СВОЮ ЧАСТИНКУ СЕРЦЯ ДІТЯМ ВІДДАВАТЬ…

 …І вогником ясним для них горіти,

бо що найкраще маєм на землі?…

Звичайно ж, – це маленькі діти!

В. Лінива

Часто, проходячи повз зак­лад дошкільної освіти «Дже­рельце», спостерігаю за гуртом малюків, що весело крокують під музичний супровід за своєю вихователькою, ніби курчатка за квочкою.

– Доброго ранку, Валентино Васи­лівно, відразу не терпиться спитати, звідки черпаєте натхнення на добрі справи?…

– Просто люблю дітей: двох своїх онуків і всіх вихованців, яким, за словами Сухомлинського, серце віддаю сповна.

Тож знайомлю: Валентина Лі­ни­ва, вихователька ЗДО «Дже­ре­льце». На­ро­дилася пані Ва­лен­­тина в мальовничому селі Ан­тонівка, на Варвинщині. По завершенню середньої школи, продовжила навчання на дошкільному відділі Прилуцького педагогічного училища ім. Івана Франка. 1982-го року отримала диплом, здобувши професію вихователя дитячого закладу.

– Коли Ви, Валентино Ва­си­лівно, вирішили обрати професію педагога?

– З дитинства мріяла стати вихователем. Ще маленькою дівчинкою, коли гралася ляльками, які виготовляла власноруч із квітів та природних матеріалів, найулюбленішою грою була «Дитсадок».

Всю себе пані Валентина віддає роботі. Вона – вихователька від Бога, педагог із великої літери. Діти люблять її не менше, ніж своїх власних батьків, а колеги – глибоко поважають та шанують її поетичну творчість.

Валентина Василівна завжди енер­гійна, чуйна, уважна до своїх ви­хо­ванців, з великою повагою ставиться до батьків, діти яких відвідують освітній заклад. Справжній профе­сіо­нал: у ході занять завжди використовує інноваційні технології та методи виховання, робить усе можливе й не­можливе, аби навчити вихованців усьому, чого вимагає програма вихован­ня та загальнолюдські цінності.

Ця надзвичайно креативна вихователька має винятковий талант: пише захоплюючі поезії.

– Кому присвячуєте свою творчість?

– Звичайно ж, дітям. Підго­тува­ла збірку з переконливою назвою: «Поезія малятам». Пишу переважно для дітей і про дітей, оспівую природу та процес виховання. Нещодавно видала методичний посібник для дошкільників: «Світ природи серцем відчуваю» про виховання в дітей позитивно-емоційного ставлення до рідної природи.

За тридцять вісім років роботи в освіті Валентина Василівна має безліч грамот та відзнак, зокрема, Почесні грамоти відділу освіти, районної ради та райдержадміністрації, подяку від обласного Інституту післядипломної педагогічної освіти за участь у Всеукраїнському фестивалі «Калейдоскоп педагогічних ідей з екологічного виховання дошкільників», Почесну грамоту Управління освіти і науки Чернігівської ОДА, має звання «Вихователь-методист».

– Валентино Василівно, яке Ваше творче кредо?

– Вислів філософа М.Форбса: «Успіх приходить до того, хто робить те, що найбільше любить»… Усе своє свідоме життя намагаюсь рухатися в одному напрямку: виховувати дітей.

Пані Валентина систематично проводить чимало відкри­тих занять для вихо­вателів ЗДО Вар­вин­ської громади, постійно організовує дитячі свята та веселі розваги для малят та їх батьків. Понад п’ятнадцять років працює в творчому тандемі з ко­легою Наталією Ля­­шенко.

Відвідавши групу «Золота рибка» в ЗДО «Дзвіночок», в очі впадає безліч дидактичних ігор та посібників, власноруч виготовлених та впорядкованих, вражає розмаїття квітів та різнобарв’я рослин.

– Яке хобі маєте, пані Валентино?

– Виготовляю дидактичний матеріал, люблю вирощувати квіти та рослини, співаю, маю акторський хист, люблю смачно готувати та гарно випікаю духмяні кондитерські вироби.

В нашій оселі завжди гамірно: на вихідних приходять діти із внуками, спільно обідаємо. Крім того, маю безліч друзів та гостей, з якими часто зустрічаюсь.

Валентина Василівна успішно практикує проведення занять на свіжому повітрі, прищеплюючи дітям любов до прекрасного, рідної природи, обробляє спільно з ними квітники та піддослідні ділянки.

– Пані вихователько, над якою методичною проблемою працюєте?

– Виховую в дітей позитивно-емоційне ставлення до природи засобами природотерапії. Також проводжу з дітками заняття в гуртку «Таємниці краплинки», в ході яких виховую в малят цікавість до майбутньої природничо-дослідницько-експериментальної роботи.

– Наразі відкрийте таємницю, чи все встигли зробити в професійному зростанні?

– Вважаю, що творчо реалізувала себе на всі сто, проте завжди є до чого прагнути… Маю безліч творчих ідей та планів: намагаюся йти в ногу з часом, активно застосовую інноваційні та інтерактивні технології навчання та виховання дітей, постійно вдосконалюю свою педагогічну майстерність, систематично відвідую курси підвищення кваліфікації, беру участь у методичних об’єднаннях, вебінарах, онлайн-конференціях тощо.

Наостанок хочу побажати Вам, чарівна пані вихователько, міцного здоров’я на довгі роки, невичерпної наснаги та вічної креативності. Нехай допитливі оченята малюків надихають Вас на нові звершення та досягнення, а вдячні слова батьків стануть найвищою оцінкою Вашої благородної жертовної праці.

Дякую, що мала честь працювати з Вами, вельмишановна Валентино Василівно.

Марина САВЕРСЬКА,
методист відділу освіти Варвинської СТГ
Фото з архіву героїні розповіді