Місячні архіви: Травень 2023

Мовою цифр: зміни до бюджету громади на 2023 рік

Рішенням про зміни до бюджету сесії селищної ради, яка відбулася 18 травня, було спрямовано частину вільного залишку бюджету, що утворився за підсумками минулого року, зокрема, у сумі 3,2 млн.грн:

– 542 тис. грн – Варвинській селищній раді, а саме: 64 тис. грн на виготовлення проектно-кошторисної документації по збільшенню електричної потужності в приміщенні селищної ради, 98 тис. грн – для оплати юридичних послуг, 380 тис. грн – на придбання комп’ютерної техніки, обладнання та кондиціонерів;

– 25 тис. грн – на виконання Програми організації суспільно корисних робіт для порушників, на яких судом накладено адміністративне стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт;

– 320 тис. грн – КНП «Варвинська лікарня» для виплати працівникам закладу премії до Дня медичного працівника;

Читати далі →

Як позбутися “безводдя” у Варві? Потрібні модернізація водомереж і чіткий облік спожитої води

Увага, є проблема

Минулого тижня, якраз урозпал травневої посухи і проблем з водопостачанням у селищі, голова громади збирала нараду за участю керівництва, профільних спеціалістів ради і КП “Господар”, аби спільно шукати вихід із ситуації. Літо ще й не розпочиналося, зазначила В.Саверська-Лихошва, а мешканці переважно селищних околиць – Зарічки, Руди, Перекопівки, вже бряжчать порожніми відрами.

Проблема для Варви не нова, констатувала і вона, і керівник КП. Вихід з неї відомий, але вельми непростий – дороговартісна реконструкція мережі, збільшення водозабору, а це – складна дозвільна процедура і певні обмеження на підйом води, а найголовніше – чіткий облік водоспоживання, оплата за лічильником кожного літра. Читати далі →

Артем Рокочий або просто Роккі – лікар-рятівник

На заздалегідь домовлену зустріч я, на жаль, запізнився. Ніяк не міг розібратися з функціями диктофона, а без нього було б неправильно їхати на розмову з юнаком, про якого вже встиг почути стільки гарного, захопливого, навіть дивного у наш час…

Потрапивши нарешті на вулицю Лесі Українки, зупинився біля потрібного мені будинку. Зателефонував. Артем відповів і вибачився, що зараз не вдома – бо в нього терміновий виклик і за 15 хвилин буде.

Вже скоро з-за рогу перехрестя вигулькнули два авто – спочатку “Жигулі”, а за ними “Шкода”. Навпроти обійстя Рокочих легковики зупинилися. Водій “Жигуля” хутко вискочив з кабіни, прочинив задні дверцята і вже тримав на руках невеличкого песика. Артем, привітавшись з нами, сказав:

– Ходіть за мною!

Зайшовши до приміщення ветиринара, я був здивований і вражений одночасно. Куди я потрапив?.. Це ж справжня клініка ветеринарії, із сучасним діагностичним обладнанням для діагностування і лікування хворих тваринок.

Читати далі →

“Дитина повинна розвиватися у соціумі…”

 Такі перспективи

Днями у двох селах громади – Світличному та Остапівці, відбулися зустрічі керівництва громади і її відділу освіти з мешканцями сіл у ході процедури обговорення подальшої долі навчальних закладів, які працюють у цих селах. Говорити, що спілкування було теплим і приємним – мабуть, не той випадок, адже обговорюється питання ліквідації цих малокомплектних закладів у перспективі. Забігаючи наперед викладу інформації із цих заходів, зазначимо: зваживши на звернення і аргументи колективів шкіл, їх роботу продовжено ще на рік – Остапівської – у попередньому статусі, Світличненської – як початкової.

Відтак і розмова у Світличному була гостріша, напруженіша. Тут станом на поточний рік 34 школярі, у наступному році приєднаються орієнтовно 1-2 першачки, 3 дев’ятикласників вибувають. Працюють у школі 16 педагогів, з яких 3 – пенсійного віку, 2 – за сумісництвом. Вартість утримання учня в такому закладі – 105 тис. грн (у селищних – 28,5 станом на 2021 р.), на виплату зарплати лише по згаданому закладу не вистачає майже мільйон гривень. Немає у селі і належного укриття.

Батьки, присутні у залі зібрання, найчастіше озвучували свої основні страхи: підвіз до інших шкіл, адаптація дітей до навчання на виїзді, сільчани: зникне школа – зникне і село, запустіє доглянуте приміщення.

Читати далі →

Онуки теж здобудуть Перемогу…

Воїни двох воєн востаннє разом на мітингу пам’яті, 2015 рік…

Забуттю не підлягає

В історії нашої країни багато скорботних і трагічних сторінок. Одна з них – Друга світова війна.

Минають роки. На Варвинщині вже відійшли з життя всі ветерани-фронтовики. Та події тієї війни не зітруться з пам’яті ще не одного покоління. Бо вона пройшла через кожне серце, кожну родину, стала спільною часткою пам’яті подвигу наших батьків, дідів.

Та хіба можна перекреслити пережите лихоліття, забути сплюндровані міста і села?! Роки не можуть згладити у нашій пам’яті найголовнішу, непоправну втрату – мільйони людей, які не повернулися з поля бою, загинули у пекельному полум’ї війни. Їх ратний подвиг не згасне у наших серцях.

Читати далі →

Наш “контрнаступ”- весняний засів!

Механізатор Володимир ДАВИДЕНКО, якого бачите на фото, – на зріст менший …колеса свого “сталевого коня”, проте вправно кермує таким надпотужним велетом. Високотехнологічна база і вмілі кадри – основа сучасного агробізнесу.

І однак вперед, до перемоги! Над труднощами цьогорічної затяжної і прохолодної весни, над проблемами, що вносить у життя країни війна на південно-східному рубежі. Бо це наш фронт, який ми нізащо не зможемо здати, залишити, відступитися… Так налаштовані українські аграрії, чимало з них нині змушені боронити рідну землю зі зброєю в руках, на війні, а хто у тилу – вперто роблять свою важливу справу – вирощують хліб і до хліба, рухають економіку.

Попри погодні “гойдалки” – то холоди, то дощі, станом на 1 травня у місцевому сільгосптоваристві “Прогрес”, що порядкує на землях Гнідинців, Остапівки та інших сіл Варвинщини, екватор весняної посівної вже перетнули – майже стовідсотково відсіялися із кукурудзою – 1100 га на зерно і до 400 га – на силос. На третину впоралися із площами під соняшник – теж майже 400 га, а всього планують посіяти більше тисячі. Для власного розвинутого тваринництва дбають про кормову базу – 70 гектарів багаторічних трав вже зароблено у грунт.

Читати далі →