ТАКИ ПРОТЯГЛИ. Хто – Шевченка на площу і дружбівському зайцю стоп-сигнал на міст, а хто – під шумок ділянку для торгівлі…

Із засідання комісій і сесії селищної ради

This slideshow requires JavaScript.

 

Це тільки дещиця із резонансних і вже задавнених питань, котрі раз по раз виносилися на сесії селищної ради попереднього і нинішнього скликань й добряче набили оскомину варвинцям, а минулої чергової сесії (6-та від 29 березня) раптом …узяли та й набрали прохідну кількість голосів обранців. Схоже, їх ініціатори – наші місцеві „невеликі” політики, як висловлювалася нещодавно про себе і колег по раді голова, роблять певні успіхи у пошуках співпраці – тепер вчаться лобіювати рішення не силою голосових зв`язок у сесійні залі, а домовленостями „до тоґо”, у фракційних кулуарах.

 

А от тим, кому із передсесійною підготовкою питання пощастило менше, не бачити й бажаних рішень. Так, із розгляду познімали рішення про надання безкоштовних ділянок під горезвісні гаражі по Садовій (здається, там вже й так відсіялися одіозні депутатські постаті, теперечки можна й на аукціон).

Не набрало потрібної кількості голосів, наприклад, й створення сторінки мерії у Фейсбуці, ініційоване окремими фейсактивістами, котрі спробували „з ноги” увійти в місцевий інформаційний простір – хлюпаючи довкола жовчю коментарів – і у хвіст, і у гриву, і за діло, і без діла. Підсумок того бліцкригу від поборників роботи мерії за принципом „шоу за склом” такий: депутати згадали, що наразі вже мають свій недоладований сайт, котрий і треба б наповнювати актуальним для громади змістом, а не плодити нові.

Отож далі – дещо докладніше про окреме важливе чи резонансне у черговій серії „селищеади”. Проте подати детальний переказ майже півсотні винесених питань та багатогодинних засідань навіть і не беруся.

Із «репетиції» сесії

23 березня рада спробувала зібратися всіма профільними комісіями на спільне засідання, аби розглянути питання, котрі потребують висновків кількох комісій. Розмова не задалася з самого початку: чималий стос матеріалів напередодні ввечері було розіслано депутатам, і хоча б переглянути їх всі – мало хто встиг. На комісії, ніби як зазвичай на сесію, зійшлися представники апарату ради, установ, підпорядкованих нині мерії, прохачі, інтернет-активісти з відеокамерою. А це, схоже, саме та атмосфера, коли у окремих обранців (живі ж бо всі люди) виникає непереборне бажання виступать. У сенсі – мати гарний вигляд у кадрі.

На тій невдалій „репетиції” спробували розглянути питання надання районові чергової порції дофінансування бюджетних установ (переважно на зарплату) за рахунок перерозподілу коштів вільного залишку селищного бюджету минулого року та тих, що було передбачено на придбання бульдозера, – всього 3,4 млн.

Нагальність розгляду полягала у тому, аби бюджетники, котрі „зависли” між районом і селищем, як між небом і землею, вчасно отримали зарплату. Депутати ж, незалежні від бюджетного фінансування, у таких випадках зазвичай або ретельно вивчають, або бурхливо проти.

Іван Мелащенко: отримав матеріали запізно, треба вчитатися, що і куди, чого й навіщо… Микола Цопа: вільні залишки – це заслуга депутатів минулої каденції, які хотіли щось зробити у Варві – водогони, дороги тощо, і чого це новоприбулі їх роздають наліво і направо, хай своє зароблять… Голова ради: вельмишановні, хто ж не хоче, всі ми хочемо, але ж держсубвенцій не вистачає на заробітну плату. Щоб вистачало, потрібне скорочення, але ж це наші люди…

Певний час гуртом сперечалися і з цього, й з інших питань (де ж таки бути новому футбольному полю зі штучним покриттям (передбачено згорнути існуючу хокейну коробку на стадіоні); яких коштів потребує прочищення каналізації у Варвинській ЗОШ тощо), послухали голосне обурення прибулих на комісії підгорян про невпорядковане холодницьке сміттєзвалище і необхідність відкриття нового, дорікали голові й апаратові нездатністю організувати роботу комісій, виявивши, що більшість з них того дня однак кворуму не мають, аби попрацювати. Голова ж голосно зарікалася надалі збирати комісії разом. З тим і розійшлися.

Протягом подальшого передсесійного тижня комісії збиралися знову і окремо, вивчали, депутати нарешті вчиталися, тож на сесію вийшли переважно з узгодженими позиціями.

Починали ззаду наперед

Те, що культура райцентру відійшла Варвинській ОТГ, на старті сесії засвідчив …Гімн. Тепер під час його виконання Р. Бузикевич – начальник відділу культури селищної ради, тут і заспівує, а не на районних зібраннях. До речі, того дня затвердили акт приймання-передачі установ та галузеву програму фінансування. На комісіях з подачі молодої мерської команди завирували дискусії про спільне використання радою легковика культури, але зрештою „посаг”, з яким вона прийшла в ОТГ, залишили „молодій”.

Сесія відкривалася (кажуть, цього разу і буде так надалі) земельними питаннями – мовляв, такі вимоги до їх розгляду. До речі, у земельній комісії раптом відбулася ротація: головування припинив А. Андрієнко ( „в миру” – працівник землевпорядної організації, відтак має суцільний „конфлікт інтересів”), головою затверджено М. Рибальченка (фракція аграріїв), хоча у початко­вому проекті фігу­рував досвідче­ний „земельник” С. Панченко („Бать­ківщина”) – теж, ма­буть, рекордсмен за зачитуваними заявами про конфлікт, бо із сесії в сесію подавав заяви на зміну призначення власної ділянки.

Серед добрячої вервечки ріше­нь щодо встановлення меж ділянок, затвердження техдокументацій, відведення землі у власність, поновлення договорів оренди тощо виокремлю деякі. Так, для місцевого підприємства „Варва ТД” (знаходиться на території колишньої сільгосптехніки) здійснено поділ ділянок, бо використовується ним не вся наявна площа, а плати – за найвищою, 12-відсотковою ставкою. Отож майже 1,5 га повернуто селищу, в оренді залишиться 1,8. Для підприємця У. Манукяна, який продовжив договір оренди 0,13 га по Зарічній, встановлено теж 13 % навзамін колишнім трьом. А от прохання підприємиці А. Матухно про зменшення плати за оренду землі під будівлею, не введеною в експлутацію (Миру, 11), „без задоволення” – заявницею не надано документів, котрі засвідчують хід будівництва чи реконструкції.

Одним з ухвалених рішень було безкоштовно надано ділянку варвинцю для гаражного будівництва по вул. Миру – але із засторогою: під вже існуючим гаражем. Натомість прозвучало, що всі заяви на нові безкоштовні резонансні ділянки з розгляду знято. Депутат Василь Небрат пропонував колегам екскурсію селищем, адже має на прикметі не одну діляночку, взяту „папєрєдніками”, під гаслом: маємо право. А тоді плачемо, що немає сорока тисяч на ремонт насосів на свердловини, зауважив він.

Подібне право, спершу – отримати землю під житлове будівництво, а далі – змінити призначення під об`єкт торгівлі, нарешті зреалізував депутат С. Панченко (наділ по Вишневій). Невдовзі після наведеного емоційного виступу В.Небрата колеги-депутати (симбіоз батьківщинівців у наявному складі і окремих аграріїв та позафракційних) 17 голосами „за” однак згоду надали. Цей загал очолила завжди готова до компромісів голова ради. Від несподіванки серед однопартійців аж вихопився вигук здивування. Відповідно й утрималися від згоди лише аграрії В.Бойко, М.Гайдай, В.Гармаш, Б.Макух та позафракційний В.Небрат.

 

Бий свій свояка. Щоб ін­тер­нет­громадськість тішилася

 

Двадцять другим у порядку денному голосували питання змін до бюджету, тих, що з урахуванням співфінансування бюджетних установ. На сесії вже списів ніхто не ламав, „за” – 22, М.Цопа був відсутнім, окрему ж від інших думку у колонці „утримався” висловили цього разу А.Костін і В.Неліпа. Отож заклади дофінансовано на два місяці, плюс видатки на ремонт насосів для артсвердловин, на прочищання каналізації у Варвинській ЗОШ та інше нагальне тощо. Недовіру до розрахунків, наданих райвідділом освіти щодо обсягів робіт і фінансування з прочищання шкільної каналізації, висловив депутат В. Неліпа. Натомість колега-директор школи Т.Прищенко нагадала, що заклад готується до заміни санвузлів державним коштом, тож зволікати з роботами не можна. Решта ж згодилися з тим, що ось тут в нагоді стане система „Прозоро”, котра має здешевити каналізаційний „прожект”.

Також того засідання надано підтримку раді ветеранів району, хоч і до сесії, і опісля нагніталася громадська думка, аби та організація – одна з небагатьох, хто опікується старістю, жила „святим духом” чи пак на ентузіазмі.

Ухвалено з другої спроби й програму розвитку ДНЗ, хоч і цього разу – не без перипетій. Профільна комісія – законності й гуманітарної сфери, знову принципово вказала на технічні помилки у тексті, окремі депутати голосно вболівали, що їх підніме на глум інтернетгромадськість, пропонували „на доопрацювання”. Зрештою, вже не стрималися поміркованіші колеги: мовляв, та давайте виправимо і рухаймося далі.

Так, до порядку новозібраний звідусіль апарат ОТГ привчати треба, проте та принципова дискусія аж навіяла таке: мда-а-а, граматика і арифметика у тілі рішення – „Это ж вам не что-либо как! Это ж ведь очень и очень!»

Між тим усим обговренням навіть „програма Рада” у секретаріаті сесії, де фіксується поіменне голосування, „злетіла”. На її відновлення знадобилася перерва. А я ж, наприклад, так і не зрозуміла – спустили таки того дня на видатки всі вільні залишки „заслуженої” селищної каденції чи ще не всі?

 

«Звертайтеся всі,  надаємо все!..»

Вже традиційно виносився на сесію річний звіт директора підзвітного КП (докладніше у дописі з виконкому – 4 стор.). Але теж традиційна теза від С.Садового, директора-депутата: „Так а що звітувати?.. Звіт розісланий”, і з новими колегами не пройшла. Депутати повели мову про плани підприємства на розвиток, розширення спектру послуг – ритуальні, асенізаційні, слюсарні тощо. Сергій Миколайович опонував їм так: звертайтеся всі, надаємо все, але вартістю послуг конкурувати із приватниками КП, яке платить податки, не може (за 470 грн викачує вигрібну каналізацію „Господар” і за 250 – приватники). Та й далекі від ідеалу основні послуги – вода і водовідведення, обслуговування житла, вивезення сміття. На все потрібні сили і засоби.

Хоч звіт колеги взяли до відома, однак обіцяли й ініціювати запровадження нових компослуг, аби КП не вчащало до бюджету по допомогу.

 

Кобзаріада  по-варвинськи

Серед особливо резонансних питань, успадкованих ще з попереднього скликання, цього разу таки вистрілило, і не холостим, „шевченківське”. Не запитавши дозволу у минулих депутатів-активістів, років зо два тому В.Саверська-Лихошва залучила благодійну допомогу СТОВ „Дружба-Нова” на придбання пам`ятника Т.Г. Шевченку, говорили: краще б – на дороги-водогони… Відтоді не давали згоди й на встановлення, а пам`ятник спочиває десь на території “Господаря”.

І ось настав він, той день компромісів. Хто голосно пообурювався, хто втомлено побурчав (згадували про наміри загальної реконструкції площі, розглядалися варіації розмістити біля гімназії, біля Дошки пошани, а раніше – навіть збагрити у села чи до самої ж „Дружби”), однак за встановлення саме на постаменті з-під Ілліча на центральній площі – „за” 23, „проти” – 1 (І.Мелащенко).

І рушить Варвою  веселий автобус…

У попередні роки, напередодні ремонтно-шляхового сезону, мерія зазвичай збирала комісію із числа голосних депутатів для визнасчення переліку вулиць на першочерговий ремонт. Летіла Варвою голосна автівка: тут, кричали, робимо, а тут – хай ще звиняють… Кажуть, враховувалося навіть і те, яка одіозна особистість мешкає на кожній з вулиць. А зрештою навіть з викричаного далеко не все було зроблено.

Затвердили й цьогоріч таку комісію, але із числа фахівців ради та …всіх депутатів. Чи то жартома, чи то всерйоз, а звучало таке: на огляд поїде цього разу автобус. Ну чим не свайбани?.. Тож, варвинці, при нагоді гідно зустрічаймо їх кожен у своїх баюрах.

 

Підгорянський міст. Обмеження руху стартувало

Це теж те питання, котре досі не голосувалося багато разів – ні на прохання мешканців цього кутка, ні, тим паче, на прохання апаратників ради. І цього разу були ті, хто вболівав за можливості об`їзду не тільки для „дружбян”, а й для бабусі з 12-ма тоннами гною. Обговорювали, що треба ремонтувати, а не перекривати, але, як завжди, нікому. Голова ради озвучила намір сільгоспвиробника перемістити вагову із х. Федоренків тепер вже на територію колишнього міжколгоспбуду по Зарічній, відток містку полегшає.

Зрештою, звернення депутата від округу М. Нагнойного щодо обмеження руху (а поки що це виготовлення інформаційних панно зі схемами об`їзду, інші оргзаходи) підтримали одноголосно.

«Вищестоящі»  звеліли сотворить…

Ну і майже насамкінець деякі нотатки про згадану ініціативу щодо сторінки селищної мерії у мережі Фейсбук. Доповідати питання запросили депутата І.Мелащенка – автора проекту рішення з цього приводу. Звучали запитання: а хто має вести цей напрямок роботи – шукати працівника чи накидати в обов`язки нинішнім, чому постала така гостра потреба, коли новостворена ОТГ ще й у підготовці сесій слабує? Автор проекту почав аргументувати, що якісь „наші обласні діячі” рекомендували, а які – заходився шукати в своєму ж проекті… Втомлені старші колеги трішки почекали, та й зрештою порішили: давайте доведемо до ладу той сайт ради, що існує. Так і проголосували – лише 10 „за” нову сторінку, рішення, як висловлюється в таких випадках молодий депутат, „зарубали”. Одиноко звучала репліка єдиної фейсактивістки у залі Д. Малишової, що на тому сайті не працює зворотній зв`язок дописувачів з мерією. А що, мабуть, двадцятирічне дівча думало, що дорослі дядечка і тітоньки полишать всі справи і нумо з восьмої до п`ятої листуватися з нею у Фейсбуці?..

* * *

Ремарочкою цього разу „писписну” і таке. Пригадуєте, питання „заслуг” минулої каденції мерії у героїчному заощадженні нашого спільного селищного бюджету на „шотовеликі” водогони і дороги. А чи не хочуть наші „заслужені” нагадати громаді про власний внесок – сплачені податки, у отой наш спільний? І які ставки оподаткування за період попередньої каденції зменшили й кому, на скільки від того наш спільний „полегшав”?.. Отож-бо, говорив таким один з колишніх колег: не думайте, що тільки ви тут такі розумні.

Є.Зима, фото автора