Не завжди закон – найкращий порадник

Із засідань виконкому селищної ради

Безперечно, правова держава має базуватися на чіткому й неухильному виконанні законодавства як владними органами, так і кожним громадянином зокрема. Проте реалії життя не завжди співпадають з тим, як треба було б вчинити, слідуючи лише букві закону. Іноді, аби не зашкодити людині чи спільній для суспільства справі, варто пошукати спосіб, як безпечно „пропетляти” на законодавчому „мінному” полі. При всій повазі до закону, маємо пам`ятати про людяність, зрештою, керуватися здоровим глуздом і принципом розумності.

Викладаючи зміст двох жовтневих засідань виконкому селищної ради, поєдную їх саме таким заголовком, адже тут розгорнулися певні довколаправові дискусії. На першому, від 11 жовтня, – сперечалися, чи правомірно скасовувати штраф для мешканки багатоповерхівки, котра під час аварії на каналізаційних комунікаціях мусила вилити стоки через вікно. На другому – 18-го, ще запекліше дискутували довкола законності обслуговування селищного полігону ТПВ. І в словесних баталіях, і в повсякденній діяльності завжди є ті, хто намагається загнати іншого на слизьке, відтак решті залишається, як у відомій скоромовці, лавірувати, лавірувати…

Виконком від 11.10. стартував розглядом звіту про виконання бюджету селища за 9 місяців ц.р. Як інформувала начальник фінансового відділу ради Людмила Остах, доходи становили близько 68 млн. грн.: власні надходження – 48 млн., з яких ПДФО – 39 мільйонів. Ключові видатки: 19 млн грн. – на зарплату установ ОТГ (без трансфертів з держбюджету), близько мільйона – на енергоносії, півмільйона – на харчування дітей в освітніх і дошкільних закладах, 1,4 млн – видатки на благоустрій. Фінансувалися стимулювання творчої учнівської молоді, оздоровлення дітей пільгових категорій влітку, реконструкція пожежного депо під потреби нового спецтранспорту, надано 200 тис. грн. на придбання обладнання для обласного онкодиспансеру тощо.

Близько 7 млн. повернуто реверсом у держ­бюджет – вважається, що у Варві зависокий показник доходів на одного мешканця. Майже 13 млн (26% всіх видатків) передано за звітний період у район – на потреби районних гуманітарних установ.

На виконкомі фінансовий звіт, а по суті це констатація доходів і видатків, заслухано й подано на затвердження сесії.

Також того засідання начальник відділу освіти, дітей, молоді та спорту Надія Редька інформувала загал про організацію харчування дітей у освітніх закладах громади. Рішенням визначено перелік категорій дітей, батьків яких звільнено від оплати – сироти, позбавлені батьківського піклування, з багатодітних сімей і діти воїнів АТО та ін. З початку наступного бюджетного року планується уніфікувати цей підхід і щодо школярів, і щодо дошкільників – перелік пільговиків має бути однаковим для всіх закладів, йшлося в обговоренні.

Розглянув виконком програму співфінансування закладів освіти (ОТГ спільно із селами району). Вона потрібна для діяльності МНВК, де здобувають професію навіть більше дітей із сільських шкіл району, аніж варвинців, та утримання журавського тренера спортшколи і озерянського керівника гуртка центру дитячо-юнацької творчості, котрі ведуть заняття у своїх селах, інші спільні видатки.

Оновлено ставки батьківської плати у музшколі: наразі вони залишаються попередніми – 90 грн за місяць навчання грі на фортепіано, по 65 – баян і хореографія. Певні пільги мають ті, у кого навчаються у музичній школі 2 і більше дітей, діти «атовців», з багатодітних і малозабезпечених родин.

У низці поточних виконкомівських рішень щодо спилювання дерев, присвоєння поштових адрес цього разу вирізнялося таке: у обл­енерго виникла необхідність в межах бази місцевого РЕМ виокремити поштову адресу центру обслуговування клієнтів. Проте це, здавалось би, формальне рішення голосів не набрало. Монополісту «пригадали», що з січня цього року селище не може передати йому лінії електропередач (до речі, за ініціативою самих же енергетиків), тоді як збігає термін їх оцінки. Отож, роль заручника ситуації, схоже, раді ОТГ набридла і вона розраховує на паритетні (ви – нам, ми – вам) взаємовідносини.

А найбільш дискусійним, як і анонсувала вище, виявилося питання скасування штрафу, накладеного селищною адмінкомісією на мешканку багатоповерхівки, котра під час аварійної ситуації з каналізацією у будинку мусила вилити стоки з вікна. Сталося те о восьмій вечора, оперативно перекрити воду виявилося нікому, адже у КП немає аварійної служби, навіть виклики фіксуються тільки у робочий час. Хтось з «добрих» людей поскаржився на сусідку, котра й так постраждала від комунального «форс-мажору», а далі – поліція, протокол, адмінкомісія, штраф.

Як аргументував на засіданні голова адмінкомісії – перший заступник селищного голови Олександр Кальний, юридичних підстав для скасування адмінстягнення немає. Проте колеги з позицій людяності і здорового глузду взяли та й скасували. Загал переконали і селищний голова, і члени виконкому Анатолій Булда, Валентин Хоменко. Валентин Миколайович наполягав, що у тій ситуації оштрафована людина діяла цілком адекватно і запобігла гіршим наслідкам «потопу», й для сусідів зокрема. «На її місці так би діяв кожен з нас, облишмо оцю юридичну казуїстику. Немає вини цієї жінки, а юридично обґрунтувати при бажанні можна будь-що…»

Валентина Саверська-Лихошва повідомила, що керівника селищного КП «Господар» зобов`язано визначити чергового і довести до відома варвинців аварійні телефони, аби у подібних ситуаціях принаймні оперативно відключалося водопостачання. Так колективний здоровий глузд того разу переміг юридичне буквоїдство, а от на наступному виконкомівському засіданні все було куди складніше, ну і голосніше.

18.10. День проведення чергової сесії, проте зранку мусили позапланово збиратися на виконком для розгляду інформації про стан селищного полігону ТПВ (скарга жителя селища Д. Павленка до Міністра екології і природних ресурсів). Судячи з інформації, котру зробила інспектор Державної екологічної інспекції у Чернігівській області Алла Пташник, скарги надходять і до інспекції, й до міністерства. Цього разу головна вимога скаржника – у відповідності до законодавства визначити балансоутримувача звалища. Як згодом наголосив і він сам, орган місцевого самоврядування таким добродієм бути не може, як і спрямовувати бюджетні кошти на упорядкування полігону.

Прилуцький еколог зазначила, що стан об`єкта неодноразово перевірявся, на виконання приписів екологічної служби щоразу визначається певний термін. Зокрема, на полігоні здійснено ущільнення, облаштовано дизбар`єр тощо. У числі порушень законодавства залишається утримання полігону саме селищною радою, підтвердила вона вимогу активіста.

Інспектор анонсувала присутнім, що за розглядом скарги приписом зобов`яже селище передати звалище балансоутримувачу (у даному випадку іншого суб`єкта господарювання, аніж КП, не намічається – прим. автора) і у разі невиконання у місячний термін – іспекція подасть судовий позов.

Голова громади Валентина Саверська-Лихо­ш­ва поінформувала, що останніми роками вжито низку заходів для упорядкування полігону. Хоч утворилося звалище свого часу як стихійне і головна його вада – критична наближеність до населеного пункту, однак за останні роки зроблено певні кроки, аби навести там лад.

Важкою була цьогорічна зима – ожеледь не давала змоги спецтранспорту підійматися заїздом вгору, вийшов з ладу власний бульдозер для підгортання, проте наслідки сміттєвої навали подолано. Нині техніка працює, полігон щотижня підчищається, ведеться цілодобове чергування на території, відсортовується пластик, папір і скло, вивчаються перспективи придбання сортувальної лінії і нового сміттєвоза.

Не перший рік селище намагається призвичаїти мешканців до сортування сміття – встановлено спеціальні контейнери, котрі людьми „успішно” забиваються несортованим сміттям, що перешкоджає у подальшій реалізації вторсировини.

Побудувати новий полігон за всіма сучасними вимогами, нагадала очільниця громади, – це 16 млн грн. Такий проект має Талалаївська ОТГ, от тільки коштів на нього ніхто не дає. Не вдається відшукати й вдалої ділянки під нову сміттярню, роботи у глиняному кар`єрі „Мостища” на вимогу сотень мешканців Варви і Гнідинець мерія наразі припинила.

Директор КП „Гос­подар” Руслан Ніязов доповнив сказане тим, що треба активніше впроваджувати роздільне сортування сміття, при чіткому дотриманні всіх належних технологічних заходів на полігоні, він ще має певний резерв. Також зауважив: взяття на баланс КП полігону для мешканців селища обернеться додатковим тарифом на його утримання.

Оскільки інформація виступаючих супроводжувался шумом і репліками активістів-оскаржувачів, Валентина Саверська-Лихошва зазначила: так вже у нас повелося, що того, хто хоч щось робить, поганяють ще затятіше, вишуковують усілякі огріхи. Вона висловила впевненість: якщо оскаржувачі і цього разу звернуться до суду, рада його виграє.

Ну то скасуйте на своїй території Конституцію і буде у вас все гаразд, іронізував на почуте автор заяви до міністра. Доки до обговорення „по суті” заявник не приступив, на авансцену зібрання вийшов його старший колега В.Остапець. На запитання від загалу, що саме пропонує, його нарікання швидко перейшли у крик: пропонувати мають члени виконкому, а громадськість буде контролювати; „у мене пропозиція до членів виконкому: внесіть цю пропозицію…” Радівці до подібного спілкування вже звикли, а от цього разу і еколог, і члени виконкому, для кого це – теж громадська робота, дістали порцію некоректної риторики, нетерпимості будь-якої іншої точки зору.

Раз-по-раз звучало: „я звернувся до міністра…” Тож учасники засідання запитували один у одного, то чию ж заяву розглядаємо?.. А поміж емоціями Володимир Павлович нагадав, що існує відведена під нове звалище ділянка („Мостище” – прим. автора) і слід виготовляти проект на будівництво, а не подобається місце – розпочинати нові громадські слухання.

Зрештою, висловився і скаржник Павленко. Зазначив, що скористався своїм правом на звернення і виконком не уповноважений його розглядати; суть звернення – бездіяльність екологічної служби – перевіряють не виконання радою повноважень, а стан полігону; нинішня рада не має уявлення про свої повноваження у сфері поводження з ТПВ і не призначила відповідального за цей напрямок роботи („цапа”-відповідального – для скарг і судів, поточнила й голова); закон велить: полігон має перебувати на балансі КП і обслуговуватись ним – облік, зважування, сортування; тариф за знешкодження сміття для споживачів – теж законодавча вимога.

Зрештою, сторони обговорення голосно висловилися, але згоди, як завжди, не дійшли. Голова підвела таку риску: якщо рухатися за маяками активістів, утримання бульдозера, персоналу полігону, яке нині відшкодовує селищний бюджет, ляже на плечі людей, котрі й так щодня втрачають платоспроможність.

На разі у рішенні виконкому, котре попрямує і до міністра, взяли до відома стан полігону і зобов`язалися розробити програму поводження з відходами. До комісії, яка розроблятиме, включили й скаржників, щоправда, один з них одразу й відмовився від участі. Розходилися ж з дилемою: то як краще вчинити – як велить закон чи все ж таки як краще за існуючих обставин?..

* * *

До речі. Кажуть, після голосного засідання «наша громадськість» продовжила свій бенефіс у „Сосні” – супроводили еколога й на пляж. Цьому передували викривальні дописи на інтернет-сторінках щодо того, як сплюндровано берег після чищення русла Удаю. Та, схоже, прогулянка з екологом під гаслом: «Ось подивіться, ось подивіться…» стала несподіванкою – пляж виявився …цілком упорядкованим. Та про це на своїх інтернет-скрижалях навряд чи напишуть. Мерія ж намєдні організувала вирівнювання грунту й піску пляжної зони. А той активістський конфуз коментують так: не поспішай виставляти на посміх півроботи, особливо чужої.

Є. Зима, фото автора

 

This slideshow requires JavaScript.