Відвертість, ініціатива – складові благополуччя

У територіальних громадах

Чи то бажання почути від компетентних осіб, хто представляв районні служби, відповіді на запитання, котрих у сільчан накопичилося багато, а може, й погожа днина, чи бажання поспілкуватися після морозяної пори, але того дня на сільську сходку в Кухарці прийшло чимало сільчан. Ще до його початку вони могли поспілкуватися з головами РДА Л. Долею, райради П. Бакуменком, начальником відділу соцдопомог РДА А. Ройко, головним лікарем КНП «Варвинський ЦП МСД» В. Панченком, керівником підрозділу соцполітики СТОВ «Дружба-Нова» О. Іскіним, Озерянським сільським головою С. Дмитренком, які прибули на схід.

А відкрив зібрання земляків і виступив зі звітом про роботу за минулий міжсходовий період сільський голова Микола Колот. Він детально охарактеризував ситуацію в селі, нагадав про зроблене сільрадою, депутатами, подякував спонсорам за поміч, виокремив низку проблем села, зосередився на пошуку шляхів їх вирішення.

– Для громади рік минулий був непростим, – зазначив Микола Михайлович. – Через бідний сільський бюджет не вдалося реалізувати задумане. Але все одно прогрес видимий. Зокрема, придбано для школи нові меблі, телевізор, засоби навчання тощо. У ФП та школі поремонтовані газові лічильники. Зроблено ямковий ремонт шляху до Озерян, домоглися безперебійної роботи артсвердловини, в чому багато зусиль доклали В. Кухаренко, Г. Скорина, М. Красій, Ю. Коновал, очищуються за допомоги «Дружби-Нової» вулиці від снігу і ін.

Звичайно, останнім часом помітно скоротилася кількість населення в селі. З наявних трохи більше трьохсот сільчан п’ята частина працездатних громадян тимчасово не працює, і зайнятих десь така ж кількість, діток різного віку в Кухарці трохи більше півсотні.

Про демографічну ситуацію самі за себе говорять цифри. Коли 5 років тому смертність стосовно народжуваності в селі була вищою у 2,5 раза, то торік цей показник зріс до 3,5 раза. До того ж, не зафіксоване жодне народження, що складає видиму загрозу існуванню місцевої вже початкової школи. Тим більше після утворення ОТГ, для якої, очевидно, просто непосильно буде утримувати такі малочисельні освітні заклади.

Слід зазначити, що розмова на зібранні була предметною, заінтересованою, хоча й достатньо емоційною, а в деяких деталях навіть упередженою. Це тоді, коли порушувалися питання землі та майна, хоча останнього – тепер уже й немає. Та все ж навіть отой постфактум залишається для колишніх працівників місцевого господарства болючим і вистражданим. У меркантильному пориві на вітер були викинуті немалі фінанси, котрі могли збагатити сільрадівську казну й піти на користь селу, – шкодував очільник територіальної громади. Та й самі її представники мовчки проковтнули його гіркий докір.

Реалії схожі на човен, у який немає можливості сісти, коли він ще не приплив, як і тоді, коли той уже проплив повз нас.

– Тож будьте хоч нині обачними, – застерігав Микола Колот, – не поспішайте здати на «космічний» термін оренди свій пай за пару сот тисяч гривень. Бо то багатство примарне, а земля – цінність реальна. Дехто вже допустив промах: відтак і землі нема, й гроші, мов пісок, протекли крізь пальці за пару місяців.

І ця пересторога має реальний грунт. Тому незайве взяти олівець та шматок паперу й порахувати, наскільки вигідним буде той зиск, коли віддати пай майже на сторіччя, і скільки отримаєш платні за оренду за нинішніх умов. Отож і робить дехто немало помилок, невдало обираючи час для важливих кроків. Ця думка, хоч і завуальовано, проте звучала не в одному виступі на сходці.

Очільники району поінформували кухарців про ситуацію в населених пунктах Варвинщини: П. Бакуменко – про придбання житла для медпрацівників, які згодяться працювати в районі, про зміцнення матеріально-технічної бази ЦРЛ – можливе придбання нових апаратів УЗД, фіброгастроендоскопа, про ремонт і утримання шляхів; Л. Доля – про те, що днями буде погашена заборгованість перед освітянами по зарплаті, про необхідність укласти договори з сімейними лікарями, бо від цього залежить і фінансовий стан кожного ФП.

В. Панченко загострив увагу сільчан на підписанні декларації саме з сімейним лікарем Озерянського «куща» В. Ткачовим, бо це в інтересах самих громадян, поскільки місцевий ФП отримуватиме більше коштів.

– Їх же нині вкрай мало, – констатував М. Колот. – Хоча сільрада теж виділила 5 тис. грн, але з огляду на сучасні ціни на ліки і їх якість – то мізер.

Порадував учасників сходу, власників паїв О. Іскін повідомленням про те, що орендна платня зросте на 1 відсоток, пообіцяв і подальшу підтримку освітян, медиків, культ­армійців.

А вона справді дуже потрібна – в придбанні твердопаливного котла для СБК, для доладування екстер’єру ФП, придбання сценічних костюмів.для учасників художньої самодіяльності.

Є велика мудрість у тому, щоб служити справі життя, продовжувати його там, де й ти народився на цей світ чи прожив тут багато літ, де почув ласкаві слова, навчався уму-розуму.

– Нашому селу ще жити й жити, – сповнений оптимізму Микола Колот. – Думаю, не менше сотні літ. Тому не панікуйте, що не сьогодні-завтра Кухарку постигне доля Боханового. Бережіть землю, тримайтеся за неї.

Відчувалося, що сказане очільником громади проникло в душі присутніх на сході – зал мовчав і здавалося, було чути тривожний стукіт сердець кожного. Матері й батьки переживали за своїх діток, у яких починається чиста сторінка не в зошиті, а в житті, щоб вони, вилітаючи з гнізда, не забували того, що для них було рідним стільки років.

В. НАГОРНИЙ