Тамара Дейнека: Щирі дитячі посмішки й веселощі, сльози прощання – значить, літо у «Сонечку» вдалося!

Літо оздоровче

Цьогорічного липня Варвинською селищною радою було відновлено роботу місцевого дитячого оздоровчого табору «Сонечко» – після річної перерви у ході зміни підпорядкування закладу від району до ОТГ. Хоч ця копітка справа була новою для громади і її управлінського апарату, проте іспит на успішну організацію змістовного дитячого дозвілля вони витримали. Свідчення тому – весела і гомінка табірна зміна на 90 дітлахів із громади та району, сонячні дитячі посмішки й веселощі на пам`ятних світлинах, щирі прощальні сльози й обіймашки наприкінці перебування у Леляках. Зраділо й село – ожило, защебетало, заспівало.

Як готували табір до відпочинкового сезону, яку команду зібрали для роботи з дітворою, якими були цьогорічні цікавинки табірного життя – розповідає Тамара Дейнека, заступник селищного голови, котра опікується гуманітарним блоком питань у селищній мерії і особисто організовувала роботу оновленого «Сонечка», усіляко сприяла його щоденній діяльності.

– Цього літа довгоочікуваний нашими дітками табір «Сонечко» запрацював, – розповідає Тамара Олександрівна. – Ми старалися створити дітям такі комфорт і атмосферу творчості, розваг, щоб вони хотіли повертатися сюди знову і знову. Для цього частково оновили матеріальну базу, придбали вкрай потрібне обладнання для кухні – тридверну жарочну шафу, професійну електросковороду, посуд, інвентар, виконали необхідні ремонтні роботи.

Організували п`ятиразове харчування, раціон підсилили фруктами, овочевими салатами, солодощами. Словом, всього було вдосталь, дітвора навіть додому припасла торбинки з печивом, цукерками. 70 відсотків наших юних відпочивальників – то діти із малозахищених категорій населення, тож, можливо, не кожна родина може вдома забезпечити таке харчування.

Ми дещо поремонтували санвузли – замінено підвід води, завжди була в наявності гаряча – але нас не задовольняє те, що вони залишаються надвірними. На подальші сезони плануємо зробити їх внутрішніми, сучасними і комфортними.

Також було оновлено основне приміщення – замінили електромережі, освітлювальні прилади, додали навіть нічників, щоб малеча не боялася вночі. Переклеїли шпалери, пофарбували всі поверхні, які цього потребували, придбали нову постільну білизну, ковдри, рушники, завіси тощо. У перспективі хотілось би замінити вікна на пластикові, хоча б по кілька щороку.

Переробили ми вхід на табірне подвір`я, встановили альтанку для чергових, додали на території столиків і лавочок для настільних ігор і спілкування, паспортизували і обладнали сільський пляж. Вихователі згуртувалися і до початку зміни розчистили плесо від рослинності, підготували берег.

Виходячи з попереднього досвіду існування табору ми облаштували ще одну спальну кімнату (всього діяло сім), аби розмістити дітей з більшим комфортом, щоб їм не було затісно. До речі, цього разу було чимало діток 6-8 років, а саме дівчаток, тож їх зручно розмістили. Наглядали за цією малечею троє вихователів (разом з підмінною). Штат – 21 особа, як і в попередні роки у таборі. Близько шестисот тисяч гривень використано із селищного бюджету на підготовчі роботи і утримання закладу протягом зміни. Вартість путівки складала 5,5 тис. грн, лише 10 відсотків з яких сплачували батьки.

– А як підготувалися до організації дозвілля?

– Було придбано чимало нового спортінвентарю, іграшок, канцтоварів та матеріалів для творчості, а також ноутбук і принтер. Надалі плануємо додати власного, табірного, обладнання для музичного озвучення (цьогоріч запозичили у центрі творчості), ведемо перемовини і про подальше використання для концертів і заходів сцени, котра у власності району.

Проте головним було, і це показала цьогорічна табірна зміна, – зібрати молодий, творчий, креативний колектив. Коли спілкувалися перед початком роботи, обговорювали проблему дитячої залежності від мобільних телефонів, чи вилучати цю некорисну забавку, чи ні… Зійшлися ж ми на такому: а давайте завантажимо дітвору розвагами, аби вони просто забули про свої гаджети. Думаю, нам це вдалося. Я вдячна педагогам табору, котрі мене почули, знайшли такі заходи і розробили такі програми, що дітвора забувала навіть додому вчасно подзвонити.

Колектив очолювала молодий педагог Людмила Борсук – енергійна і дуже відповідальна людина, котра зуміла згуртувати колег і скерувати роботу табору. Справжньою знахідкою для «Сонечка» стала старша вихователька Надія Кузьміна. До речі, родом вона з Леляків, нині мешкає у столиці і має гарно оплачувану роботу, не пов`язану з педагогікою, проте запалювати дитячий колектив, молодь – це її покликання. Треба було бачити, з якою енергією, щасливим вогником в очах вона разом із колегами організовували дитяче дозвілля і загалом табірне життя. Вважаю, якщо щасливі вихователі працюють з дітками, то і малеча буде щасливою.

Колектив зібрався у «Сонечку» як із числа досвідчених педагогів, так і студентська молодь. І вони, між іншим, вразили свіжими підходами у роботі й супервідповідальністю, любов`ю до дітей і обраного фаху. З боку селищної ради надавалася уся необхідна підтримка. Приміром, вихователі й не сподівалися, що кожен конкурс для дітей ми забезпечимо призами й подарунками, братимемо на себе інші фінансові й організаційні питання, тож це додало енергії і їм.

Схвально відгукувалися й самі таборяни і про роботу обслуговуючого персоналу, який забезпечував належні санітарно-гігієнічні умови, домашній затишок довкола.

– Розважальні цікавинки цьогорічної зміни?

– Ми продовжили гарну традицію «Сонечка» – виїзди в аквапарк. Транспортом нам допомогла «Дружба-Нова», тож батьки оплачували тільки вхідні квитки, і то – із суттєвою знижкою. Додали ми поїздку у прилуцький розважальний комплекс «ГородОК», у 3D-кінотеатр, місцеві екскурсії. Ходили походом до Удаю, де зварили смачний куліш.

А барвистих табірних свят годі й злічити, щодень – тематичні дискотеки, змагання, конкурси, забави. На день таких заходів було по два-три, і що характерно – всі загальнотабірні, не для окремих загонів, тож дітвора здружилася як одна сім`я. Коли хтось вирушав додому на якийсь день, то проводжали і зустрічали всі таборяни. Відчуття єдиної родини, атмосфера дружби і доброзичливості, цікаве і корисне дозвілля – головне надбання нашого «Сонечка».

-Тамаро Олександрівно, за нетривалу практику організації літнього оздоровлення дітей громада спробувала різні форми роботи: відправляли школярів до оздоровчих закладів навіть інших областей, відновили власний… Що краще для діток і раціональніше для бюджету?

– Ці напрямки найкраще поєднувати. І цього року наші дітки-пільговики відпочивали у нафтовицькій «Веселці» (10 осіб), за сприяння мецената, народного депутата попереднього скликання О. Дмитренка група дітей з 15 осіб побувала у таборі біля Чорного моря. Проте найбільше дітвори здатен забезпечити якісним відпочинком саме місцевий заклад. Більшість з тих діток, хто цьогоріч відпочив у «Сонечку», в силу різних обставин не зможуть поїхати кудись за межі громади – когось за віком батьки побояться відпускати далеко, для інших родин навіть збори і транспорт – вже непосильний фінансовий тягар.

Якщо рахувати бюджетні видатки, вважаю їх виправданими: за кошти, витрачені на підготовку табору і його роботу, ми б ніколи не змогли подарувати щасливе літо майже сотні варвинських дітлахів десь за межами Варвинщини.

Нашу місцеву відпочинкову базу, на яку перетворюється колишня школа у мальовничих Леляках, слід берегти і розвивати. У цьому дуже сподіваємося на підтримку депутатського корпусу ради, батьківської громадськості. Хочеться подякувати всім, хто цьогоріч сприяв, підтримував «Сонечко», трудився тут особисто – це дирекція, колектив вихователів, кухарі, медики, технічний персонал, на підготовчих роботах – працівники селищної ради, загону благоустрою, центру дитячо-юнацької творчості, сільських установ.

Ми разом подарували нашим діткам щасливе, цікаве, безтурботне літо. Наші вихованці полишали цьогоріч табір зі сльозами на очах і сподіваннями наступного року зібратися тут знову.

Всіх їх ми і додому проводжали солодощами і сувенірами із символікою табору на згадку. Із кухликів для чаю їм протягом подальших місяців вдома, у школі, для якої й набиралися сил, всміхатиметься ласкаве сонечко. Сподіваємося, наше «Сонечко» засяє їм і в наступних сезонах.

Записала Євгенія Зима

На фото з архіву табору задоволені відпочивальники і їх наставники, миттєвості табірного життя.

This slideshow requires JavaScript.