«Тут вже стільки директорів змінилося, мабуть, і я ненадовго…»

– ця частина імпровізованої «інавгураційної» промови нового очільника селищного КП О. Щербатюка на сесії альма-матері – мерії, де його затверджували на посаді, у когось з учасників зібрання викликала посмішку, у когось – подивування й невеселі думки, але, так би мовити, в близькій перспективі і вона мала певний ефект. Вже невдовзі, на наступній позачерговій сесії, із коштів перевиконання селищного бюджету «гасили» боргову пожежу у КП, котра спалахнула внаслідок оскарження тарифів на основну послугу – водопостачання і водовідведення. Коли раніше радою дотувалося хіба придбання техніки чи дозвільна процедура на користування надрами, то тепер вже новому господарю «Господаря» допомагають із зарплатою. Можливо, із думкою, аби й цей не втік з такої клопіткої посади…

Із сесій селищної ради

Згадана 36-а чергова сесія від 26 вересня вдалася дещо стислішою, аніж зазвичай – більше двох десятків питань земельного, організаційного, майнового і фінансового характеру. Проте землі на роздачу дедалі менше, з інших питань списи ламали у комісіях і на сесіях попередніх, відтак порядок денний пройшли доволі швидко.

Кому цього разу пощастило з безкоштовними наділами у власність? В. Чистику, воїну-афганцю з Леляків – надано 2 га біля ставка «Україна», з резерву для учасників бойових дій; чорнобильцю В. Ющенку – 1 га в «Мостищі»; С. Чиж, жительці Леляків – 2 га пасовищ в межах села; М. Чиж – 2 га яру біля «України», під коментарі: хіба на «туризм»; А. Замулі (Калиновиця) – 1,4 га. Принагідно нагадали, що із розданих наділів чекають надходження земельного податку до бюджету.

Також того дня додатково зарезервували пільговим категоріям заявників ділянки біля «Березняка», на Холодниці. Поновлено договори оренди із місцевими сільгоспвиробниками: на ділянку під «дружбівською» ваговою по Миру, 25 (орендну плату з 10% підвищено до 12, терміном на 5 років), для ТОВ «Журавка» – під фірмовим магазином по вул. Ломоносова (6% на 5 років).

З низки оргпитань. Затверджено положення про системи навігаційного моніторингу за використанням транспорту селищної ради і її установ та підприємств (GPS-моніторинг). Як йшлося в обговоренні, із селищного бюджету профінансовано придбання GPS-трекерів для техніки, встановлено їх на автівки селищної ради, відділів освіти і культури, «Господаря». Ініціатор запровадження такого контро­лю, голова бюджетної комісії і член фракції Аграрної партії Віктор Гармаш наголосив на відпрацюванні дієвого контролю за технікою. Загальний нагляд здійснюватиме відділ економічного розвитку, а у кожному підрозділі визначено відповідальних осіб.

Ухвалено в нових редакціях програми підтримки соціально незахищених верств населення (зокрема, збільшено видатки на придбання ліків, на підвезення на гемодіаліз тощо) та благоустрою – в межах попередніх обсягів фінансування з обладнання для викошування зелених зон спрямували кошти на транспортні послуги (вивезення сміття, листя тощо). Прийнято поточні зміни до селищного бюджету.

На вересневій сесії затверджено акти приймання-передачі по установах освіти і культури, штатні розписи закладів освіти, положення про конкурси на посади керівника і педагогів інклюзивно-ресурсного центру. Останнє ухвалювалося вже не з першої спроби і знову з потугами, адже депутати насторожено сприймають будь-які додаткові витрати з бюджету, який наступного року очікується меншим, аніж цьогоріч. Хоч зарплата педагогів передбачена держбюджетом, проте утримання іншого персоналу, приміщення ляже на місцевий. Як аргументувала заступник голови з гуманітарних питань Тамара Дейнека, діти з особливими потребами чекають обслуговування центру, і цього разу рішення пройшло. В обговоренні звучало, що розмістять ІРЦ у приміщенні першого ліцею.

Сесія завершувалася затвердженням на посаді директора комунального підприємства – за контрактом. Перед всім загалом депутатів Олександр Щербатюк виступив вперше, тож селищний голова Валентина Саверська-Лихошва представила його так: роботу на посаді Олександр Михайлович вже розпочав, йому важко, але він береться і дуже хоче працювати, а це, вважає, запорука успіху. Серед керівників останніх років він єдиний, який сам висловив прагнення керувати КП, тож, на думку голови, впорається.

У спілкуванні з депутатами одразу перейшли до непростих питань існування підприємства. Чи завершено будівництво гаражів для зберігання новопридбаної комунальної техніки, запитував В. Гармаш. О. Щербатюк повідомив, що виявив низку невідповідностей між реальним станом будови і витратами, зафіксованими в документації. Будівництво не завершене, за ним тягнуться борги, отож запропонував залучити до вивчення ситуації правоохоронні органи та комісію селищної ради. Висловив він сумніви і щодо законності використання коштів, зароблених підприємством на наданні послуг у період керівництва його попередника.

Якщо новий директор володіє фактажем щодо якихось зловживань, то рада спільно з КП звернеться до поліції і створить комісію, запевнила селищний голова.

Хоч і обмовився, що може затриматися у ролі директора недовго, Олександр Щербатюк під жвавий гул у залі просив допомоги ради в аналізі ситуації на підприємстві, фінансової підтримки у період розробки тарифів навзамін скасованим у судовому порядку, запросив депутатів усіляко контролювати діяльність КП, яке, на його думку, у попередні роки нічого не робило, приміром, у обслуговуванні житла. Наразі все у ваших руках, дерзайте – десь так прозвучало йому у відповідь.

Одноголосно схвалили контракт, поаплодували новопризначеному і наступної сесії майже одноголосно додали «підйомних» на створені «завдяки» оскаржувачам тарифів борги.

Також у ході вересневої сесії депутати озвучили такі проблеми селища: на кладовища слід завезти запас грунту для підсипання поховань і вчасно вивозити сміття (В. Небрат), у Варві шириться небезпечне захоплення підлітків піротехнічними засобами з вільного продажу (Т. Прищенко), територія мікрорайону «Нафтовик» забур`янена (В. Гармаш), на дитмайданчику біля буд. 56 є аварійний погріб, який потребує демонтажу, тут слід подбати і про люк для каналізаційного колодязя, у мікрорайоні бракує облаштованих автостоянок і транспорт складає небезпеку дітям (В. Бойко).

This slideshow requires JavaScript.

Жовтнева 37-а позачергова сесія (від 9.10) скликалася, в основному, задля розподілу додаткових коштів із селищного бюджету за підсумками його перевиконання за 9 міс. року. Фінансові питання довго і голосно вирішували у комісіях у ході її підготовки, адже таких коштів було трохи більше двох мільйонів, а потреб на них – чи не вдвічі більше.

Додаткове фінансування виділено: районним установам на подальші місяці року – близько 1,2 млн грн; для ЦРЛ: на обладнання котельні передавачем показників лічильника – 150 тис, на придбання техзасобів для інвалідів – 27 тис.; на преміювання до професійного свята педагогів ОТГ – близько 400 тис., допомога «Господарю» – майже півмільйона гривень (внесено необхідні зміни і до програми розвитку ЖКГ громади), допомоги воїнам АТО/ООС – 90 тис.; матеріальна допомога малозахищеним – близько 70 тис.; військкомату за програмою тероборони (20 тис.); на оплату інформаційних послуг газети (близько 40 тис.) тощо.

Проти останнього рядка видатків принципово виступив депутат М. Цопа і разом з колегою І. Мелащенком не голосували за рішення, хоч у ньому йшлося і про кошти на район, вчителям, комунальникам тощо. Наполягав не оплачувати інформування населення про діяльність ради через єдиний нині місцевий ЗМІ, бо, мовляв, бракує коштів на нагальніші потреби, ось, приміром, вчителям немає, а представники одного з ліцеїв знаходилися поряд у сесійній залі. Не спекулювати на темі попросила виступаючого голова громади: «Стараємося враховувати всі потреби, є всім!» – Закрила дискусію вона.

Крім питання розподілу коштів, несподівано конфліктним – на потіху глядачам і «стримерам» у залі – виявилося спільне депутатське звернення до Президента України щодо передчасності запровадження ринку землі в країні. Його проект підготовлено за ініціативи представників Аграрної партії у підтримку звернення Всеукраїнської Аграрної Ради. Про необхідність апе­лювати до вищого керівництва держави висловилася і фракція «Батьківщини». Ко­ли всі разом «забуксували» у обговоренні окремих формулювань звернення, до колег звернувся голова фракції аграріїв Микола Гайдай: йдеться про можливий дерибан останнього серйозного ресурсу України – її землі, тому нині ми всі повинні голосно сказати свою думку новій владі з цього приводу. Якщо реакція з місць буде згуртованою, то є шанси на цивілізоване реформування земельної сфери, з врахуванням думки й інтересів людей. Відтак зрештою звернення було підтримано більшістю голосів.

Також на позачерговій сесії затверджено новий штатний розпис музичної школи, котра фінансується із селищного бюджету – з врахуванням 10-відсоткового підвищення окладів педагогам, передбаченого урядовою постановою. Додаткових видатків на це не знадобилося, адже заклад має певну економію коштів у попередній період, інформувала Тамара Дейнека.

Як зауважили депутати, тарифний розряд передбачає для керівників освітніх закладів навіть менше утримання, аніж для педагогів, тож замість повноцінної адміністративної роботи вони мусять брати додаткові години, як викладачі.

Проблеми, озвучені на жовтневій позачерговій сесії: триває листування з «Укрнафтою» щодо подальшої сплати ПДФО від НГВУ до прилуцького бюджету. Селищна рада звернулася з цього приводу до народного депутата від округу, до Президента і в Кабмін, до Верховної Ради, аби законодавчо унормували сплату податку за місцем фактичної діяльності таких підрозділів. Очікується, що деякі надходження від «Дружби-Нової» Варва може втратити зі створенням Озерянської ОТГ, акцизний збір із продажу пального теж піде до держбюджету.

Принагідно згадали й низку інших структур, котрі в останні роки внаслідок реорганізації почали сплачувати податки до Прилук чи ін. міст (т.з. «тампонажка», РЕМ, пошта та ін.). При цьому на наступний рік вилучення коштів «реверсом» у держбюджет очікувалося на рівні 14 млн грн, наразі внаслідок спільних дій депутатів бюджетної комісії, які наголошували на необхідності принципового діалогу з Мінфіном, та апарату ради вдалося цей реверс дещо зменшити.

Відтак і надалі треба разом прораховувати всі ризики наповнення бюджету, намагатися впливати на цей процес, взаємодіяти з платниками, аби була змога утримувати існуючу в громаді інфраструктуру, розвивати її, наголошували активні депутати з бюджетної комісії.

This slideshow requires JavaScript.

Євгенія Зима, фото автора.