Тому селищна рада намагається здійснювати їх у всіх галузях, в тому числі – й в управлінні громадою, на вимогу варвинців «почати із себе». Так, скорочення штату готується і в селищній раді, преміювання працівників не здійснюється, своїм розпорядженням голова відмовилася від 25-відсоткової доплати і отримуватиме близько 15 тис. грн – найменша заробітна плата очільників громад області. У період формування укрупненої громади із 180 службовців органів місцевої влади району, сіл і ОТГ залишилася лише половина.

Станом на 20 липня на потреби варвинської лікарні селищною радою виділено більше 9,1 млн грн (тоді як за весь минулий рік було  надано 6,4), в тому числі днями, через брак коштів на зарплату у закладі, додаткове фінансування було переспрямовано медикам  з видатків селищної ради.

Валентина Саверська-Лихошва та інші представники селищної ради просили народного депутата, аби він надав сприяння у внесенні відповідних законодавчих змін щодо сплати податків підрозділів підприємств за місцем фактичної діяльності, а також у пошуку діалогу з керівництвом ПАТ «Укрнафта». І нині сплачувати їх у місцеві бюджети не забороняється, проте кожне підприємство керується власними інтересами і «ходоків» з громад під різними приводами навіть не приймають.

Потрібна допомога депутата і авторитетного медика й у взаємовідносинах з НСЗУ, обласною владою, від кого залежить фінансування медицини і освіти за пакетами медичних гарантій та освітньою субвенцією.

У свою чергу народний депутат висловив варвинським колегам низку рекомендацій. Вивчати досвід інших громад щодо утримання і розвитку медицини – у приклад наводив сателіт Києва Ірпінь, де різні медзаклади ділять між собою медичні пакети, ведуть новобудови коштами меценатів.  Вважає, що і у нашій глибинці медицина  могла б  стати прибутковим бізнесом. У приклад наводив обласний онкоцентр, який  дає чернігівському бюджету 10 млн грн податків. Громадам нині слід не шукати державної допомоги, говорив Валерій Зуб,  а заробляти самим,  залучати  інвестиції, пропонувати підприємцям пільгові умови діяльності тощо.

Обговорення проблем варвинської громади продовжилося за участі її мешканців у залі селищного будинку культури. Вкотре представники селищної ради довели односельцям невтішні цифри бюджету укрупненої громади, а ті, в свою чергу, висловили низку нарікань: починати скорочення з працівників пенсійного віку, переглянути управлінський аппарат, шукати резерви наповнення бюджету, будь-що зберігати всю наявну інфраструктуру, якщо немає коштів на зарплату бюджетникам – відмовитися від витрат у благоустрої тощо.

Яка фінансова картина у освіті – інформував начальник відділу освіти В. Кутовий,  в лікарні – Ю. Полонець, вони охарактеризували (під обурені вигуки і шум) і ті заходи економії, яких доводиться вживати. У закладах освіти, підкреслив їх очільник, вони торкаються всіх без винятку, в тому числі й управлінських структур. Хоча мешканцям Варвинщини передовсім болять свої проблеми, проте подібна картина й у інших громадах області, де теж доводиться згортати утримання нерентабельних закладів (йдуть на такі кроки навіть при наявності 30-50 учнів). У 2018-2019 р. на Чернігівщині закрито 24 школи, 2019-2020 – 20, 2020-2021 – 18 і на вересень очікується 38.

Володимир Кутовий детальніше зупинився на організації підвезення школярів. Вживаються кроки для оновлення транспортного парку, здійснюється ремонт і придбання автобусів (для Озерянської школи одиницю слід придбати незалежно, чи відбудеться закриття малокомплектних шкіл), переглядаються маршрути. На занепокоєння сільчан озерянського куща, чи не доведеться дітям вставати на автобус дуже рано, навів у приклад Кухарку: десь о 8.15 прибуватиме сюди автобус, навчання починатиметься з 9-ої. Тоді як варвинських дошкільнят  садки починають приймати із сьомої ранку…

Тривалий час відповідаючи на репліки тих батьків, хто проти підвезення  початківців у школи інших населених пунктів, він навів кількість тих учнів по селах, кого нині, маючи свою сільську школу, батьки однак перевели до більших шкіл, аби вони мали кращу освіту і соціалізацію…

Щодо долі лікарні озвучено таку інформацію: після тривалих дискусій у депутатському корпусі,  за наполяганням радівської коаліції рада шукатиме шляхи фінансування інфекційного і дитячого відділень, а от під питанням залишаються хірургічне (для продовження пакета бракує лікаря епідеміолога) та неврологічне, котре планують приєднати до терапевтичного.

Дискусії сторін “влада-громада” у присутності нардепа тривали доволі довго (у залі були присутні представники сіл, де під загрозою припинення школи, і відділень лікарні, де можливе скорочення), проте всі однак очікували його слова – що робити у цій ситуації, чим конкретно може допомогти депутат?.. Письмовим зверненням щодо сприяння у зарахуванні до місцевого бюджету податків від підрозділів підприємств та інших питань, озвучених на зустрічах, підкріпила прохання про допомогу селищний голова.

Спілкуючись із варвинцями, Валерій Олексійович висловився проти закриття закладів – звісно ж, у супроводі оплесків. Чим може допомогти – внесе свої пропозиції щодо поліпшення меддопомоги у Варві, а також пообіцяв із так званого «депутатського фонду» – державних коштів, що передбачаються на соціально-економічний розвиток округу, виділити певну суму фінансової допомоги. Проте з їх залученням є проблеми –  такі кошти не можна використовувати на зарплату, вони надаються тільки на придбання, ремонти тощо. Оскільки резервів “бюджету розвитку” громада не має (кошти з реконструкції водогонів вже й так  спрямовано на лікарню), освоїти депутатську допомогу буде непросто. Фінансова поміч такого характеру тільки тимчасово послабить напругу, проте дасть змогу спільно шукати вихід із ситуації в лікарні.

Таку готовність висловили і народний депутат В. Зуб, і представники селищної ради. Щодо шкіл пропонує вкорте ретельно прорахувати можливу економію  і організувати якісні підвезення і догляд за школярами.

Обіцяв народний депутат родом з Варви і надалі тримати на контролі проблеми, а також закликав владу і громаду спільно шукати можливості розвитку, брати за орієнтири кращі зразки залучення інвестицій. Що вийде  з озвученого – невдовзі покаже завершення фінансового року і подальша перспектива.

У ході зустрічі проблеми організації первинного прийому хворих на «коронавірус» озвучила сімейний лікар Наталія Гундир. Зокрема, мова про обладнання окремого приміщення і організації чергування персоналу.

Є. Зима, фото автора

This slideshow requires JavaScript.