Завод з виробництва біогазу – вигідна, але копітка справа

У постійних комісіях райради

Більше 7 млн. євро – такі обсяги інвестицій у будівництво станції з виробництва біогазу потужністю 1,2 МВт. Цей новітній об`єкт виріс нещодавно на околиці Журавки, неподалік свинокомплексу, завдяки інвестору – “Городище-Пустоварівській аграрній компанії”, що порядкує на журавських землях. Невдовзі завод, де завершується монтаж обладнання і благоустрій території, розпочне перетворювати залишковий «продукт» скотарства – гній, рослинні рештки тощо на завжди цінну сировину – газ. Щогодини очікується його 600 «кубів». Кінцева ж продукція станції – електроенергія, котра подаватиметься у загальну енергосистему держави за вигідним нині «зеленим» тарифом – значно дорожче звичайного. І навіть тоді, коли із сировини буде взято всю енергію, залишкова тверда фракція органіки може використовуватися як добрива на полях.

Минулої середи, 10 жовтня, у ході виїзного засідання постійної комісії районної ради з питань агропромислового комплексу, земельних відносин, екології та природних ресурсів, очолює котру Микола Бойко, цю новобудову мали змогу оглянути депутати-члени комісії, керівники району Петро Бакуменко і Любов Доля. Представники підприємства-інвестора, котре подібний об`єкт, але вдвічі потужніший, вже випробувало у Линовиці при цукрозаводі, ознайомили їх з принципами роботи такої технології. Ключовий з них – процес перетворення біосировини на газ працюватиме як живий організм.

 

This slideshow requires JavaScript.

Щоб він «запустився», допоможе бактерія коров`ячого гною, далі у хід піде свинячий, котрого у Журавці у надлишку, заготовлено й кілька «курганів» кукурудзяного силосу, один з яких – двадцятитисячник. Відтак на день заправлятимуть станцію десятьма тоннами гною ВРХ і свиней, плюс 30-40 т силосу.

До речі, не тільки прагнення заробляти живу копійку на такій прибутковій справі спонукало аграріїв податися й у промисловці. У Журавці, де лишень річне поголів`я свиней сягає 24 тис. голів, роками накопичувався у відстійниках гній не просто «мертвим вантажем». Він складає дедалі більшу проблему для господарів, отож утилізація із суттєвим додатковим заробітком – гарний вихід із ситуації. Між іншим, «найкалорійнішою» сировиною вважаються відходи м`ясопереробки, жири, олії, проте журавчани почнуть із силосу і гною.

Члени комісії – керівники агропідприємств М. Бойко і В. Лавріненко жваво цікавилися вигодами справи, особливостями технології.

Проте і труднощів, підводних каменів, аби звести такий завод, не бракує: інвестиції на будівництво і придбання обладнання значні, технічний рівень підрядників – слабкий, взаємини з монополістами-енергетиками і державою з її численними інспекціями – непрості. Ось і нині забудовник перебуває у затяжному очікуванні підключення до електромережі.

Слід мати й потужну сировинну базу, аби самостійно, без привізної сировини, завантажити такий завод. Словом, вже маючи практичний досвід, мало хто взявся б за таку копітку справу спочатку, жартують у Журавці.

На завершення огляду голова райради Петро Бакуменко запитував господарів об`єкту й про нові робочі місця, які завжди очікуються при впровадженні всього нового. На будівництві були задіяні не привізні бригади, а майстри з Журавки та навколишніх населених пунктів, а от сам високотехнологічний завод великої кількості персоналу не потребуватиме – його обслуговуватимуть десяток-півтора осіб.

Об`єкт буде закритим для сторонніх, шумів-запахів не виділятиме, а навпаки допоможе позбавитися звичного фермського «букету ароматів».

Також того дня комісія розглянула низку питань у ході підготовки майбутньої сесії. Зокрема, минулого пленарного засідання районні обранці завернули на детальніше вивчення матеріали нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, котрі до проведення аукціонів на право оренди затверджуються радою. У окремих випадках вартість землі здалася їм занизькою.

Керівник районного відділу Держгеока­да­ст­ру Віта Карпусь охарактеризувала кожну з ділянок і запевнила, що підстав не довіряти державній експертизі немає. Відмінності у вартості залежать від класу родючості земель, як використовується ділянка – під господарськими дворами чи рілля.

Як звучало у обговоренні, орендна плата наразі меншою 8 % не буде, якщо учасник аукціону один – процедура скасовується, переможе той, хто дасть більше.

Аграрії – члени комісії обговорили і перспективи ремонту макіївської дороги – шлях за межі району без державного фінансування залишається у найганебнішому стані. За ініціативою районної ради до ремонту дороги вирішено залучити агровиробників Варвинщини. Цілком справедливий підхід – обрахувати частку кожного від кількості гектарів у обробітку. Доки колеги придивлятимуться, скільки дати, а осінь збігатиме, почин поклав голова комісії і керівник сільгосппідприємства «Прогрес» М. Бойко, згодившись перерахувати шляховикам перший стотисячний транш на ремонт.

Є. Зима, фото автора.