РАДІЄМО ЧЕМПІОНОВІ

Знай наших!

Йому лишень двадцять один з хвостиком, але на власнім рахунку має як спортсмен низку нагород, звань, титулів. Хлопець у Журавці знаний слухняним сином батьків, добрим, щирим, порядним, роботящим. А йдеться про Івана Нічика.

Народився він у Журавці, тут закінчив середню школу, звідси пішов на навчання до вузу. Нині студент 5 курсу факультету фізвиховання. Любов до спорту в Івана – ще з дитинства. Він залюбки ганяв з ровесниками м’яча на вигоні чи на стадіоні. А пристрастив сина до цього виду спорту тато, який досить пристойно грав сам і до занять спортом залучив Івана. Сергій Віталійович і нині небайдужий до футболу. Разом з тим, він радіє успіхам сина, гордиться, що той опанував і інший вид спорту, по-справжньому чоловічий, мужній – бокс. Тут своє настановче слово, тренерське уміння доклали й Роман Потапов, Максим Мовчан, Олексій Зуб.

Гордий батько й іншим набуткам Івана як у царині футболу, так і боксу, кікбоксингу. Той, зокрема, став позаторік у футбольному клубі «Прогрес» лідируючим гравцем, отримавши звання «Кращий гравець 2017 року», а торік – срібним призером команди СК «Прогрес» Чернігівської обласної федерації футболу. Має юнак і гідні відзнаки з боксу: чотири роки тому посів І місце у відкритому обласному чемпіонаті КПНЗ ДЮСШ з-поміж новачків цього виду спорту, а нещодавно виборов золото у відкритому чемпіонаті Чернігова з кікбоксингу серед чоловіків у розділі харт-бокс, фу контакт та лоу-кік у ваговій категорії 75 кг.

Звичайно, більш солідні перемоги в Івана Нічика попереду і ми зичимо йому в цьому успіхів. До речі, юнак готується до чемпіонату України з кікбоксингу, де представлятиме рідну Чернігівщину. Нехай щастить тобі, Іване, в тому чемпіонаті.

Цього землякові зичать не тільки мама-тато і сестричка Анна, а й пересічні сільчани. Вони вдячні Світлані Василівні та Сергію Віталійовичу за виховання сина. Іванові батьки мешкають і працюють у Журавці. Мама трудиться в місцевій амбулаторії монопрактики, а тато – водій-далекобійник, сестричка – випускниця місцевої школи. Всі у селі знають Світлану Василівну не лише як здібного медика, а й гарну квітникарку. Закохана у квіти, жінка заквітчала ними обійстя. Буяє воно різнобарв’ям з ранньої весни і до пізньої осені. Вона завжди у чеканні хазяїна з рейсу. Адже у Сергія Віталійовича така неспокійна і навіть небезпечна професія шофера. Об’їздив усю Україну, щоразу привозячи свіжі враження, спогади. Удвох радіють успіхам сина.

А той, приїхавши додому в гості, залюбки допомагає батькам по господарству. Так його привчили тато-мама. І це дуже добре. Нехай завжди в родині Нічиків панує мир, дружба, взаєморозуміння. Здоров’я всім, добра, успіхів, добробуту.

О. ТЕСЛИЦЬКА, Журавський сільський голова

Від редакції: коли матеріал готувався до друку, надійшло повідомлення, що Іван Нічик на Чемпіонаті України, до якого готувався, виборов І місце. Вітаємо журавського боксера і зичимо йому нових спортивних висот!