САД – ТО КОПІТКА ПРАЦЯ І ВЕЛИКЕ ЗАДОВОЛЕННЯ

У світі захоплень

Щорічному осінньому Прекопів­ському ярмарку у селищі за розмахом до історичних «контрактів» ще далеко, проте саме цього дня і у цьому місці однак можна зробити немало корисних і приємних покупок від місцевих умільців, подивуватися розмаїттю плодів їх майстерних рук і кмітливого розуму. Так, на цьогорічних «варвинських контрактах» неабияке пожвавлення вирувало біля ятки вже знаних місцевих садівників – подружжя Любові і Миколи Носенків. Хоч їхньому чудовому захопленню – вирощуванню сортових саджанців плодових і декоративних рослин, порівняно небагато літ, проте вже немало тутешніх і не тільки садків прикрасили їх «вихованці», дають свої перші плоди і радують господарів.

Опісля ярмарку газета напросилася на екскурсію у розсадник родини Носенків, і господарі охоче розповіли про свої перші кроки у садівництві, поділилися порадами для тих, хто теж небайдужий до саду. Забігаючи наперед, одразу зазначу: справа то непроста, копітка, потребує постійного навчання і наполегливості, невиправного оптимізму – коли щось раптом вдається не одразу. Але й задоволення від такої роботи, від її результатів неабияке.

До справи заохотила давня подруга

На ділянці городу біля синового обійстя у мікрорайоні новобудов «Аеродромний» розбили Носенки свій розсадник. Зустріла нас тут, крім господарів Любові Олексіївни і Миколи Андрійовича, їх давня подруга Тетяна Миколаївна Перепадя. Досвідчену садівницю добре знають на Варвинщині. Живучи у Срібному, часто бувала й у нас зі своїм садивним матеріалом. Хоч нині мешкає на Черкащині, проте продовжує заняття садівництвом разом із варвинцями Носенками. «Товаришуємо змолоду, близько чотирьох десятиліть, – розповідає Любов Олексіїївна, – завжди захоплювалися вправністю подруги, саджали її саджанці і навіть не думали, що й самі зможемо їх вирощувати. Проте заохотила нас до справи, переконала, ділиться своїми навичкама, спільно пораємося у розсаднику, разом їздимо на ярмарки. До наших плодових додає свої ягідники – полуницю, ожину, чорницю, смородину, дивовижні декоративні багаторічники, троянди. Коли чогось не знаємо, завжди підкаже, але щоразу наголошує: читайте, вчіться…”

Свого часу і Тетяну Миколаївну навернула на садівництво сестра, котра працює в інституті садівництва і радить, де краще придбати якісні підщепу, живці, яких сортів тощо.
Носенки родом з Богданів, батьківські родини завжди мали коло осель садки, проте звичайні, як у всіх. Затятих садівників у жодного в роду не було. Наразі до батьківського захоплення ще не приєдналися й сини: Олександр любить техніку, лагодити-майструвати автівки, Сергій – вже досвідчений нафтовик. Любов Олексіївна трудилася бухгалтером у товаристві «Колос», Микола Андрійович ніс службу у райвідділі міліції, згодом спробували себе у торгівлі. А нині віднайшли заняття спільне, цікаве і захоплююче для обох.

Догляд за саджанцями – від снігу і до снігу

Жінки охоче демонструють цьогорічний «урожай», приєднується до розмови й Микола Андрійович. На якомусь десятку «сотих» компактно розміщено рівненькі рядочки саджанців – яблуні, груші, черешні, персики, нектарини, абрикоси, сливи, алича – їх тут, виявляється, десятки сотень. Ділянка умовно поділена на дві частини – на першій окуліровані підщепи, на другій – вже дворічні підрощені саджанці, отож цикл цьо­го чародійства – два роки. Якщо якусь весну прогавиш і не закладеш новий розсадник – рік буде без саджанців, як-то кажуть, у холосту.

Кожної ку­льтури лишень на четвертий рік господарювання (завершується другий садівничий цикл) мають десятки сортів, як от яблуні – близько півсотні. Ше­ренги вишикувані і по сортах, і по термінах дозрівання сорту, і по силі росту дерева. «Це ось«Мелба», «Білий налив», «Конфетне», «Мутсу», «Флоріна», називає пані Любов популярні сорти яблуні, відчувається, що ця культура у неї найулюбленіша. – А це ось наші «раєчки» – справжні, не декоративні, а як раніше – дрібненькі, рожеві й запашні їстівні яблучка.»«Ось старовинний сорт «Путівка», який часто шукають садівники, – показує цікавинки розсадника й пані Тетяна. – Гарне, пахуче яблуко, для багатьох – смак дитинства.» Із диковинок мають «Джумбу Пом» (велике слоненя) – плоди-гіганти, а також яблуні з плодами із червоним м`якушем, з підвищеним вмістом вітамінів дуже смачний чорний абрикос, багато сортів горіха-фундука, цілющого кизилу та чимало іншого, починають заводити смачний сорт-гібрид аличі, яка зберігається до Нового року, розводять виноград.

Перевагу віддають напівкарликовим підщепам – ріст дерева на 3 метри, аби в обслуговуванні майбутніх дерев (обрізка, знімання плодів тощо) людині було легше. Практикують і колоновидні форми яблунь, груш, персиків тощо. І це не стільки данина моді, як гарний варіант для тих садівників, у кого мало землі. «Колони» ростуть стовбуром до двох метрів, рясно родять, можна саджати рядком через метр один від одного.

Деревця у розсаднику Носенків цьогоріч добре розвинуті, міцні, листя лапате, зелене, адже другий рік поспіль господарі застосовують крапельний полив – під корінь, ефективно й економно. Та у наших краях, схоже, без такого зрошування вже і городництво проблематичне.

Процес вирощування саджанця ніби й нескладний, проте слід виконати все ретельно і вчасно. Восени саджають підщепу (54118 – на яблуню, айву – для груші, магалепку – для черешні, вишні і т.д), наступного літа заготовляють живці і окулірують саджанець – під кору вживлюється брунька. Для такої копіткої справи запрошують спеціалістів з інституту. Далі слід навесні вчасно зняти обмотку, вчасно обрізати, закрити вологу й прополоти, 3-4 рази за літо общипати дикорослі пагони з підщепи. Тож роботи у розсаднику, як і в дорослому саду, – від снігу й до снігу, її доводиться поєднувати з реалізацією саджанців, щоб зелений «конвеєр» не став.

А тут ось у нас сталося трішки випадання, коментують деякі спорожнілі прогалини у струнких рядах саджанців господарі – як-то кажуть, на війні не без убитого. Чи взимку пропало, чи інші причини – природа ж бо буває примхлива…

Сучасне садівництво – то постійне навчання

Успіх у вирощуванні саджанців і подальша продуктивність саду великою мірою залежать від якості і сортності підщепи, живців на розведення сортів. Тож купувати такий матеріал, як і готові саджанці у невідомих реалізаторів, з Інтернету, довіряючи лише красивим картинкам і словам, Носенки не радять – втратите не тільки кошти, а й дещо цінніше – час. Адже сад піднімається не за один рік.

Сорти оновлюють з інституту садівництва, купують живці для окуліровки у добре відомих садівників-ама­торів, постійно відвідують спеціалізовані виставки, долучилися до Ніжинського клубу органічного землеробства. Відтак застосовують здебільшого біопрепарати для захисту рослин. Хіба що на тлю, котрої спекотного літа зазвичай багато, знадобиться якісна «хімія» – більш нічого її не бере. Біопрепарат попрактикував глава сімейства і на картоплі, котрої саджають хіба до 5 «соток» для власного споживання. Каже, «колорадів» не бачив і для людського здоров`я не шкідливо.

Підживлення теж цілком природнє – при закладанні нового розсадника вносять багато перегною під оранку.

І головне, наголошують господарі розсадника, як радить і досвідченіша колега Т. Перепадя, треба постійно вивчати особливості технології, сортів, читати літературу, Інтернет-джерела, словом, вік вчитися. Став у нагоді бухгалтерський досвід Любові Олексіївни – прораховує кожен крок, ретельно обліковує сорти і їх особливості, веде такі нотатки. Тож, коли людина питає яблучко червоне, біле чи зелене, літнє чи зимове, солодке чи кисле – швидко добере відповідник за зошитом. Носенки кажуть: є такі спритники, який сорт не запитаєш, відповідь: «Є, є…», а тоді виростає якась несподіванка. Вони ж не допускають пересортиці, якщо немає оригіналу, краще підберуть гарну заміну.
Все краще, смачніше, новеньке саджають у власному саду (мешкає родина по вул. Кошового у селищі). Плодами смакують, а дорослі дерева ще й служать маточниками живців на окулірування.

Що радять новачкам?

Із продукцією власних рук і землі Носенки далеко не їздять – по сільгоспярмарках Чернігівщини, Сумщини, Полтавщини. Початкуючим садівникам теж не радять купувати немісцеві, нерайоновані саджанці. Адже зростають такі на іншому грунті, в іншому кліматі, залежуються при транспортуванні, плутаються сорти, а недобросовісного реалізатора можна вже більше й не побачити, аби висловити претензії.

Коли саджанці потрапляють до нових господарів, Носенки підказують, як слід посадити: заправити лунку, вірно розташувати, як потім формувати крону. Як треба, то повторяють охочим поради і телефоном, і через рік-два, коли дерево підросте. А найголовніше після посадки дерева на постійне місце, каже Любов Олексіївна, саджанець слід старанно поливати – раз у три-чотири дні до стійких морозів, це головна запорука, щоб прижився. Важливий момент при посадці – акуратно, аби не пошкодити бруньки, общипати листя.

Саджати можна і навесні, але, все ж таки, краще восени, у жовтні, щоб на укорінення залишався місяць до стійких морозів.

А ще садівники Носенки зауважують: зараз чимало молоді цікавиться садом. «Коли розповідають, що діляночку мають невеличку, а посадити хочеться все – допомагаємо скласти такий план, враховуючи силу росту рослин, підбір різносезонних сортів».

«Хоч справа копітка, але яке то задоволення!»

– Оце влітку, у спеку треба б на картоплю – сапувати чи підгортати – і як же ж тільки не хочеться. А сюди, – показує господиня на дружні ряди юних деревець, – із задоволенням. Зда­валося, і робота та сама – полоти, обривати паросль, що жене підщепа, а ніби відпочиваєш. А як тут пахне садом, свіжою зеленню, аж від того жи­ти хочеться. Приємно спостерігати, як із учорашнього паростка чи бруньки сьогодні вже формується деревце. Справ­жній азарт охоплює, коли читаєш про цікаві новинки і шукаєш їх на за­від.

– Але ж і роботи вистачає, – усміхається Микола Андрійович. – Якось знайомі говорили: ми думали, посадив – і все, дожидай, як виросте, а ви у розсаднику порпаєтеся, порпаєтеся…

Та попри фізичну працю на ділянці, ризики і труднощі вирощування й реалізації саджанців, ця варвинська родина вже відчула смак чудового, корисного собі і людям захоплення. Відчула по-доброму садівницький азарт. Тож мріють про нові, цікаві культури і сорти. Хай стане сил, здоров`я і рішучості на всі задуми!

Є. Зима, фото автора.

This slideshow requires JavaScript.

Реалізуються саджанці плодово-ягідних культур в смт Варва по вул. Кошового, 4. М.А. Носенко.

Тел.: 066-62-65-241, 099-29-01-385.