Вчора, 7 травня, у Варві побували і зустрілися з представниками місцевої влади і служб, дотичних до протиепідемічної роботи, начальник управління охорони здоров`я Петро Гармаш та директор лабораторного центру Микола Донець. Судячи з контексту спілкування, в дорогу їх покликала ситуація з черговою смертю від ускладнень коронавірусу мешканки району і різкі, емоційні зверненнями до посадовців всіх рівнів стривожених варвинців, адже на два десятки встановлених хворих маємо вже п`яту смерть у прилуцькому стаціонарі, і до того ж – доволі молодих людей.
Зокрема, 6 травня померла працівниця Варвинської селищної ради. Зі слів колег, до опорної лікарні 51-річна жінка разом з чоловіком потрапила ще 22 квітня з температурою, почувалася більш-менш нормально, спілкувалася з колегами телефоном, проте підсумок лікування – як відомо, летальний. Дізнавшись про критичний стан хворої, колеги і небайдужі варвинці зібрали кошти на дороговартісні ліки, з великими потугами намагалися розшукати їх у столичних закладах і доставити у Прилуки, проте будь-які зусилля допомогти колезі виявилися марними. Ще четверо COVID-пацієнтів з Варвинщини теж померли у стінах прилуцького закладу – дві жінки – сестри з Журавки та літнє подружжя з Варви.
У своїх публічних виступах заступник селищного голови Тамара Дейнека та секретар ради Любов Лущик, підтримані громадськістю, привернули увагу можновладців до проблеми високої смертності у нашому регіоні, відсутності необхідних ліків у лікарні та аптечній мережі, неналежного утримання хворих у закладі сусіднього району. Якщо він є опорним і має отримувати фінансування на лікування пацієнтів з коронавірусом з кількох районів, то чому варвинці почуваються там некомфортно, чи отримують необхідну допомогу?
Відкриваючи діалог з представниками області, Варвинський селищний голова Валентина Саверська-Лихошва, крім зазначених проблем, акцентувала їх увагу на недостатній оперативності тестування осіб з підозрами на COVID-19 і контактних, що посилює паніку серед населення і відтерміновує точне діагностування хвороби, підступної саме своїм прихованим перебігом. Щоб потрапити у число протестованих, окремим з таких осіб довелося самостійно обривати урядові “гарячі лінії”. Також варвинці озвучують пропозиції госпіталізувати хворих до інших лікарень – місцевої Варвинської чи інших районів, приміром, Ніжинського, зазначила вона.
Очільник управління охорони здоров`я області П. Гармаш події і порушені питання коментував так:
Прилуцьку ЦМЛ визначено опорною як краще оснащену, про Варвинську не йдеться, адже тут немає анестезіолога, працюючого на постійній основі;
80% хворих не мають ускладнень і лікуються амбулаторно, первинній ланці медицини (сімейні лікарі, ФП) слід посилити раннє виявлення хворих і їх спостереження;
по летальних випадках створено експертну комісію із числа обласних фахівців, яка надасть свої висновки, і покривання якихось неправильних дій прилуцьких медиків, якщо такі мали місце, не буде;
управління підготує інформацію щодо матеріальної забезпеченості Прилуцької ЦМЛ;
спрямовувати пацієнтів у Ніжин недоцільно, адже і там обслуговується значна кількість населення районів і міста;
стосовно лікування коронавірусу – специфічного, на жаль, і в світі немає, є тільки симптоматичне, прогноз гірший при пізніх зверненнях.
Керівник лабораторного центру (установа, окрім іншого, проводить ПЛР-тестування) М. Донець запевнив, що нині заклад працює щоденно-цілодобово, обробляючи за день до 200 зразків з області і здатен прийняти їх від усіх, для кого є така потреба. Навів такі цифри по Варвинщині: з 208 контактних наразі від тестування відмовилися 12, тож спільно з місцевою владою їх треба переконати не легковажити здоров`ям власним і оточуючих. 7 травня від Варвинщини прийнято 29 тестів, можуть і більше.
Також для локалізації вогнищ зараження важливе неухильне дотримання карантину – населенням, працівниками установ і організацій, наголосив він.
Любов Лущик і Тамара Дейнека мали змогу знову озвучити проблеми, з якими, власне, й зверталися до високопосадовців: чому немає необхідних ліків ні в опорній лікарні, ні в аптеках – зокрема й за немалі гроші, чому лікувальними закладами не забезпечується пацієнтам навіть елементарного – триразового харчування (в Прилуках воно дворазове)?
З ліками непросто в країні в цілому, визнав П. Гармаш, але ситуація покращиться, коли у травні заклади І хвилі госпіталізації отримають кошти на придбання ліків за протоколами лікування. Щодо інших видатків – нарікав на недостатні тарифи від НСЗУ для лікарень, які доведеться переглядати, а наразі ж потрібна допомога лікувальним закладам з місцевих бюджетів, волонтерських організацій, як вже організувалися й варвинці, доставляючи харчі хворим в прилуцьку лікарню.
Підсумовуючи робочу нараду, обласні представники закликали всі служби згуртуватися: посилити карантинні заходи, роз`яснювати населенню важливість тестування і ранньої діагностики, підсилити матеріально медзаклади з місцевих бюджетів.
Здавалось би, все вірно, проте у місцевих учасників наради, які шукали допомоги високопосадовців у вирішенні непосильних для себе проблем – відсутіність ліків і навіть можливості їх придбати, конструктивна співпраця з прилуцькими медиками, залишилося стійке відчуття: допоможи собі сам… Виявляйте, лікуйте, годуйте і т.д.
Гнітить і статистика: серед сильних світу цього – всі дивом одужують, схоже, ліків і догляду віпам не бракує, а от простим смертним – як поталанить вижити.
Є. Зима, фото автора