Пишаємося ними
Перш, ніж коротенько розповісти про сьогоднішніх справжніх чоловіків, кому притаманні такі якості, як гідність, честь, совість, хто не шкодуючи сил, здоров`я, а іноді і життя, відстоював найважливіші цінності – турбота про людей, захист їх прав і свобод, хто мав холодну голову, гаряче серце, чисті руки, з гордістю можу зазначити: таких чоловіків серед пенсіонерів ОВС України Варвинської первинної ветеранської організації Асоціації ветеранів МВС України в Чернігівській області переважна більшість.
Звісно, існує й інша сторона медалі. Не все було так гладко – були і хитруни, і підбурювачі, охочі до наживи, порушники дисципліни, але то – одиниці, і мова піде не про них.
20 грудня за наказом МВС України №1325 від 20.12.2016 року відзначається як День вшанування пенсіонерів ОВС. Скажу коротко, що день встановили, а от вшановувати з того часу якраз і перестали…
Реформи, проведені в системі МВС за часів, коли її очолювали Луценко Ю.В. та Аваков А.Б., як на мене, були тимчасовими і невдалими, а взаємовідносини між діючими поліцейськими і пенсіонерами ОВС майже втрачені. Сумно констатувати, але це стосується і пенсіонерів ОВС нашого регіону.
Ми пам’ятамо часи, коли існували справжні партнерські стосунки, та чомусь те відійшло в минуле.
Звісно, нинішня ситуація не додає можливостей для вшанування старших колег, але пам’ятати і при нагоді поспілкуватися – це обов’язок кожного керівника. Нинішнім керманичам МВС варто нагадати просту істину: там, де не пам’ятають минулого, немає майбутнього.
Та, незважаючи на всі негразди, пенсіонери нашої організації добре пам’ятають цей день, адже свого часу він був Днем міліції України. І нам не соромно за тих, хто присвятив їй все життя. Нам є ким пишатися.
Серед наших ветеранів учасники бойових дій М.М. Неділько, АТО – О.В. Харченко, М.М. Федотов, А.О. Кіщенко, ліквідатори аварії на ЧАЕС П.О. Волошин, В.І. Бобир, М.М. Урода, В.М. Попсуй, А.Г. Полонець, П.Ф. Савченко.
В перші дні російської широкомасштабної війни до загонів місцевої самооборони вступила більша половина наших пенсіонерів, а Вячеслав Борисович Мазило та Віталій Михайлович Пиріг несуть службу у військкоматі.
Наші пенсіонери залишаються активними і в наданні матеріальної допомоги ЗСУ. У листопаді було зібрано і передано волонтерам більше 16 тис. грн, а якщо рахувати особисті внески кожного – ця сума зросте у рази.
Як приклад, пенсіонери О.І. Пелепей, М.М. Урода, М.А. Носенко, С.П. Гарбар, В.М. Пиріг, які перерахували на потреби захисників по 5 і більше тис. грн.
Окремого вдячного слова заслуговують наші пенсіонери, які проходили чи проходять службу у ЗСУ. Це Олег Іванович Свистун Андрій Іванович Кисіль, Андрій Віталійович Петрієнко.
Одним із перших пішов добровольцем у ЗСУ А.В. Петрієнко – в минулому заступник начальника райвідділу міліції. Він із міліцейської династії Петрієнків, яка майже 90 років присвятила нашому райвідділу. Дід Андрій Лаврентійович Петрієнко також у 1941 році добровольцем пішов на фронт, на жаль, загинув, а батько Віталій Андрійович, нині покійний, – ветеран ОВС, понад 30 років проходив службу у райвідділі міліції. На даний час Андрій Віталійович змушений залишити службу в ЗСУ за станом здоров’я, проходить лікування.
Також добровольцем пішов на захист України і О.І. Свистун – колишній старшина райвідділу. За часів служби у міліції запам’ятався відчайдухом, при затриманні злочинців чи правопорушників ніколи не хибив, був ініціативним і відважним. Протягом 15 років Олег Іванович відстоював честь райвідділу і на футбольних і волейбольних майданчиках.
А нещодавно, так би мовити за жеребом долі, пішов служити і наш наймолодший міліцейський пенсіонер – старший дільничний інспектор в минулому Андрій Іванович Кисіль. Коли йому вручили повістку, він не став кульгати на одну чи другу ногу, висмоктувати із пальця ішемію чи аритмію, а як свідомий громадянин вступив до рядів ЗСУ.
На рахунку правоохоронця Кисіля – десятки розкритих злочинів, попереджених правопорушень. У 90-ті роки минулого століття він безпосередній учасник однієї з найрезонансніших операцій варвинської міліції по розкриттю тяжких злочинів. Зокрема, 14 січня 1998 року співробітниками РВ УМВС відразу було розкрито 7 крадіжок з магазинів та автомобіля, по гарячих слідах затримано трьох злочинців.
Андрій Іванович власноруч затримав злочинця з великим кримінальним минулим та довів, що є фахівцем у застосуванні табельної вогнепальної зброї. За результатами операції його було нагороджено Почесною грамотою міністерства внутрішніх справ з достроковим присвоєнням чергового звання – старший лейтенант міліції.
Переглядаючи фотоальбом, мені на очі потрапила світлина, де наші сьогоднішні воїни ЗСУ всі разом на міліцейському стрільбищі. Ніби відчували, що через 20 років теж будуть разом, але в іншій іпостасі.
Нижній ряд – Кисіль А.І другий зліва, поряд Свистун О.І. – третій зліва, п’ятий – Петрієнко А.В., а шостий – Харченко О.В. Фото датоване 2002 роком.
Тож давайте вшановувати один одного, адже ми того варті.
Наближаються радісні і завжди обнадійливі Новорічно-Різдвяні свята, тож вітаю з ними всіх, зичу кращого майбутнього всім нам і миру на нашій землі.
В. Гиленко,
ветеран ОВС України