«МИ ЛИНЕМО ПІСНЕЮ ДО ВАС»

Ювілей ансамблю

Що не кажіть, а в цім світі без чогось сонячного, святого й доброго ой як незатишно. І ось таким світлим є захоплення мистецтвом або садівництвом, спортом чи літературою, городництвом, а може, й співом… Для учасниць жіночого ансамблю «Берегиня», що діє при Озерянському СБК ось уже 40 років, головне – то пісня. «Вона, – як сказав ініціатор створення гурту в 1978 році, його художній керівник і акомпаніатор Микола Демиденко, – звичайно, не пряник, але манить як дорослих, так і дітвору. І в нашім колективі зібралися співачки з Божої ласки». Нічого не скажеш, гарно й чисто співає «Берегиня», – це вже відгуки сільчан. Цілком влучно сказано, бо свою любов до пісні вони несуть усе життя. Тоді, як народжувалася «Берегиня», їм було лишень по 25-27, а нині геть літа журавлями полетіли попід хмарами, одначе пісня й сьогодні їм дарує крила, а співачки, у свою чергу, зігрівають нею серця людей від зневіри, біди й невдач.

Як і 40 років тому, коли спопелиться прозорий день, полишивши домашні клопоти, збираються у місцевому будинку культури Валентина Антоненко, Ніна Гайдай, Тетяна Капко, Олена Демиденко, Юлія Шолом – основа гурту, з кого починав він відлік часу свого існування. Потім долучилися до гурту Галина Капко, Катерина Андрієнко, Ольга Шолом, Галина Улянич, Оксана Пуд, Валентина Місько.

Про себе ансамбль заговорив на повний голос. Став знаним і в районі, і в області, а в селі полюбився кожному озерянцю. Попервах він налічував близько двох десятків учасниць, працівниць бюджетної сфери, хоча нині ряди трішки поріділи, проте колектив не втратив значимості, свого авторитету, популярності. У 1999 році його очолила Галина Улянич, випускниця Ніжинського культосвітнього училища, яка починала 1987 року художнім керівником СБК. Дуже багато життєвих істин і фахових таємниць почерпнула саме в перший рік роботи. Далі була директором Березківського клубу. У тому ж 1999 році «Берегиня» удостоєна високого звання Народного аматорського жіночого вокального ансамблю, котрий підтримує і дотепер. А опікується жіночим співочим гуртом нині молода працівниця, культпрацівник за освітою Юлія Пашко, перебравши естафету від Оксани Пуд, яка зайнята роботою в школі.

Всі знають у селі і Варві Миколу Демиденка, який на громадській основі акомпанував виступи «Берегині» навіть будучи очільником села. Практично без його допомоги колектив не досяг би того, що має нині. Адже Микола Андрійович – музикант талановитий, умілий організатор, досвідчений працівник культури. Допомагає «Берегині» й тепер, хоча й пішов на пенсію.

А ще ансамбль має інших двох музичних керівників – Сергія Пуда й Сергія Коротуна. Вони – неабияка поміч співочому колективу в розучуванні пісень, проведенні репетицій та, зрештою, і виступів на концертах.

Співацькими авторитетами, чудовими музикантами, організаторами художньої самодіяльності в селі вважають цих трьох озерянців. Приміром, Сергій Миколайович допомагає підібрати репертуар, музично оформити його, озвучити програму. Хоча за фахом Сергій Коротун історик, але Бог наділив його музичним талантом, організаторськими здібностями. Одне слово, має багатогранний талант, який охоче реалізує, співпрацюючи з озерянськими аматорами.

Розповідає про ансамбль Галина Улянич:

-До роботи співочого гурту прикипіла з перших днів, як почала працювати в селі. Нині репертуар нашої «Берегині» налічує понад 200 пісень. То не лише українські народні, а й авторські, естрадні сучасні. Манера виконання пісень у нашого співочого колективу академічна, що обов’язково відзначається в журі під час виступів «Берегині» на представницьких сценах. Дзвінкоголоса «Берегиня» дарує своє мистецтво не тільки землякам, а й виступаючи на обласній сцені. Маємо близько десяти пісень акапельного виконання. Окремі твори співаємо і під фонограму, що теж непросто, але колектив освоїв цю методику. Самодіяльна сцена – то захоплення сімейне. Є в ансамблі представники родинної творчості – подружжя Пудів, їх діти Аня та Іра, мати й син Антоненки – Валентина Никифорівна та Олег. Маємо і своїх солістів, у кого напрочуд красиві голоси, – Юлія Пашко, Валентина Антоненко.

Галина Михайлівна скромно замовчала те, що вона теж солістка ансамблю і має альта, котрий зачаровує сільчан. До того ж, Г.М. Улянич позаторік взяла на себе нелегку ношу (як за нинішніх часів) очолювати культурний центр села. І має непогані результати роботи. Вона підтримує добрі традиції, на яких базує свою діяльність нинішній колектив СБК. Паралельно приділяє серйозну увагу життєдіяльності «Берегині». Ансамбль бере участь у всіх масових заходах БК, районних та обласних оглядах художньої самодіяльності. Нині поновлюють програму, вводячи туди сучасну естраду і не ігноруючи народних.

– Готуємо на день прийдешній і інші номери, – ділиться думками директор СБК. – Учасниці ансамблю витрачають на співанку чимало часу, хоча він у селі (тим більше в цю пору) на вагу золота. Тому я дуже вдячна родинам наших співачок за розуміння, а як треба, то й допомогу. Адже, коли в сім’ї панує злагода, будь-яка творча робота народжує щось прекрасне. Щире спасибі й усім, хто пов’язав себе з «Берегинею», за ту пісенну радість, яку даруєте землякам.

За те, що ансамбль уміло й охоче знайомить людей з перлами духовних скарбів народної, естрадної, авторської пісні, даруючи їм мелодії на добру пам’ять, він удостоєний нагород обласної, районної держадміністрацій, постійно підтверджує почесне звання народного. Співачки сповідують золоте правило: взялися за справу, то постараймося зробити її якнайкраще. Жінки у вишиванках ведуть пісню про яру пшеницю, зелен-жито, про хліб, котрий усьому голова… Отак легко, гарно й святково спливає час, коли співає «Берегиня». Тому й недивно, що багато нових друзів і шанувальників з’являється після виступів аматорок.

В колективі кожен може розвивати свій голос, мати високу вокальну техніку, уміти тримати партію. Співачки мають генетичну потребу співати в ансамблі, спілкуватися зі слухачами через пісню. У них немає стереотипів, як має бути, а співають так, як їм хочеться, як їх сприймають люди. Звідси й позитивне море емоцій.

…Спливло чимало часу. У більшості учасниць співочого гурту – статечний вік. Тепер усю любов віддають вже не тільки пісні, а й онукам. Одним співачкам нині вже сім десятків накувала зозуля, а іншим – ледь за тридцять. Однак ветерани й молоді знаходять спільну мову, їх єднає творчість. У серцях людей продовжують відлунювати голоси співочого гурту.

Вони й донині гарні, чим і підкорюють людей. У них живе надзвичайна радість жінки, в усмішках на вустах, в обличчях, поведінці, манері – якась невловима жіноча чарівність. Вони зачаровують своєю жіночністю, мудрістю, отож люди йдуть до СБК, аби вчергове послухати рідний ансамбль.

Хороших дотепер мала «Берегиня» керівників, здібною є і нинішня очільниця Юлія Володимирівна. Уміло організовує всю аматорську роботу в селі й Г.М. Улянич. Її гарне обличчя випромінює тепло, доброзичливість, невичерпну любов до життя, мистецтва, до людей. Галина Михайлівна виправдовує репутацію здібного керівника колективу СБК, має чіткі плани, реалізує їх. І не потрібні їй ніякі нагороди, оскільки Бог наділив її умінням творити й дарувати красу людям. Вона гордиться «Берегинею», піснеспів якої – то і її дітище.

Заслужено пишається здобутками, сьогоднішніми вершинами творчої біографії гурту і вся Варвинщина. Ми линемо піснею до вас, говорять землякам співухи. А тим часом ансамбль творчо мужніє, повниться співочою силою. Є в колективу і свої меценати. Придбали для нього сценічні костюми за сприяння народного депутата О. Кодоли. Транспортом за потреби допомагає СТОВ «Дружба-Нова», сільрада теж не стоїть осторонь проблем художньої самодіяльності в селі – закупили мікрофони, ноутбук.

Так, різний слід залишають люди на землі. Одні – сади, сквери, алеї, інші – пам’ятники, картини. А от «Берегиня», як відомо, знайшла себе в пісні. І чим більше співають самодіяльні артисти з Озерян, тим більше схиляються вони в царину пісні, музики. Тож нехай і далі ширяться обрії народної творчості. А нам залишається щиро радіти успіхам, авторитету й популярності цього чудового співочого колективу. Нехай здоров’я, радість, достаток сиплються до вас, шановні, ніби цвіт вишневий, хай з буднів доля малює свята і літ дарує вам багато.

В. НАГОРНИЙ