Рішення визначається депутатським голосуванням

Із сесії районної ради

Чергова серпнева сесія районної ради за головування Петра Бакуменка та участі 16 із 26 депутатів (“літній” кворум) вкотре нагадала всім про сенс цього твердження. Хоч за усталеною практикою у цьому районному самоврядному органі питання порядку денного ретельно розбираються в комісіях і на сесію проекти виносяться вже в узгодженому вигляді, однак і тут бувають моменти, коли кожен депутатський голос „за” чи „проти” визначає подальшу долю рішення. Так, одна з ініціатив – передбачити з райбюджету матеріальний стимул до патріотизму – заохочення учасникам навчань тероборони, потрібної кількості голосів, навіть з другої спроби, не зібрала, відтак ці зміни до програми соцзахисту окремих категорій громадян не внесено. У деяких земельних питаннях районні обранці теж вирішили не поспішати із „за”.

Сесія розпочиналася інфор­ма­цією в.о. начальника відділення поліції Андрія Кизіма про стан законності, боротьби із злочинністю, охорони громадського порядку та результати діяльності на території Варвинського району за І півріччя 2018 року. За цей період, зазначив доповідач, було зареєстровано 76 кримінальних правопорушень (торік 113). Зареєстровано два особливо тяжких злочини, 24 – тяжких, дошкуляють крадіжки – 42, з них 8 – квартирні (по 6 ц. р. і 2 мин. років – винні встановлені). По жодному випадку шахрайства (7) – переважно телефонні, злочинці не встановлені. Загалом менше справ, аніж торік з обвинувальним актом спрямовано до суду, відсоток розкриття суттєво відстає від загальнообласного, мусив констатувати керівник місцевої поліції. Проблеми відділку відомі – кадровий некомплект, особливо бракує дільничних та співробітників патрульної служби, деякі співробітники відряджені на службу на Донбас, на проведення масових заходів у селищі мусять запрошувати іногородні підрозділи.

Поліпшити роботу правоохоронці сподіваються після подальшого комплектування відділення. Депутати і представники сіл та громадськості озвучили низку запитань і пропозицій до місцевої поліції, зокрема щодо руху великоваговиків шляхами району. Андрій Кизім зазначив, що за відсутності на місцях вагових комплексів і пристроїв фіксації швидкості, без діалогу з власниками такого транспорту вирішення проблеми не зрушить. Варто й збільшити на шляхах кількість „лежачих поліцейських”, вважає він.

Всього ж порядок денний містив майже два десятки питань. Напередодні відбулися низка засідань комісій та президії, отож без тривалих дикусій ухвалили рішення щодо програми місцевих стимулів для медиків і придбання й оренди службового житла для новоприбулих лікарів (докладніша інформація публікувалася із засідання комісій), порядку проведення конкурсів на посади керівників медзакладів району, нової редакції статуту ЦРЛ, програм попередження дитячої безпритульності та бездоглядності, розвитку сімейних форм виховання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, „Шкільний автобус”, розвитку фізкультури та спорту, звіту про виконання райбюджету за півріччя, затвердження спільних розпоряджень голів ради й адміністрації, необхідних змін до річного бюджету району, затверджено акт приймання-передачі закладів селищній ОТГ (завершена процедура по райгімназії і Будинку школярів) тощо.

А от зміни до програми соцзахисту окремих категорій (щодо додаткових виплат учасникам тренувальних зборів тероборони) достатньої кількості голосів депутатів не набрало, попри аргументи представників райдержадміністрації, котра ініціювала таке заохочення. Скептично висловився щодо витрат із бюджету представник громадської організації Володимир Остапець, окремі депутати.

Не підтримали голосуванням райдепи і нормативно-грошові оцінки деяких земельних ділянок (пасовища у с. Кулишівка і господарські двори у Макіївці), поставивши під сумнів вартість землі і правомірність її отримання.

Довелося визначатися районним обранцям і у завжди непростій дилемі – голосувати чи ні за реорганізацію сільської школи. Загроза залишитися лише початковою наразі минулася для Антонівської ЗОШ, де набралося 26 учнів (менше 25 – відсутнє державне фінансування), отож школа у грядущому навчальному році працюватиме у статусі закладу І-ІІ ступенів, про що прийнято відповідне рішення.

У ході обговорення фінансових питань депутати вкотре загострили увагу на нагальності капремонту даху Журавської ЗОШ (наразі за відсутності значніших коштів заплановано лише його поточний ремонт).

Про свою роботу звітувала комісія з питань гуманітарної сфери та соціального захисту (голова Василь Скоромець). За звітний період проведено 22 засідання, на яких розглянуто питання, які спрямовані на розвиток гуманітарної сфери, роботу закладів освіти та культури, медичних установ, контролю виконання галузевих програм, соцзахисту окремих категорій громадян та зайнятості населення району, зміцнення матеріальної бази і кадрового забезпечення медичних та освітніх закладів району. Члени комісії брали участь у розробці низки районних програм гуманітарного спрямування сфери, відбулося два виїзних засідання з питань організації дитячих закладів відпочинку і оздоровлення та підготовки об’єктів соціальної інфраструктури села Журавка до нового навчального року.

З інформацією про руслоочисні роботи на р. Удай (район урочища „Піски”) на сесії виступила селищний голова В.Саверська-Лихошва. Зокрема, ознайомила з нюансами проектно-кошторисної документації на роботи, станом виконання робіт. 175 м русла розчищено, узбережжя впорядковано, триває реалізація піску, а його частина повернута за технологією у русло, зазначила вона. Оскільки саме продаж намитого піску викликає найбільший суспільний резонанс, пояснила так: КП обласної ради „Надра Чернігівщини” виступило інвестором робіт (1,4 млн грн), відтак і цією сировиною розпоряджається на законних підставах. Придбати його може кожен, в т. ч. селищна рада, філія райавтодору скористалися нагодою заготувати соляно-піщану суміш для посипання доріг взимку. Коли роботи буде завершено, буде упорядковано спортивні й дитячі майданчики, інші пляжні конструкції, на що по 50 тис. грн виділили селищний бюджет і депутат облради, голова обласної організації Аграрної партії Сергій Гайдай, тож наступний пляжний сезон буде для варвинців вже комфортнішим.

У „Різному” обговорювали перспективи ремонту макіївської дороги – однієї з найпроблемніших у районі. Державного фінансування сюди немає, проте певних домовленостей досягнуто із сільгоспвиробниками. На плачевному стані об`їзної дороги у селищі (вул. Космонавтів) вкотре акцентував увагу керівництва району депутат Микола Капко, громадський активіст Володимир Остапець говорив про стан багатоквартирного житла у селищі і правомірність списання його з балансу КП.

Про наміри поштовиків щодо реформування „Укрпошти” райраду поінформувала листом Чернігівська дирекція і дещо пояснила колегам завідуюча Варвинського відділення і депутат райради Ірина Коломієць: з 1 вересня у районі курсуватимуть три мобільні бригади і паралельно діятимуть попередні стаціонарні відділення, з 1 жовтня більшість поштових відділень на місцях свою роботу припинять. Залишаться лише у Варві і Журавці, а також листоноша в Озерянах. Оператор мобільної поштової бригади прийматиме платежі, обслуговуватиме інші потреби у точці присутності, а у цей час водій з листоношею розвозитиме адресатам кореспонденцію.

Такі наміри поштовиків у впровадженні власної оптимізації, а як може бути на практиці – показує сумний досвід північних районів області, де пілот впроваджується з червня і викликав неабияке збурення населення. Люди стверджують, що місцеві листоноші справлялися з доставкою пошти оперативніше, аніж нова поштова „автолавка”, котру чекають годинами. Питання працевлаштування вивільнених у ході реформи листонош теж проблемне. Головна перепона – працівник з Варви чи села о сьомій ранку вже має бути на робочому місці …у Прилуках.
Як-то воно складеться, доведеться спостерігати далі, адже попри протести населення і видавців друкованої періодики, „Укрпошта” згортати експеримент наміру не має. Громадський активіст В. Остапець і тут не стримався від репліки: „Все для людей…”

Зазвучала у залі і така надія: а раптом „пограються” реформатори і реформа не піде – як заводський газовий „реверс”. Виявляється, з ним технологічно не все гладко, отож місцевий ГПЗ переробляє газ і далі, а люди – працюють.

Є. Зима