ВОЛЕЙБОЛЬНА ВАРВИНЩИНА

Місцевий спорт

Волейбол широкої популярності на Варвинщині набув ще в 50-60-ті роки минулого століття і вже понад 60 років є одним з найулюбленіших видів спорту. Варвинці люблять волейбол за його видовищність, емоційність, гармонію колективної та індивідуальної майстерності гравців команди.

А популяризували волейбол його палкі прихильники, справжні фанати цього виду спорту. В різні роки такими були Михайло Яломенко, Віталій Нагорний, Іван Остах, Володимир Кутовий, Олександр Бедрак, Ана­толій Падалка, Володимир Ав­раменко, Богдан Макух, Олексій Левун, Віктор Шулькін, Станіслав Да­ценко, Ва­силь Бульба, Олек­сандр Пічик і багато інших.

Традиції старшого покоління ус­падку­ва­ли та про­довжують удоскона­лювати во­ле­йбол Яро­­­­слав Скри­п­ка, Олек­сій Турчин, Ва­­лерій Дей­нека, Андрій Во­ло­дін, Ру­с­лан Ги­ле­нко, Олек­сій Ко­валенко, Вла­дислав Пе­трук, Єв­­геній Пет­ренко, хороші волейбо­льні задатки мають на­ші гімназис­ти Назар Бобир та Констянтин Ох­ріменко, вони – майбутнє варвинського волейболу.

Завдячуючи організаторським здібностям палкої шанувальниці волейболу Наталії Гаценко, у Варві значно пожвавився і жіночий волейбол. Протягом останніх трьох років ми мали можливість насолоджуватися красою жіночого волейболу.

Волейбольна команда депутатів Варвинського району п’ять разів ставала переможницею обласної спартакіади серед депутатів всіх рівнів, а Василь Бульба, Михайло Бойко, Вячеслав Гиленко в складі депутатської команди від Чернігівської області – учасники чотирьох всеукраїнських спартакіад серед депутатів всіх рівнів.

В кінці 90-их на Варвинщині бу­ла створена професійна волей­больна команда «Спарта», за яку виступали майстри спорту з різних регіонів України, проте команда проіснувала лише три сезони. Щодо існування даної команди маємо певні розбіжності – як за, так і проти: ми мали можливість спостерігати за волейболом вищого гатунку, але призупинився розвиток місцевого волейболу, значно скоротилася його масовість.

На сьогодні так і не вдалося повністю відродити традиції волейболу 60-90-их років, коли в кожному селі району була волейбольна команда, а в чемпіонаті району виступали по 10-12 волейбольних колективів. Волейбол став «старіти», покоління волейболістів 60-80-их років поступово залишає спортивні арени, а молодих здібних гравців не так густо.

Тому ветерани варвинського волейболу на власному прикладі от уже протягом 17 років намагаються популяризувати волейбол та прищепити любов до цього виду спорту підростаючому поколінню.

В суботу, 13 берез­ня, до Варви з’їхались ветерани волейболу з м. Прилуки та смт Сріб­не, де вчергове розігру­вався кубок пам’яті інструктора-викладача Вар­винської ДЮСШ С.І. Сая. Цього року ветерани волейболу змагалися в двох вікових групах – 40+ і 50+. В номінації 40+ змагались ветерани Прилук і Варви, а в номінації 50+ – Варви і Срібного.

В цьогорічному проведенні змагань ми завдячуємо депутату обласної ради Сергію Гайдаю та Остапівському старості Миколі Хижняку. За їх сприяння ми мали можливість придбати кубки та подарункові пакети для ветеранів волейболу. Особлива вдячність нашим дружинам – Лідії Гунько та Людмилі Гиленко, що подбали про святковий стіл, а також кожному ветерану волейболу з Варви.

Цьогоріч так співпало, що день проведення змагань припав на ювілейну дату одного із кращих волейболістів Варвинщини всіх часів, флагмана варвинського волейболу Віталія Васильовича Нагорного, якому виповнилося 80-років. Тому, перш ніж розпочати змагання, група ветеранів волейболу вдома привітала ювіляра від усіх учасників змагань і вболівальників, побажали усіх земних гараздів і многая літа.

Уже по закінченню змагань, за святковим столом також легенда Варвинського волейболу, однокласник Віталія Васильовича Іван Вікторович Остах повідав про волейбольне минуле ювіляра. Дещо розповім і вам, гадаю, це буде цікаво.

На початку 60-их Віталій Васильович був граючим тренером волейбольної команди Косівського технікума прикладного мистецтва, що на Івано-Франківщині, де працював викладачем. На той час він уже був кандидатом у майстри спорту з волейболу. А його команда виборювала місце у вищу волейбольну лігу. Під час однієї із ігор суддя явно був не на боці студентів із Косівського технікуму, відкрито підсуджував супернику. Спокійно реагувати на витівки судді Віталій Васильович не міг, тому в одній з атак «випадково» зацідив м’ячем «нерадивого» прямісінько в носа. Звісно, що того разу його команда потерпіла несправедливу поразку, проте суддя отримав справедливе покарання.

В кінці 60-их Віталій Васильо-вич повернувся до рідної Варви, де певний час продовжував грати у волейбол, згодом майже 15 років був принциповим суддею волейбольних баталій, пропагував волейбол на сторінках газети.

Щодо волейбольного турніру 13 березня, то, можливо, він і не був достатньо високого рівня, адже необхідно врахувати вік волейболістів. Але видовищним, безперечно, був, а окремі ігрові ситуації викликали щирі посмішки.

Прилучани, які попередні два роки програвали варвинцям, цього року були більш мотивованими і налаштованими на перемогу – 3:1 на їх користь. Поступились і варвинці старшої вікової категорії, тим, кому за 50, срібняни грали більш вдало, щоправда, є і молодшими за варвинців на декілька років, а в такому віці це явна перевага.

Потім була церемонія нагородження переможців і учасників змагань, святковий стіл, тости, цікаві розповіді, і звісно, щира українська пісня.

А вже 14 березня на теренах Варвинщини стартував чермпіонат Чернігівської області з волейболу. Рахунок зустрічей: Бахмач-Ічня 3:1, Варва-Борзна 3:0. Вітаємо варвинських волейболістів з першою перемогою. Послідуючі ігри варвинці проведуть на виїзді.

Нагадую, що можливість виступів наших волейболістів в Чемпіонаті області ми маємо завдячувати СТОВ «Прогрес» і його директору Миколі Івановичу Бойку. Віват, волейбол!

Вячеслав ГИЛЕНКО
На світлинах – команди-переможиці і кращі гравці Кубку С. Сая.

This slideshow requires JavaScript.