Інклюзія в школі – це гуманно, але дуже непросто. І неминуче…

У освіті громади

16 вересня у відділі освіти селищної ради для педагогів Варвинщини, які впроваджують інклюзивне навчання у своїх закладах, відбувся семінар-практикум з онлайн-включенням досвідченої у цій сфері колеги із Хмельниччини Валентини Маланчій. На базі спеціалізованої школи №8 м. Хмельницький, де Валентина Олександрівна трудиться заступником директора з навчально-виховної роботи й опікується інклюзією, команда педагогів напрацювала цінний практичний досвід інтеграції в освітній процес дітей з особливими потребами, а також відповідну матеріальну базу, взаємодіє з Міністерством освіти України щодо розробки методик і документації, стажувалася у США і ділиться новаторським досвідом з колегами з інших куточків України. З 2004 року школа є пілотним закладом із впровадження інклюзії і здобула грошовий грант Світового банку на розвиток освітнього простору для дітей з ООП (триповерхова будівля має ліфт, дітей обслуговує шкільний автобус, обладнаний для переміщення на візках, тощо).

Модератором такого онлайн-діалогу із Хмельницьким стала директор першого Варвинського ліцею, депутат селищної ради Тетяна Прищенко. Ліцей, завдяки активному впровадженню у практику посад асистента вчителя, має низку позитивних напрацювань, тож може поділитися ними із колегами, адже, як зазначала Тетяна Іванівна, з року в рік, на жаль, зростає кількість дітей, котрі потребують додаткової допомоги у здобутті освіти. Тому інклюзія в школі потрібна і, зрештою, неминуча, адже держава переорієнтовується на виховання дитини в сім`ї, а не в спецзакладах. Також це один з важливих критеріїв оцінювання роботи закладу і його адміністрації, якості освіти, нагадала колегам-управлінцям пані Тетяна.

Цього року ліцеїстів з певними вадами здоров`я у першому селищному закладі налічується десять (в попередні роки було втричі менше), тому питання організації інклюзивних класів постало доволі гостро. І проблем у цьому чимало – від браку спеціалістів для корекційних занять до відсутності чітких методичних рекомендацій, зразків документації для організації інклюзії в школі. Творчий колектив асистентів першого ліцею, зазначила консультант центру професійного розвитку педагогічних працівників Ганна Петрик, відгукнувся на прохання відділу освіти і розробив зразки потрібної документації, журналів, якими тепер можуть послуговуватися й інші колеги.

Хмельничанка Ва­лен­тина Маланчій на прикладі свого закладу узагальнила особливості організації інклюзивного навчання у загальноосвітній школі, підкріпивши виступ інформативною наочною презентацією. Цей важливий процес стартує від того, що заклад не може відмовити у зарахуванні дитини з ООП (єдине, що відрізняє такого учня від інших при подачі документів – висновок про комплексну оцінку розвитку дитини, який надає інклюзивно-ресурсний центр). Якщо такий учень з`являється – завдання школи забезпечити для нього комфортні умови і фаховий супровід, сприяти передусім його соціалізації і допомогти почуватися рівним серед ровесників. У інклюзивному класі (а це звичайний учнівський колектив – 24-30 осіб) може навчатися 1-3 такі учні, залежно від ступеня необхідної підтримки. Її якраз і забезпечує асистент педагога – додаткова і дуже доречна пара рук і очей у класі. У закладі створюється команда супроводу дитини з ООП – від адміністраторів, класного керівника, батьків дитини до корекційних педагогів, вчителів-предметників, психологів, представників соцслужб та ін. спеціалістів.

Важливий аспект роботи – взаємодія з батьками дитини і створення доброзичливої атмосфери у класі загалом. Варто зауважити, що така форма навчання не є обов`язковою для дитини. Якщо їй краще і комфортніше навчатися індивідуально та є до того медичні показання – це вибір родини.

Валентина Олександрівна у живому спілкуванні, в діалозі поділилася з варвинськими колегами нюансами «внутрішньої кухні» інклюзії в школі: ведення документації, організації освітнього простору і навчального процесу, добору кадрів для такої специфічної роботи, розробки програм навчання і розвитку дитини, організації корекційно-розвиткових занять. У їх школі більше сорока учнів з особливими освітніми потребами (всього 900 учнів), створено 20 інклюзивних класів, працюють 19 асистентів вчителя, є група інших спеціалістів, задіяних в інклюзії, – як шкільні логопеди, дефектологи, так і залучені фахівці. Для тих, хто започатковує таке навчання, рекомендує активно залучати фахівців за цивільно-правовими угодами, такі затрати відшкодовує держава.

До речі, директори варвинських ліцеїв знайомі з Валентиною Олександрівною за навчанням у Національній академії педагогічних наук, в Університеті менеджменту освіти, що і нині допомагає у налагодженні взаємодії. Із згаданим закладом перший селищний ліцей наразі заключає договір про методичну співпрацю, тож досвід, набутий у колег-хмельничан, стане в пригоді й іншим закладам нашої громади.

Довідково. Станом на вересень ц.р. у навчальних закладах Варвинської громади навчається 23 дітей з особливими освітніми потребами, організовано 18 інклюзивних класів, працюють 19 асистентів вчителя. Свої послуги надає інклюзивно-ресурсний центр, де працюють психолог, реабілітолог та інші спеціалісти. Першопрохідцями у такій справі свого часу були озерянські педагоги.

З методичними рекомендаціями щодо організації навчання дітей з ООП на заході загал такаж ознайомила головний спеціаліст відділу освіти Надія Редька. Тетяна Прищенко і Тетяна Коваленко, асистент учителя, представили розробки документації свого ліцею. Директори закладів акцентували увагу на низці проблем, котрі потребують вирішення, і головна з них – брак кадрів: логопедів, дефектологів, спеціалістів з лікувальної фізкультури, проблеми державного фінансування додаткових посад. Про необхідність ширшого залучення асистентів не тільки учителя, а й дитини (з числа батьків) говорили й педагоги.

Проте, як наголошувалося у виступах спікерів семінару, навчальний заклад не може відмовити у зарахуванні до нього дитини з особливими освітніми потребами. Розвивати цей копіткий, але потрібний освітній напрямок не тільки спонукають гуманні прагнення – адаптувати особливу дитину до життя, а й зобов’язує чинне законодавство про освіту та інші нормативні акти. Тому належно сприйняти новації, у ногу з часом і колегами вливатися у впровадження інклюзивного навчання, наполегливо працювати на подолання труднощів у цьому закликали варвинських педагогів і організатори семінару-практикуму – відділ освіти, центр ПРПП, адміністрація селищного ліцею №1, і досвідчена колега із Хмельниччини.

Є. Зима, фото автора

This slideshow requires JavaScript.