Архіви категорій: Пишаємося ними

Олександру Покидьку, талановитому письменнику і сильній духом людині, – 60

Сердечні привітання з ювілеєм адресують Олександрові Петровичу ПОКИДЬКУ члени районного літературного клубу «Первоцвіт» та засновниця клубу Алла Лисобикова, редакція районної газети.
Душею зичим не старіть, минулих днів не помічати, а з кожним роком молодіть. У радощах земних купайтесь, радійте доброті людей, і, якщо можна, постарайтесь зустріть столітній ювілей!

Олександр Покидько: «Зі шкіри лізтиму,
щоб жити якомога довше»

 Олександр Покидько став інвалідом у 25 літ. Відтоді прикутий до ліжка. Сьогодні йому 52 (передрук з ”Вісника Ч” 2010 року – прим. редакції). Два роки тому у львівському видавництві «Свічадо» вийшла його книга оповідань та верлібрів «По шляху долі своєї», а у 2009-ому в «Чернігівських оберегах» — повість «Отруєна кров». Знайомство з творами автора вразило. Захотілося познайомитися з людиною, яка так гідно долає біду. Читати далі →

ШАНА І НИЗЬКИЙ УКЛІН ЗАХИСНИКАМ РІДНОЇ ЗЕМЛІ

14 жовтня, на величне свято Покрови, Україна вшановувала тих, на чиїх плечах тримається наша державність і незалежність, тих, хто ціною власного життя оберігає наше мирне сьогодення і щасливе майбуття. По всій країні з нагоди Дня захисника України пройшли урочисті заходи. Відбулися вони і у нас в районі.

Того дня в центральному сквері біля пам’ятного знака захисникам України зібралися керівники району й селища, представники трудових колективів і райвійськкомату, громадських організацій, учасники антитерористичної операції на сході країни, жителі райцентру, вчителі і учні загальноосвітніх закладів, щоб вшанувати пам’ять полеглих синів України, віддати шану і повагу всім героям. Читати далі →

Видатні земляки

ДІЙТИ ДО ГЛИБИН САМОГО СЕБЕ

Природа допомагає кожній людині реалізувати ті думки,

які вона найбільше плекає.    Джеймс Аллен

У нашім селищі немало хто знає цю людину. Адже Володимир Горбатенко – наш земляк. У Варві ходив у школу, яку закінчив 1974 р., як уродженець нафтовицького краю, уподобав професію нафтовика, навчаючись у Речицькому тех­училищі №86, яке, до речі, закінчили багато тих, хто працює на ГПЗ, на заводі певний час трудився і він. Після служби в армії Володимир Павлович подався на навчання в Миколаївський педінститут, потім – у столичний педінститут ім. Горького. Далі була робота і вчителем історії, і асистентом однієї з кафедр того столичного педінституту, який кінчав, потім ст. викладача, далі – заст. декана соціально-гуманітарного факультету педінституту ім. Драгоманова, його доцента, зарахований до докторантури інституту, став завкафедрою… Одне слово, його трудова біографія досить яскрава, цікава, творча. 

Читати далі →