Пенсія – це не кінець цікавого і продуктивного життя. Це новий його етап

1 жовтня – День людей похилого віку

Так вважають немало варвинців поважного віку, кого цікавою і корисною гуртковою роботою об`єднує відділення денного перебування територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Варвинської селищної ради. З утворенням об`єднаної громади тут збережено увесь спектр потрібних людям соцпослуг, хоч нині утримувати всі установи і заклади колишнього району фінансово доволі непросто, відгукується директор терцентру, депутат селищної ради Юрій Булава.

Свого часу такий собі клуб за інтересами соцпрацівники започатковували спільно із ветеранською організацією, яку очолює Марія Качаєва, і закладами культури, а з часом обладнали власне зручне і затишне приміщення на базі терцентру. Тож, яке дозвілля і навіть навчання пропонують нині тут старшим землякам, посрібленим сивинами і досвідом, але сповненим творчої енергії, оптимізму і бажання й поза межами колишніх трудових колективів жити цікавим життям, розповідає завідувачка відділення Леся КАРПОВА.

– Гурткова робота у соцзахисті – це не місцеве ноу-хау чи якась вигадка. Діяльність відділень денного перебування, котрі мають терцентри всіх громад – колишніх районів, визначається відповідною постановою. Їх започатковано півтора десятка років тому, аби люди, які вийшли на заслужений відпочинок, не почувалися відірваними від суспільного життя, не нудьгували. А от спрямування гуртків, факультетів, клубів тощо – тут вже враховуємо інтереси і побажання наших підопічних.

«Університетом третього віку» символічно і красиво називають таку діяльність у терцентрі. Його факультети – літературно-мистецький, комп’ютерні технології і мобільна грамотність, «Смартфон для батьків», основи здоров`я та інші.

Творчі гуртки і клуби («Чарівний гачок», «Бісерна фантазія», «Кольо­ровий стібок» та інші) об`єднують майстринь-рукодільниць вишивки, в`язання, шиття, а також шанувальників пісні і слова, театрального мистецтва, любителів кулінарії («Гурман» – кухні народів світу), садівництва і городництва, психології – це переважно активні жінки, а от чоловіків можна зустріти на заняттях комп’ютерної і мобільної грамотності. Зібрали у відділенні й свою бібліотечку, де можна взяти книгу.

Старші варвинці з нашою до­­по­могою опановують ази користування сучасними інформаційними технологіями – як студенти на лекціях, уважно слухають, вчаться, конспектують. Нині особливо у попиті мобільна грамотність: разом вчимося цілком практичним речам – передати показники і оплатити «комуналку», створити для цих потреб особисті кабінети. Інтернет-дозвілля теж опановують наші батьки – вчимося користуватися пошуковиками, аби переглянути цікаве відео, віднайти корисну інформацію. Немало відвідувачів приходять зі своїми планшетами, телефонами, щоб навчитися ними керувати, маємо кілька одиниць техніки і у світлиці відділення, якими користуються гуртківці.

Окремого схвального слова заслуговують шанувальники фізкультури – двічі на тиждень у спортзалі «Факел» збирається група здоров`я із 15 учасників. Виконуємо нескладні фізичні вправи, розминаємося, а це допомагає літнім людям залишатися енергійними і бадьорими.

До кожного заняття гуртка готуюся, як вчитель до уроку, знаходжу цікаву і корисну інформацію, у папки збираю схеми і зразки для рукоділля, разом добираємо і замовляємо потрібні матеріали. За мною – цікаві знахідки і нові теоретичні знання, старші гуртківці – це досвід, практика, велике працелюбство, оптимізм, гумор, ніби у великій згуртованій родині.

Коли у період карантину доводилося припиняти зустрічі, то вже аж засумували, що нікуди вийти. Серед активістів мистецьких гуртків – артистичні Н.І. Мазник і К.І.Держилова, які вміють гуртувати товариство, майстрині В.М. Олексієнко і В.О. Гриненко діляться з іншими цінними вміннями у рукоділлі, Т.В. Беребенець – наш спортивний «живчик».

До речі, наші гуртківці збираються не тільки повчитися новому, попрацювати над рукоділлям (багато чому вчать один одного, якісь складні техніки чи візерунки розбираємо усі гуртом), а передовсім поспілкуватися! – Наголошує Леся Сергіївна. – Старші люди, як і молодь, нині доволі сучасні – дуже люблять свята, дні народження, поспівати, потанцювати, посміятися, тільки от соромляться, бо для цього потрібне відповідне товариство і сприятлива атмосфера.

На свята до наших підопічних запрошуємо талановитих виконавців, цьогоріч пам`ятним вдалося свято 8 Березня, де співали Світлана і Олег Мащенки, Тетяна Первун. Взагалі такі зібрання, кожен вихід на заняття – то гарна нагода для старших зробити зачіску, ошатно вдягтися, а головне – позитивні емоції, стимул до подальшого життя.

Ми цінуємо і поважаємо наших підопічних, хто збирається у нас вже немало років, завжди раді новим відвідувачам, запрошуємо всіх до цікавих занять. Це хибна думка, що таке дозвілля для одиноких людей, і ті старші, хто мешкають у сім`ї, де молодь заклопотана щоденними турботами, теж потребують додаткової уваги і спілкування.

Напередодні гарного осіннього свята – Дня людей похилого віку, – додає на завершення своєї розповіді пані Леся, – зичимо всім старшим мешканцям громади міцного здоров`я, не озиратися на вік і жити цікавим та насиченим життям, відчувати свою потрібність у суспільстві. Оптимізму, енергії, натхнення на творчість! Щоб усі люди, незважаючи на вік, були щасливими.

Записала Є. Зима,
фото з архіву відділення

This slideshow requires JavaScript.