ВАРВИНСЬКИЙ СХІД: ЗВІТИ ГОЛОВИ І ДИРЕКТОРА КП, ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ

А от галас напередодні в Інтернеті –
у ньому, віртуальному, так і залишився

/Зі сходу селища/

Майже двогодинне зібрання – діалог без крику і образ, близько 150 учасників, тоді як у попередні роки було хіба з півсотні, представники мерії і КП аргументовано і цілком щиро відповідають навіть на різкі закиди у їх бік, зрештою, у залі тепло – вже за цими побіжними ознаками цьогорічного сходу селища відчувався певний прогрес у завжди непростій комунікації влада-громада.

Хоч напередодні сходу у паралельній реальності соцмереж усіляко розганялася хвиля невдоволення, проте на самому зібранні вона звично хлюпнула запитаннями «нашої громадськості» на кшталт: а хто продав те чи інше приміщення у Варві, і зійшла тихим риторичним шумовинням. «На колодках» інету, попльовуючи насінням чуток-пліток, всі й компетентніші, й сміливіші, аніж наживо перед опонентом, чи й взагалі аніж і собі б засукати рукави до роботи.

Голова громади В. Саверська-Лихошва спілкування із варвинцями розпочала вдячним словом за небайдужість до життя і проблем громади. Взірцем такої непоказної небайдужості, дієвого патріотизму того дня стали мешканці селища Іван Іванович та Андрій Іванович Кисілі, які за власної ініціативи організовували зимові розваги для школярів, Віктор Степанович Шолом – самотужки будує спортивний майданчик у Сухому яру. На жаль, цю мальовничу місцину селища інші односельці перетворили на сміттєво-сарайчиковий «шанхай». Дякувала голова за старання і Олександру Кочерзі, який благоустроїв колодязь по вул. Пилипенка та підхід до Удаю.

Звіт голови про діяльність ради у 2018 році, а це спільна робота голови, депутатського корпусу, апарату ради і виконкому, установ та організацій у перший рік існування ОТГ, містив і зроблене торік, і невирішені проблеми, і перипетії взаємин різних полюсів місцевої влади – району і об`єднаної громади.

Зважаючи на невисоку чисельність сільського населення, державні «підйомні» при створенні ОТГ були порівняно скромними – близько 770 тис. грн, за які придбано трактор з навісним обладнанням і причіпом, подрібнювач гілок, енергоощадний водяний насос для КП.

Видатки бюджету ОТГ торік склали більше 83 млн грн, адже із фінансовою спроможністю (надходження ПДФО) громада успадкувала утримання установ освіти і культури на її території, забезпечення виконання інших повноважень. Із врахуванням субвенції районові на селищні установи до їх передачі у громаду і співфінансування тих закладів, послугами яких користуються мешканці району і селища (медицина, соцзахист і ін.) у 2018-ому в районний бюджет передано близько 14 млн грн, у держбюджет реверсом – більше 9 млн. Надано кошти на підтримку обласного онкодиспансеру та відшкодування за допомогу варвинським породіллям у Прилуцькій міській лікарні, діє до трьох десятків соціальних програм.

Як вкотре нагадала очільниця громади, депутати й апарат ради з розумінням ставляться до потреб працівників бюджетних установ району. Хоч громадівським установам наразі не вистачає коштів на повний бюджетний 2019-й рік, проте на перший квартал районові надано близько 1,8 млн співфінансування. За його недостатності слід би звертатися за допомогою до держави, а не лише використовувати місцеві ресурси, вважає В. Саверська-Лихошва. «Проїдання» бюджету зменшує можливості розвитку громади, тоді як кожен її мешканець чекає оновлення доріг, водогонів, інфраструктурних об`єктів.

За планом соціально-економічного розвитку торік виконано поточні ремонти систем опалення селищних садків, необхідні ремонтні роботи здійснено і у сільських закладах, поповнено м`який інвентар і побутову техніку для закладів дошкілля. За сприяння народних депутатів у варвинській «Казці» замінено електропроводку (О. Ляшко), встановлено зупинки громадського транспорту, нові дитячі майданчики (О.Кодола).

На 3,7 млн грн виконано ремонтні роботи на вулицях селища і сіл (частково на 25 вулицях і 4 тротуарах). Обласним КП «Надра Чернігівщини» здійснено розчищання р. Удай в районі урочища «Піски», за сприяння депутата облради С. Гайдая встановлено необхідні конструкції на пляжі урочища, лавочки у «Казковому містечку» і дитячий майданчик на «Руді».

Господарським способом здійснено вуличне освітлення мікрорайонів «Сад», «Нафтовик», «Руда», центральної алеї скверу «Казкове містечко», сміттєзвалища тощо. Змонтовано освітлення й у селах громади.

У освітніх закладах вживаються заходи пож­безпеки, здійснено низку потрібних придбань, поточний ремонт даху ліцею №2, де оновлено також ганок, у першому ліцеї лагодили каналізацію, реконструювали санвузли у основному корпусі, початковій школі і майстерні. За селищного співфінансування (близько 700 тис. грн) облаштовано спортмайданчик зі штучним покриттям на стадіоні «Юність» – сприяння О. Кодоли.

Благоустрій – це та сфера у селищі, котра зазвичай зазнає найбільше критики, мовляв, не варто на нього «викидати» кошти, і водночас за недостатнього прикладання сил і фінансів кричимо ще голосніше. Минулого року силами загону благоустрою, із залученням техніки КП забезпечувалися прибирання місць загального користування, центральних вулиць, випилювання сухостою і кронування хворих дерев, обслуговування шляхів і тротуарів взимку, поточний ремонт обеліска Слави та чимало іншого.

Немало зроблено для впорядкування селищного сміттєзвалища – відновлено роботу бульдозера, здійснюється підчищання та ущільнення, працівники контролюють вивантаження сміття, здійснюють відбір пластику та ін. вторсировини.

Впродовж попередніх років на сходах мешканців селища варвинці активно висловлювали свою незгоду з можливим облаштуванням нового полігона на гнідинцівській околиці селища – у глиняному кар`єрі, а цьогоріч голова громади зазначила: зважаючи на вжиті радою заходи, за належного обслуговування «холодницького» сміттєзвалища громаді вистачить ще не на одне десятиліття.

Проблеми громади і плани мерії на їх вирішення звітуюча окреслила так: потребують реконструкції очисні споруди, куди селище намагається залучити кошти обласного екологічного фонду; власним коштом або із залученням держ­програм слід перекрити дах ліцею №2; планується придбання нового сміттєвоза, будівництво водогону по Зарічній; продовжити ремонт вулиць (заплановано 3,9 млн) і відновлення вуличного освітлення; відновити роботу дитячого табору відпочинку у Леляках; виконати поточні ремонти БК, сільських клубів; відремонтувати баскетбольний майданчик у селищі тощо.

Пріоритети: залучення фінансової допомоги держави і благодійників на інфраструктурні проекти, збереження робочих місць і сприяння створенню нових, розбудова інфраструктури і вуличного простору під потреби людини, забезпечення умов для розвитку дітей тощо.

Охарактеризувала доповідачка і стан справ у земельній сфері, перспективи наповнення бюджету, сесійну діяльність ради, роботу зі зверненнями громадян, культурне життя громади.

Завершуючи звіт (повний виклад публікувався у №11 14.03.), голова громади вкотре нагадала: успіх будь-якої справи, розвиток громади залежить від спільної праці кожного її мешканця. Попри особисті переконання і погляди, ми маємо єднатися довкола ідеї місцевого патріотизму, спільно долати негаразди і прорахунки, бо їх не має тільки той, хто не працює.

Яким був рік для КП «Господар», інформував загал його директор Руслан Ніязов. На підприємстві працює 56 осіб. Основні послуги – водопостачання і водовідведення, обслуговування багатоквартирних будинків, вивезення побутових відходів, благоустрій, котрих торік реалізовано на більш як 8 млн грн. Заборгованість споживачів, здебільшого за утримання житла впродовж багатьох попередніх років, – більше 400 тис., ведеться претензійно-позовна робота (торік подано 20 позовів на боржників, 13 з яких вирішено на користь підприємства).

Хоч збит­ковість КП ще не подолано (збитковою була послуга з утримання житла – торік близько 200 тис., тарифи не переглядалися з 2013 року), проте підприємством вживаються заходи оптимізації його діяльності. Як і вимагає нинішнє законодавство, зазначив виступаючий, до червня ц.р. слід впровадити послугу з управління будинками. Абонентську базу у сфері вивезення ТПВ вдалося суттєво збільшити завдяки процедурі публічного договору, а от у заключенні договорів на вивезення ТПВ з юридичними особами, ФОПами ще є над чим працювати.

Руслан Ніязов відзначив суттєву підтримку підприємства його засновником – радою. Торік матеріальна база поповнилася новою технікою, надавалася фінансова допомога на ремонт обладнання, оформлення дозволу на спецводокористування тощо. Агрокомпанією «Дружба-Нова» варвинським комунальникам надано три одиниці техніки, депутат обласної ради С.Гайдай і його колеги з Аграрної партії докладають зусиль, аби залучити державне фінансування на реконструкцію очисних. У ході реалізації власної інвестиційної програми КП придбало деяке обладнання, зокрема будинкові лічильники, машину для прочищання каналізаційних труб тощо, виконано заміну ділянки водогону по вул. 40 р. Перемоги.

Керівник підприємства на сході принагідно привітав колег і ветеранів комунальної сфери з професійним святом, яке відзначалося того дня, нагадавши, що сучасна людина, на жаль, починає помічати і цінувати щоденну копітку працю комунальників хіба тоді, коли у їх послугах відбуваються якісь перебої. Він закликав всіх варвинців, і працівників такої непростої сфери, і споживачів їх послуг, до конструктивної взаємодії, аби комфорт і добробут в наших оселях і населених пунктах зростали. Про те, що й громада налаштована на конструктив, свідчили схвальні оплески після виступу.

У ході обговорення звітів звучали запитання щодо випилювання дерев у парку Слави, на вулицях селища (Р. Мозгова) – як інформувала заступник голови І.Чаленко, доводиться розчищати сухостій і хворі дерева, такі визначаються за участю екологів, у планах – відновлення декоративних насаджень (саджанці замовлено), запросила й варвинців висаджувати дерева біля своїх обійсть; натомість мешканці с. Воскресенське нагадують про необхідність розчистити від аварійних дерев місцеве кладовище (Г. Деревко) – швидко виконати всі прохання не вдається, адже «мехруку» рада винаймає за чималі кошти. Мешканець м-ну «Нафтовик» С. Смаглюк ініціював визначення радою схеми благоустрою – закріпити для кожного будинку територію для прибирання, а зарічанець О. Нагнойний пропонував компенсувати з бюджету вартість асенізаційних послуг КП у приватному секторі.

Традиційно низку запитань і нарікань озвучив голова ГО споживачів В.Остапець. Розпочав з того, що вручив радівцям фото афіші, де час сходу було зазначено з помилкою. Йому зааплодувала групка однодумців – місцевих “всепропальщиків”, для яких то – не технічна помилка живої людини, а, виявляється, черговий вияв ошукування громади.

Зі змістовніших запитань: що зроблено радою, аби після закриття автостанції у селищі вирішити проблему приміщення для прихистку пасажирів в очікуванні транспорту? Як вкотре зазначила голова громади, котрій закидають потурання у продажу будівлі автостанції, та ніколи не перебувала у комунальній власності селища, будувалася у 70-х роках минулого століття за кошти обласного управління автобусних станцій. Маючи технічну документацію, у 2011 році власник звернувся до виконкому ради за дозволом на виготовлення свідоцтва на право власності. Коли сталося закриття автостанції, як і в багатьох райцентрах області, й приміщення було продане, селищна рада розпочала перемовини і з автобусним керівництвом, і з новим власником, аби повернути хоча б зал очікування. Нині досягнуто домовленості, що після ремонту власник виокремить таку кімнату у тій же будівлі.

На закиди активіста щодо незаконності відчуження цього та інших приміщень, і зокрема у період діяльності попередніх скликань ради, очільниця громади вкотре порадила йому звернутися до правоохоронних органів чи суду, якщо він вбачає десь кримінал. І годі голосної риторики з місцевих трибун.

Щодо стану очисних споруд селища та ін. комунальних питань В.Остапцю відповідав керівник КП: дійсно, потреба у реконструкції нагальна, проте очищення до санітарних нормативів здійснюється і нині. Щодо втрат води у мережі – теми, засмальцьованої комунальними активістами, зазначив: до 20 % – обсяги, дозволені законодавством, однак підприємство намагається їх мінімізувати, зокрема, як показало встановлення побудинкових лічильників води, мають місце масові крадіжки цього ресурсу, відтак з цим явищем доведеться боротися.

Також тим, хто форсує питання конкурсу на визначення управителя багатоквартирного житла у селищі (так, ніби «Господарю» є якась альтернатива) Р.Ніязов пояснив, як і перший заступник голови О.Кальний, що нині, до проведення конкурсу для людей є часовий зазор самостійно укласти такий договір з КП і регулювати кількість послуг і оплату, чим вже скористалися більшість будинків. До речі, через конкурсну процедуру вартість 1 м кв. сягнула б семи гривень, наразі ж на договірних умовах – близько двох.

Численні чому та як від активіста-споживача керівник КП у розмові з варвинцями узагальнив так: підприємство благими намірами таких “помічників” й нині перебуває у судових справах за всіма трьома тарифами, що може паралізувати його діяльність і унеможливити якісне і вчасне надання послуг.

Ці та інші запитання варвинців опісля сходу радою узагальнено у такій собі табличці реагування, котра подається поряд. Як зазначала у звіті перед громадою голова, коли люди звертаються до самоврядного органу за допомогою, намагається поставити себе на місце прохача, спонукає до цього спеціалістів ради і КП. Тоді у розв`язанні проблеми зростає мотивація обох сторін. Розуміння знаходить і від більшості земляків. Опісля цьогорічного сходу звичні «всепропальщики» відгукувалися, що час діалогу з мерією для них вкотре став втраченим, а варвинці, налаштованіші поміркованіше, доброзичливіше, говорили: як не працюй – всім однак не догодиш. Якщо ти сам зайнятий практичною справою – тобі просто ніколи критикувати, ти можеш зрозуміти труднощі іншого. А якщо критиканство домінує – власних рук докласти ніколи.

Є. Зима, фото автора

This slideshow requires JavaScript.