Позачергова. Але зі „шлейфом” черговим

Із сесії селищної ради

Чотирнадцята позачергова сесія селищної ради від 7 вересня – із тих робочих і прохідних, котрі доводиться збирати заради питань, де рішення мають певну часову прив`язку. Таким на минулій було процедурне питання щодо придбання дитині-сироті житла за державний кошт. Відтак на сесію нанизали й поточні фінансові рішення, обговорювали депутатські пропозиції і запитання, поспілкувалися із представником Прилуцького держлісгоспу, котрий постав перед загрозою додаткового оподаткування земель у користуванні. Вела засідання голова громади В.Саверська-Лихошва.

Згадане соціальне житло дівчині-сироті, котра досягла повноліття, селище купуватиме за кошти держбюджету – близько 190 тис. грн (житло надається без права продажу протягом 10 років). Рішення місцевої ради знадобилося, аби розпочати процедуру нотаріального оформлення, зазначила доповідач Т. Дейнека – заступник голови ради.

This slideshow requires JavaScript.

Подальшими ухваленими рішеннями оновили селищні програми нагородження відзнаками, вшанування пам`ятних дат, соцзахисту окремих категорій населення – без додаткового довиділення, а лишень шляхом перерозподілу передбачено кошти на цьогорічні заходи з відзначення 75-річчя визволення Варвинщини з німецької окупації і 210-ої річниці від дня народження вченого-варвинця Осипа Бодянського. Рядок „оплата урочистих прийомів та зустрічей”, хоч і з невеликою сумою фінансування – по 6 тис. до кожної річниці, на тлі хронічного безгрошів`я на потреби установ громади дещо збентежив окремих депутатів, проте рішення було підтримано голосуванням. Опісля сесії не забарилася й інтернет-ремарочка від тих, хто ревно пильнує кожен порух місцевої мерії. Коментували десь так: людоньки, що діється, то ж голова бюджетним коштом бажають відобідати…

Також тієї сесії уточнювалася у відповідному положенні скорочена назва відділу культури – для реєстрації установи, вносилися необхідні дрібні зміни до селищного бюджету (здебільшого перерозподіл видатків на згадані святкові потреби, на ремонт шкільного автобуса тощо).

У „Різному” ознайомилися зі зверненням ДП „Прилуцьке лісове господарство” щодо встановлення мінімальної ставки за оренду лісових земель – таке оподаткування передбачене віднедавна змінами до Податкового кодексу, і, певно, кожна громада хотіла б поповнити свою казну додатковими надходженнями. Як апелював до варвинських депутатів керівник підприємства Андрій Данько, якщо селище за свої землі забажає хоча б 1% оренди – підприємство чекає крах (податки перевершать доходи). Законодавчі зміни лісівники вважають спробою довести галузь до банкрутства і, як усе довкола, вивести з державного підпорядкування.

Варвинці гостя послухали, але до почутого поставилися скептично, адже лісівництво – це та галузь, товар якої і у ціні, і в дефіциті. Діалог був тривалим та емоційним, але яку ж ставку встановити – думатимуть і вирішуватимуть згодом, бо такої практики у інших самоврядних органах району ще немає. До речі, площа лісових земель державного фонду (без агролісу) у Варвинській ОТГ – 294 га, в селах району в цілому – 2,5 тис. га. Ставки податку мають затверджувати місцеві селищна й сільські громади.

Покищо скептично сприйняли депутати й повідомлення радівців про можливість залучення кредитних коштів від міжнародних донорів на проекти вуличного освітлення і будівництва сонячної електростанції (зайняла б „сотих” 30 землі і, кажуть, окупила б і власне будівництво, і вуличне освітлення, і електропостачання установ) – теж обговорюватимуть у перспективі. Бюджетна комісія, як наголошував її голова В. Гармаш, буде готова до предметної розмови, хіба достеменно вивчивши всі умови співпраці з кредитувальниками.

Селищні обранці вкотре акцентували увагу радівців і комунальників на проблемі вивезення сміття з контейнерів селища. Завжди переповнені вони у мікрорайоні „Нафтовик”, над Сухим яром, куди звикли звозити сміття й ті варвинці, хто уникає оплати за цю послугу КП. Нині особливо відчутна нестача техніки у „Господарі”, пояснювала голова селища, а взагалі планують організувати щоденний вивіз ТПВ з таких загальнодоступних місць.

Колишній директор КП, депутат С.Садовий нагадав колегам, що нині селище пожинає „плоди” місцевого громадського активізму у комунальній сфері: блокувалося вчасне затвердження норм вивезення ТПВ, тарифів, нині нагнітається спротив укладанню публічного договору на вивезення сміття. Якщо не платять за послугу споживачі – муситиме платити бюджет, нагадав він. Але безкоштовно і чисто – так, щоб одночасно, однак не буде.

***

А у авторському „пис-писі” повернуся до інтернет-супроводу мерської діяльності від окремих т. з. ГО-діячів. Мова про тих, котрі не з категорії „созідатєлєй”, а з вічних „обс**атєлєй” – опісля невдалих для них виборів жовчю сходять особливо. „Шлейф” 14-ої сесії: вправлялися у дотепності щодо витрат на обіди для гостей селищних урочистостей. Мовляв, це ж голова бажають обідати громадським коштом…

Комусь до вподоби місцеві традиції гостинності, коли гостя з хати голодним не виряджають, комусь – ні, проте й різнорівневе чиновництво споконвіку не гребує таким неформальним спілкуванням для вирішення багатьох важливих питань. Гостей „відбувають”, як говорить наш місцевий діалект, усі. От тільки ті, хто краще за колишнього педагога зжився із управлінською системою, зазвичай не афішують подібних витрат чорним по білому у бюджеті – маскують ліпше, залучають спонсорів. А тут – на тобі: відкрито й прозоро про святкове „шосте” питання, і одразу – на зубок дихаючим у потилицю активістам мерських крісел.

Зрештою, хто і як вміє пообідати, власним чи чужим коштом, зазвичай видає …статура. Вислів „цю синицю хоч на пшеницю” у застосуванні до В.Саверської-Лихошви зрозуміє той, хто хоча б побіжно знає про її режим роботи, та й стиль життя в цілому. Що б не говорили охочі поговорити, а живиться ця людина аж ніяк не матеріальним харчем.

Є.Зима, фото автора.