Архів категорії: Святкуємо

ЗАРАДИ ПРОДОВОЛЬЧОГО ДОСТАТКУ

  15 листопада – День працівників сільського господарства

ТОВ «Журавка» – одне з дуже небагатьох сільськогосподарських підприємств, які вдумливо і кваліфіковано займаються як рослинництвом, так і тваринництвом, зокрема свинарством. Щорічно у розвиток цієї галузі вони спрямовують значні кошти. Нині на свинокомплексі утримується більше 14 тис. свиней, проте ця цифра постійно змінюється. З них свиноматок – 1074 голів, які на рік дають 2,2 опороса. В середньому одна свиноматка має 15-16 поросят.

Сьогодні свинарство – це велике сучасне виробництво, при якому тварин утримують в закритих приміщеннях, потужних корпусах, круглий рік. Тут додержуються належного мікроклімату: відповідної температури, вологості тощо. В блоках завжди чиста підлога та повітря, світло.  Технолог свинокомплексу Ірина Борисенко, котра працює тут з 2012 року, розповіла, що робота на комплексі колективна і відповідальна. Колектив хоч і не великий, але дружний, працьовитий. далі

Є ТАКА ПРОФЕСІЯ – БУТИ МИЛОСЕРДНИМ

1 листопада – День працівників соціальної сфери

Це свято людей, які щодня поспішають на допомогу іншим, свято тих, хто виявляє милосердя, робить добро не тільки за службовим обов’язком, а й за велінням совісті та покликом душі.

Вони працюють зі знедоленими, яким іноді стають найріднішими. Ймовірно, день працівника соціальної сфери саме тому й не відзначають зеленою весною чи посеред веселого літа. Його відзначають у сіру, темну, сумну осінню пору, яка ніби символізує “осінь життя” їхніх підопічних. Всім, хто стикався з доглядом за особами похилого віку, відомо, як іноді це важко. Тому, певно, далеко не кожен зміг би працювати у соціальній сфері. Тут необхідні залізні нерви, але в той же час – добре серце.

У цього свята настрій завжди осінньо-зимовий. Та і в ньому є яскраві кольори, сонячні дні, теплі усмішки, щирі слова вдячності. А от будні в соціальних робітників непрості, вони часто наповнені сірими кольорами. Адже самотність, хвороба та старість не завжди мають привабливий вигляд і гарний настрій. Часто – це неміч і невдоволення, і соцробітнику необхідно в цих обставинах знайти слова підтримки і зробити все можливе для полегшення ситуації. Якщо це вдається, то тоді задоволені і підопічні, і соцробітник. І вже тоді не важливо, якою є погода на вулиці.

Цю важливу роботу вже десятий рік у Світличному виконує Тетяна Рижкіна, яку бачите на фото. далі

У СВІТІ МУЗИКИ НАДІЙНИЙ ПРОВІДНИК

1 жовтня – Всесвітній день музики, 4 – День працівників освіти

Ось уже більше як пів століття дбайливо ростить, плекає юні таланти Варвинська дитяча музична школа – знаний в районі і за його межами позашкільний навчальний заклад. Чуйні руки педагогів вміють не тільки винайти перли дитячих нахилів, а й розвинути їх, дати поштовх для самостійного росту. Багатьом своїм вихованцям музшкола дала путівку у доросле і самостійне життя – вони стали професійними музикантами, співаками, викладачами. Чимало випускників, які не пов’язали себе з професійним мистецтвом, беруть сьогодні активну участь у художній самодіяльності, культурно-мистецькому житті громади. Учні і викладачі є постійними учасниками культурно-мистецьких заходів. Вихованці гідно представляють свій заклад на багатьох обласних конкурсах і фестивалях та досягають успіхів.

Що й казати, тягнуться діти до мистецтва. Нині тут навчається близько 137 вихованців. Їх навчають наразі одинадцять викладачів та концертмейстер Ірина Паляничко. Викладачі по класу фор­тепіано – Лариса Левенець, Світ­лана Срібна, Світлана Ле­вун, Олена Овдієнко, Оксана Лу­­ка­венко, Оле­на Гон­ча­рен­ко, акор­де­она, баяна – Петро Виш­не­­­вецький та Сергій Жу­рав­льов, скрипки – Лілія Кос­тюк, ударних ін­­струментів – Володимир Пі­ген­ко, а ще хо­­реографії – Ва­лерія Ма­лан­чук і вокалу – Олена Гончаренко.

Цей навчальний заклад заслужив любов вихованців, шану батьків та авторитет у селищі. Велика роль у цьому й директора школи Олени Гончаренко, котра радо поділилася всіма гранями свого творчого життя, розповіла про власні стежки мистецької долі читачам нашої газети. далі

ДІТЕЙ ТРЕБА ЛЮБИТИ

27 вересня – День працівників дошкілля

Педагогом стають за покликанням душі. Так сталося і з Валентиною ЛІНИВОЮ, вихователькою Варвинського садочка «Джерельце». Іншого призначення вона й не могла обрати. У дитинстві обожнювала свою виховательку, любила гратись з лялечками, щось шила, в’язала. Її зачаровувала атмосфера затишку, тепла і творчості, яка панувала в садочку в її рідній Антонівці, звідки родом, і вона завжди мріяла працювати вихователем. Валентина Василівна була впевнена: ця професія – незвичайна, цікава і найпотрібніша. Тож вибір факультету «Дошкільне виховання» Прилуцького педагогічного училища був зовсім не випадковий. далі

13 вересня – День працівників нафтової, газової і нафтопереробної промисловості України

І ЗНОВУ – З ВИТРИМКОЮ І НАДІЄЮ

зустрічають заводчани цьогорічний День нафтовика, хоч в останні роки перспективи для підприємства складаються не вельми обнадійливо. Починаючи з 2017 року, на Гнідинцівському ГПЗ суттєво скоротилася переробка газу, адже сировини з місцевих виснажених родовищ обмаль, а газ із Сумщини переробляється у їхньому регіоні.

Ще донедавна основний роботодавець і наповнювач місцевих бюджетів нині, на жаль, втрачає свої позиції. Проте підприємство, де зберігається нафтопереробка, прагне переформатуватися до нових реалій з мінімальними втратами для колективу.

далі

З УВАГОЮ І ПОВАГОЮ

На пам’ятній світлині Надія Антонівна із сином Валентином, Марія КАЧАЄВА і Віктор ГАРМАШ.

Наші ювіляри

У кожній громаді, як споконвіків в українській родині, носіями життєвої мудрості, досвіду й гарту завжди були і залишаються їх старійшини – ветерани. Тож і ставлення до найстарших представників роду чи людської спільноти особливо шанобливе: з повагою і увагою, з вдячністю за нелегкий життєвий шлях, за науку молодшим.

Днями своє славне 90-річчя відзначала поважна варвинчанка, вдова знаного ветерана війни і праці Івана Сидоровича Куліненка – Надія Антонівна. Привітати її з ювілеєм, мовити теплі слова підтримки прибули голова райради ветеранів Марія Качаєва та депутат Варвинської селищної ради, голова бюджетної комісії Віктор Гармаш. далі

ОСІННЯ ЖІНКА

Наші ювіляри

Ще небо хмарами не вкрите,

Ще так прозоро сяють роси,

А вже по ліву руку – літо,

А вже по праву руку – осінь.

А час летить нестримно далі

Й душа немовби молодіє,

По ліву руку – всі печалі,

По праву руку – всі надії.

Життя не зміряти літами,

А щастя – то важка наука,

Хай буде радість завжди з Вами

По ліву і по праву руку.

 

Життя триває… Час летить невблаганно швидко. Різнобарвну браму літа вправно закрила тепла осінь, яку ще не можна назвати традиційно «золотою», бо ще все навкруги буяє і квітує. Та як би ми не хотіли купатися в теплих сонячних променях, вже осінь. Осінь… Таємнича, чарівна. Шелестить вона падолистом, снує мереживо бабиного літа, пломеніє над землею айстрами й жоржинами. Вона особливо м’яка і ніжна, як гарна мелодія. Слухаєш, спостерігаєш природу в перші осінні дні і відчуваєш усю її урочисту красу. У ній поєдналися чарівність барв теплого літечка з першими подихами нічних холодів.

Поволі падає різнокольорове листя і вкриває задуману землю розкішним пухнастим килимом, у якому ніби загубилися замріяні очі і чудова ніжна посмішка цієї простої і в той же час надзвичайної, загадкової жінки, яку так хочеться назвати королевою осені.

Промайнув Першовересень веселковим гомоном дитячого сміху на шкільному подвір’ї, урочисто крокує чергове учитильське свято, та між ними – особлива подія – славний ювілей нашої колеги, який їй сьогодні подарував вересень, поєднавши свої щедрі дари і багатства з її вдачею – людини багатої душею і не тільки. Вона багата на друзів, учнів, колег, в ній стільки позитиву, оптимізму, досягнень і заслуг. А мова про славну ювілярку Лідію Федорівну БАБИЧ, вчительку російської мови і зарубіжної літератури Варвинського ліцею №2. далі