Механізатор Володимир ДАВИДЕНКО, якого бачите на фото, – на зріст менший …колеса свого “сталевого коня”, проте вправно кермує таким надпотужним велетом. Високотехнологічна база і вмілі кадри – основа сучасного агробізнесу.
І однак вперед, до перемоги! Над труднощами цьогорічної затяжної і прохолодної весни, над проблемами, що вносить у життя країни війна на південно-східному рубежі. Бо це наш фронт, який ми нізащо не зможемо здати, залишити, відступитися… Так налаштовані українські аграрії, чимало з них нині змушені боронити рідну землю зі зброєю в руках, на війні, а хто у тилу – вперто роблять свою важливу справу – вирощують хліб і до хліба, рухають економіку.
Попри погодні “гойдалки” – то холоди, то дощі, станом на 1 травня у місцевому сільгосптоваристві “Прогрес”, що порядкує на землях Гнідинців, Остапівки та інших сіл Варвинщини, екватор весняної посівної вже перетнули – майже стовідсотково відсіялися із кукурудзою – 1100 га на зерно і до 400 га – на силос. На третину впоралися із площами під соняшник – теж майже 400 га, а всього планують посіяти більше тисячі. Для власного розвинутого тваринництва дбають про кормову базу – 70 гектарів багаторічних трав вже зароблено у грунт.
У посівній кампанії основне навантаження лягло на екіпажі сівачів Миколи Якушова, Олега Скорика, Віталія Скачка, Володимира Давиденка. На обприскувачах трудяться Олександр Хижняк та Сергій Андрущенко. Всі вони – досвідчені, знані механізатори, які вболівають за доручену справу.
Гарно пережили зиму озимі культури – обов’язкова у “Прогресі” власна пшеничка – 1250 га, мають і “золотовалютний резерв” – більше 300 га ріпака. Їх стан задовільний, адже у господарстві ретельно виконують всі необхідні агроприйоми, аби затрачений ресурс давав найкращий результат.
Як впливають екстремальна весна і війна в країні на перебіг посівної і взагалі на стан справ у агрогалузі, запитуємо у заступника директора з рослинництва, депутата селищної ради Олександра Антоновського.
Погодних катаклізмів, що повторюються вже з року у рік, у “Прогресі” не бояться, зазначає Олександр Володимирович. Тросто треба бути уважними, спостережливими, для посіву гнучко обирати не календарну дату, а сприятливі умови, необхідний температурний режим. Дбати про вчасне закриття вологи, підживлення, інші агроприйоми, і тоді результат не розчарує.
А от війна, дійсно, завдає добрячого удару по галузі. Так, наприклад, із господарства мобілізовано вже більше десяти працівників, а це відчутна кадрова проблема. Людина, як-то кажуть, з вулиці за день не опанує сучасну потужну техніку, якою давно переоснащено матеріальну базу.
Також відчутні проблеми з реалізацією збіжжя, його експортом, логістикою, здорожчання пально-мастильних матеріалів, добрив тощо неминуче призводять до втрат очікуваного заробітку, а відтак – і відрахувань до бюджетів.
Проте гнідинчани, і українці в цілому, наголошує Олександр Антоновський – не той народ, аби пасувати перед труднощами. Зібравши сили і ресурси, виживемо, вистоїмо, відвоюємо. І позиції на аграрному фронті зокрема.
Що ж, сили і міці всім і на всіх фронтах, бо відступати нам, кожному у своїй справі, просто нікуди.
Записала Є. Зима,
фото з архіву господарства
Вихід цього матеріалу став можливим завдяки фінансовій підтримці Програми з допомоги та розвитку українських медіа (Ukrainian Media Aid and Development Program), частково профінансованій Міністерством закордонних справ Швеції (Swedish Ministry for Foreign Affairs)