Друга несвяткова: про бюджет-фантом і міжфракційну дружбу

Із сесії селищної ради ОТГ

This slideshow requires JavaScript.

Вдивляюся цього разу у майже порожню сторінку, заплановану під серію „селищеади” і все ніяк не можу рушити хоч у якомусь викладі почутого на другій несвятковій і нарешті навіть бюджетній сесії ради новоствореної Варвинської ОТГ, котра відбулася 22 січня. Як тішилися опісля сесії її безпосередні учасники, пройшла вона так гарно, майже безконфліктно і з майже одноголосним волевиявленням обранців, яких ще вчора врізнобіч розводила партійна приналежність.

Чому ж, запитаєте, не пишеться? А тому, що в ключовому для варвинців, задіяних у бюджетній сфері селища і району, питанні – хто ж нині буде утримувати їх установи, до кого йти по зароблене – вона повної ясності наразі не вносить. Хоч і ухвалено бюджет-2018, надано згоду на прийняття під юрисдикцію ОТГ окремих установ на території селища, а іншим окремим – передбачено часткове співфінансування, проте цілісної картини, як житиме опіслявиборча Варвинщина, як на мене, ще немає.

Кожна із двох гілок місцевої влади стовідсотково гарантує хіба що безперешкодний транзит державних субвенцій на освіту і медицину, котрих однак завжди бракує, та видатки на органи управління, тобто власні. Решті ж, кажуть, буде по можливості.

Ніби винагорода за роки штучно створеної напруги – хто ж мав утримувати селищні садки – нині їх колективи у певній безпеці: принаймні на власні установи селище забезпечене новим бюджетом в повній мірі. Передати ДНЗ в район, на щастя, попередники так і не змогли, а то б нині фінансова «чехарда» була б ще більшою.

 

Район – бюджетникам: грошей немає. Селищна ОТГ – бюджетникам: і у нас малувато  …Так, а де ж тоді „бабині” гроші?

Як озвучено раніше, з утворенням об`єднаної громади (а у нас це сталося на базі лише селища і двох сілець-сателітів) левова частка податкових надходжень, а також державні субвенції на освітні і медичні заклади на території ОТГ відтепер йтимуть до її бюджету, певні кошти лишаються і у районному. Цим спільним ресурсом, якого цьогоріч прогнозують навіть більше минулорічного, донедавна утримувалася бюджетна сфера всього району. Нині ж напрацьована роками структура фінансування порушена, нова у ці січневі дні вибудовується з неабиякими потугами.

Районні управлінці на всіх опіслявиборчих нарадах – бюджетникам: грошей немає, йдіть у селище… Селищна ОТГ у відповідь таким ходокам: і у нас малувато, йдіть ви …назад, до власника установ. Тим більше, що районні заклади обслуговують і варвинців, і жителів інших громад. А між тим у повітрі закономірно повисло риторичне запитання (таке звучить іноді у нашому редакційному колективі, коли, нема-нема, та й не дорахуємося грошей за оплачене людське оголошення): так а де ж тоді „бабині” гроші?.. Ті, котрих на загал нині має бути ще більше.

Міжфракційна дружба: «укушу – скине», «скину – укусить»

Та, зрештою, до сесії. Їй передували засідання виконкому і бюджетної комісії 18 січня, де було винесено на розгляд бюджет, нові програми та інші нагальні питання. Кворум сесії на диво максимальний – 26 обранців плюс голова, мало не до входу доставили стільців для гостей – хоч анонсовані знову обласні партійні делегації та заїжджі ЗМІ так і не прибули, однак глядацькими місцями охоче скористалися кілька варвинців-пенсіонерів – група підтримки очільниці селища, та окремі депутати минулого скликання й інші жителі громади, котрі іменують себе небайдужою громадськістю. Пенсіонери активно вболівали, місцями й вголос, а громадськість, колишні колеги-депутати напружено мовчали, занотовували і знімали відео – душу відведуть у соцмережах.

Для розуміння передумов майже цілковитого міжфракційного порозуміння у сесійній залі, як мовиться, почну з кінця. У порядку денному з двох десятків питань наприкінці значилися обрання секретаря ради і призначення третього заступника голови – з питань благоустрою (пригадуєте, минулої сесії фракції не дійшли консенсусу, олії в обговорення підлили одинаки-позафракційні, відтак і призначень не сталося).

Цього разу кадрові питання голова громади В.Саверська-Лихошва прокоментувала на випередження можливих подальших реплік, мовляв, партії «добазарилися». У напруженій тиші зазначила, що з досвіду і попередньої, і вже поточної мерської каденції остаточно впевнилася: перемогти на виборах – замало, далі треба налагоджувати дієву співпрацю з депкорпусом, інакше блокуватимуться всі починання. У конфронтації «Батьківщини» і аграріїв, що намітилася на першій сесії, кожній із сторін вистачило розуму зробити крок назад і дійти порозуміння – теж висловлювання голови.

Відтак у ході таємного голосування обидві фракції (22 «за») підтримали кандидатуру депутатів-аграріїв на посаду секретаря – Любов Лущик, завідувачки ДНЗ «Казка», обраної депутатом одного із зарічанських округів. Далі, у продовження такої міжфракційної злагоди, голова громади запропонувала своїм третім заступником (з питань благоустрою) затвердити конкурентку на виборах голови – очільницю місцевої організації «Батьківщини» Ірину Чаленко – теж досі працювала у дошкіллі, вихователь ДНЗ «Джерельце» («за» взагалі 26, не голосував за дружину, як і годиться, лише голова «батьківщинівської» фракції В.Чаленко).

Колеги підтримали нові призначення та бажали плідної праці молодому поповненню мерської команди, де відтепер, мабуть, додасться духу амбітності і суперництва, що мало б сприяти спільному поступу „вперед і вгору”.

А міжфракційну дружбу, як на мене, варто охрестити, як і жіночу у відомій притчі про змію і черепаху, котрі разом пливуть морем. Змія подумки: укушу – скине; черепаха, теж про себе: скину – укусить. Отак і співіснують…

 

Нові відділи – клони районних створено, от тільки ще достеменно не відомо де

А «дівич-виборам» передували таки питання нагальніші. Було ухвалено новий регламент роботи ради, рішення про створення відділів освіти, дітей, молоді та спорту; культури; фінансового і положення, яким керуватимуться у роботі (представляла голова комісії з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики, регламенту і гуманітарної сфери Т.Прищенко). Справедливості заради варто зазначити: „роздувати” штат – це не забаганка селищної ради, а вимога законодавства до ОТГ, що чекає кожне таке новоутворення. От тільки варвинці наразі достеменно не знають, де всі ці відділи і розмістяться, і зареєструються, відтак на сесії у юридичних адресах нових установ ще плуталися. Так, фінансовий значиться у „альма-матері” по Пилипенка, культури – за адресою РБК, котрий невдовзі передаватиметься селищу, а освіти – на Захисників України (будівля райвідділу освіти – районна).

Ось тут, певно, вже просто необхідно поінформувати, які ж установи невдовзі буде передано із районної власності в ОТГ. Певно, ретельна досесійна підготовка для депутатів крапки над і розставила – хто, куди і коли. А от на самій сесії чіткої викладки для громади, на жаль, не прозвучало.

Рішенням ради (ознайомив зі змістом голова комісії з питань планування соціально-економічного розвитку, комунальної власності, житлово-комунального господарства та енергозбереження Б. Макух) визначено надати згоду на прийняття безоплатно у власність ОТГ гімназію, школи Варви і Леляків, досі районні ДЮСШ (зі спортзалом і стадіоном), МНВК, дитячо-юнацький клуб „Ритм”, історико-краєзнавчий музей, клуб-кінотеатр, РБК і музичну школу. Як показало невдовзі бюджетне рішення, заклади культури приймуть вже з березня ц.р., а освітні – з липня, по завершенню навчального року. Діяльність у непереданому стані під егідою району ОТГ дофінансовуватиме субвенціями у його бюджет. А от доля інших районних установ, котрі звернулися до селища за співфінансуванням, не така оптимістична. Хоч і повторюся, але зазначу: кажуть, у районі для таких коштів вже немає, а у селищі – ще немає…

Бюджет великий, соціальний, але …не сонце. Зігріє не всіх

Якщо дещо перефразувати доповідачів, то так висловилися і голова комісії з питань фінансів, бюджету, інвестицій та міжнародного співробітництва В.Гармаш, і очільниця громади, наголошуючи, що на почин, може, він і не досконалий. Запевняли, надалі будуть вносити необхідні корективи.

Отож, великий – бо близько 73 млн гривень, соціальний – бо левова частка йтиме на утримання бюджетної сфери. А коли починаєш не додавати доходи (43 млн. ПДФО, решта – переважно державні субвенції), а віднімати видатки, то і сонце тьмяніє. Зокрема, найперше – більше 9 млн доведеться віддати реверсом у державу (досі район повертав 4-5, оскільки фінансова забезпеченість на душу населення у нас вважається високою, відтак „зайве” держава забирає) – це перший наслідок об`єднання «на трьох».

Видатки на утримання збільшеної ради заплановано у сумі 6,4 млн грн, близько 176 тис. передбачають на придбання комп`ютерної техніки; на ДНЗ – 10,2 млн; на школи на період липня-грудня, після передачі – більше 8 млн. і до того часу – близько 3 млн повернення держсубвенції районові. На 1,4 млн профінансують зарплату непедагогічного персоналу шкіл, адже цих видатків держава не забезпечує. На утримання „Ритму” – у сумі майже 800 тис. протягом першого і другого півріччя, більше 200 тис. – на методкабінет райвідділу освіти, теж у сукупності двох періодів близько 350 тис.- на його бухгалтерію, майже 1,2 млн – МНВК, ДЮСШ – більше мільйона на рік, на заклади культури Варви і двох сіл – більше двох млн.

Якщо не помиляюся, наразі галузь медицини у селищному бюджеті поки що згадувалася лише у контексті міжбюджетних трансфертів – буде передано районові 6,7 млн держсубвенції. Як повідомлялося у РДА раніше, окрім держсубвенцій на райлікарню бракує 12 млн.

Із районних установ, про передачу на утримання ОТГ наразі не йдеться, співфінансування отримали такі: центр соцслужб для сім`ї і молоді – близько 300 тис., терцентр соцобслуговування одиноких – близько 850 тис., центральна бібліотечна система – майже 675 тис., районне радіомовлення – 58 тис.

Достатньо це чи скільки було, виділено на перші місяці року чи на весь бюджетний – показав подальший діалог у ході обговорення бюджету між директором терцентру Ю.Булавою (річна потреба – більше 5 млн) і головою ради. Чи буде подальше дофінансування, чи починати скорочувати персонал вже зараз – запитував Юрій Васильович. Ми поділили все, що мали, звертайтеся до засновника свого закладу – розвела руками Валентина Василівна. Зрештою, після жвавого обговорення вже за участю окремих депутатів (В.Чаленко, В. Небрат і ін.), спільно вимучили таке: будуть додаткові кошти – бюджет переглядатимемо.

Окремим абзацом варто поінформувати і про видатки на благоустрій, дороги і подальшу реконструкцію водогонів, адже і їх, кров з носу, а виокремили у бюджеті ОТГ. На благоустрій – більше 3 млн (зокрема, збільшено чисельність загону благоустрою, видатки на транспорт тощо), 2,2 млн – на придбання власного бульдозера для упорядкування звалища; на дороги (а йдеться про Варву, Леляки і Калиновицю) – близько 4 млн, на роботи на „зарічанському” водогоні – близько 250 тис. грн.

Видатки на благоустрій і відповідна програма, чи не єдина з усіх представлених, викликали жваве обговорення. Депутат М.Цопа, котрий хіба ще з колегою І.Мелащенком частенько вибивався з окремою думкою з одноголосного голосування, висловився за те, що люди ждуть чистоти у Варві, зокрема і на його перекопівському „подолі”, ждуть доріг, водогонів і світла на вулицях. Ось давайте і працювати спільно, згодилися голова, в тому числі і на громадських суботниках, а не тільки у сесійній залі.

„Великий, але не сонце” зрештою прийняли майже одноголосно. Мабуть, більшість із думкою: ув`яжемося у «бій», а там покаже.

Програми фінансування – ус­падковані від району і власні

Їх теж передбачено у бюджеті-2018, а от чи в достатній мірі – далеким від фінансової кухні варвинцям покаже хіба час. Як представляла на ухвалення відповідні рішення заступник голови Т.Дейнека, у віданні котрої гуманітарна сфера, селище бере на свій „патронат” забезпечення інсуліном хворих на діабет, підвіз на гемодіаліз хворих з нирковою недостатністю, пільги на компослуги родинам загиблих афганців і учасників АТО, компенсації особам, які надають соціальні послуги немічним тощо. Планує підтримку воїнів АТО, обдарованої молоді, спортивних організацій, пожбезпеки тощо. Зокрема, згоджуються надати кошти на добудову гаражів пожежно-рятувальної служби, адже дві нові сучасні автівки готова передати їм область, а їх навіть поставити ніде.

Як на мене, потрібних і конче потрібних для громади речей завжди більше, аніж бюджету, отож вирішення питань у новій раді, як і повсюдно у державі, великою мірою залежить і від міцного депутатського лобі від різних галузей і служб.

 

Ну і „програма намірів”

Раз вже перевернула виклад сесії з ніг на голову, хоч насамкінець допису повернуся до питання, розглянутого у числі перших – про затвердження програми соціально-економічного та культурного розвитку Варвинської громади на 2018 рік, але за поділом бюджету залишеного поза пильною увагою. Згадану ж „програму намірів”, а у ОТГ вона була присмачена ще й інформацією про ризики і переваги громади, представив на загал перший заступник голови О.Кальний.

Із цікавої статистики: площа громади 10130,4 га (17% району), 6992 га – сільгоспугіддя, населення на 1.01.2018 – 8767 осіб (сільчан – лише 695). Гальмівні чинники у розвитку – брак інвестицій, безробіття і тіньова зайнятість, і водночас брак кадрів у медицині, зношеність бази ЖКГ тощо. Плюси, якими їх побачили в ОТГ – розвинута нафто-газова промисловість, земельні ресурси, задовільні дороги, досвідчені активні працівники в органах управління і бюджетній сфері, оптимізована освітня мережа, відкритість органів влади…

Ну і пріорітети: впровадження енергозберігаючих технологій, раціональне використання коштів і природних ресурсі, спряння підприємництву, модернізація інфраструктури, комплексний розвиток старостинських округів, покращення якості житлово-комунальних послуг, благоустрою населених пунктів, доступність і якість освітніх і культурних послуг тощо.

Серед декларативних речей записані чорним по білому у намірах (із власних коштів і залучених) реконструкція даху гімназії, санвузлів селищної ЗОШ, всебічна підтримка культурних заходів, ремонти і придбання для бібліотеки і РБК, реекспозиція та облаштування опалення музею, утеплення приміщення ДНЗ „Казка”, заміна електропроводки в обох дитсадках, ПКД на будівництво артсвердловини у Калиновиці, 3,5 млн на ремонт доріг у селищі і 1,3 – у Леляках.

Все, викладене вище, – 27 „за”, було б і дивно, аби котра „баба яга” вискочила проти. А тепер, як-то кажуть, поговорили – і до праці.

 

І у „пис-писі” цього разу про горезвісну зарплату голови. А то хтось скаже: бач, замовчала… Так, на другій сесії, після першого млинця грудкою (хоч небайдужа громадськість із „клубу необраних” у соцмережах активно розкручувала цю слизьку тему), однак ухвалили: хай буде ставка + премія + т.з. інтенсивність + ранг, а також і оздоровчі, і на поліпшення соціально-побутових умов, і до Дня самоврядування, словом, як і у решти місцевого керівництва такого рівня. Згадаймо, приміром, середню учительську зарплату, чи нафтовицьку, чи хоча б середню по району – 7,7 тис. торік.

А доброзичливцям, котрих завжди поряд з кожним із нас не бракує, певно, хотілось би інакше – хай голова такого неспокійного господарства пече на „голу” ставку, ходить сіра і убога, ще й швиденько виконує все назагад.

А поледарювати на те ухвалене преміювання Валентині Саверській-Лихошві й при бажанні однак не вдалося б – громадянське суспільство довкола вже давно не спить – занотовує, знімає, вивчає, обговорює…

Є.Зима,
фото автора