А вона працює…

У даному випадку вона – то селищна мерія. Старт діяльності ради Варвинської ОТГ відбувається цьогоріч під шквал критики, адже на черговому виборчому витку знесло тих обранців, хто мав власні далекоглядні плани на організацію місцевого самоврядування, але не зумів заручитися підтримкою населення. Та й Варвинська ОТГ в силу різних обставин охоплює лише піврайону за кількістю населення, відтак управління колишньою Варвинщиною в цілому ускладнене непростими стосунками поміж різнорівневими гілками влади, частими з`ясуваннями, хто має утримувати ту чи іншу установу, братися за вирішення тієї чи іншої проблеми. Відтак на цьому напруженому тлі, як нині гірко іронізують у селищній раді, виходить так: не роби нічого – „доброзичливці” кричать, роби – кричать ще голосніше.

А між тим варвинці чекають спокійної, послідовної діяльності місцевої влади, вирішення проблем селища чи села, вулиці чи кутка – і без зайвих відмовок, що немає коштів чи бракує повноважень.

Одне з таких нагальних і завжди дражливих питань – щорічний ремонт вулиць. Залишки т.з. совкового спа­дку – тверде покриття доріг, і навіть наша славнозвісна нафтовицька бетонка, з роками все більше „радують” нас новими дірами й ковбанями, тоді як саме стан дорожнього покриття і є обличчям без макіяжу будь-якого населеного пункту, однією з ключових умов комфортного руху, пішого чи кінного, його мешканців і гостей.

Непростим був у Варві і цьогорічний процес визначення переліку вулиць на ремонт, адже всі вони – дев`ять десятків у селищі плюс сільські, чекають латок, суцільного капремонту чи хоча б щебеню. А на все про все – покищо лише 2,6 млн гривень – така початкова сума, передбачена у бюджеті ОТГ на ці потреби. Проте у червні робо­ти однак стартували з найзаванта­женіших транспортом шляхів. До­кладніше про розпочате і плани на сезон – у розмові із головним спе­ціа­лістом відділу економічного роз­витку селищної ради Сергієм Бейкуном. Сергій Іванович за минулого скликання ради працював на посаді заступника голови, свого часу очолював місцеву службу автодо­ру, тож і нині у раді опікується цим непростим напрямком роботи.

– Наразі загальний бюджет, перед­бачений на поточний ремонт доріг, складає 2 млн 640 тис. грн. Як відомо, для шляхових робіт це не така вже й велика сума. В залежності від наповнення селищного бюджету і прагнення депутатів залучити більше коштів на ремонт вулиць, від оперативності виконання робіт вона у підсумку може варіювати, бо в громаді яку вулицю не візьми, за невеликим винятком тих, котрі побачили капремонт, – кожна має свої проблеми.

Оперативність ремонтних робіт великою мірою залежить і від організаційних заходів. Так, на сьогодні з тих тендерів, котрі ми оголосили через електронну систему «Прозоро» (на 1,4 млн), не відбувся жоден – через відсутність реальної конкуренції на ринку. Вартість робіт було визначено за моніторингом потенційних під­рядників, проте участі вони не брали. Пояснюють тим, що мають замовлення за місцем діяльності підприємств, а як відомо, транспортна складова у витратах вагома. Тим паче, що склад робіт у нас трудомісткий – кожну яму треба обрубати, очистити, підготувати до асфальтування. Охочіше виконавці беруться за роботи за межами населених пунктів, де, приміром, не вимагається обрубування.

Оскільки тендер не відбувся, підрядника – ФОП Сімонян А.А., м. Прилуки, залучено за договором. Сума договору – 470 тис. гривень, 430-450 грн за м кв. Це невелика частина запланованого, щоб подивитися на якість виконання, чи варто співпрацювати надалі. Відповідальність за якість робіт прописано у договорі, як і в попередні роки.

До речі, минулорічний підрядник, залучений через «Прозоро», дня­ми приступає до виправлення не­якісного ремонту на тих ділянках шляхів, де працював. Шляховики «грішать» на неякісні складові асфальту, поставлені їм, проте переробити за власний кошт мусять.

Між іншим, цьо­горіч першочергово ми пропонували взятися за замовлення місцевому, варвинському, автодору, проте на заваді слабке технічне забезпечення і підпорядкованість обласним структурам, котрі визначають пріоритети у їх роботі.

– З яких вулиць розпочато ремонтний сезон?

– Це Миру, Шевченка, Зарічна, Польова, Ломоносова і Пилипенка. Пріоритетність визначалася за інтенсивністю руху транспорту. Навіть наші так звані „бетонки”, на перший погляд міцні, мають свої проблемні місця – при високих показниках температури повітря деякі плити деформуються, адже з віком температурні шви забиваються і не виконують своєї функції. До речі, цьогоріч вирішено такі ділянки не заліплювати зверху, а вирубувати зруйновану частину і при формуванні нового покриття дотримуватися рівня попереднього полотна. Сподіваємося, це зауважать автомобілісти.
Ще варто наголосити, бо варвинці звертають увагу: нині поряд із поремонтованим дорожнім полотном контрастують напівзруйновані зупинки громадського транспорту (по Шевченка на площі, по Миру), але вони теж будуть зроблені.

– Вашим оком фахівця-шляховика, чи достатньо техніки, працівників залучено на ремонті, чи належної якості підвозиться асфальт?

– Необхідну техніку задіяно – від бензоріза до віброкатка. Хоча не обов`язково такій організації мати все своє, можна орендувати й у інших. Якість асфальтобетону (возять гарячим з-під Києва) нині навіть паспортизується – фіксується час вибуття, температура суміші тощо. Підрядник зацікавлений не переробляти згодом за власний рахунок.

Контроль за ходом і якістю робіт забезпечуємо своєю частою присутністю – дивимося що, де і як кладуть.

– Які вулиці далі у планах?

– Притримуємося переліку, визначеного рішеннями ради, котрі оприлюднено на сайті ради і у ЗМІ. Але, як і в попередні роки, бувають певні технологічні моменти, коли раціональніше виконати ремонт, приміром, на поряд розташованих вулицях, чи корегувати обсяги відповідно до реального стану доріг – десь по факту знадобиться більше метрів покласти, а десь – менше, коли стан дороги дозволяє заощадити.

– Чи є впевненість, що всі вулиці із затвердженого списку виконаєте?

– У попередні роки перелік формувався, як-то кажуть, із запасом, перспективний, аби за можливості більше вулиць охопити ремонтом, проте і людське невдоволення мусили слухати, коли резерв виконано не було. Цьогоріч плани більш-менш відповідають передбаченому фінансуванню, тож, сподіваємося, заявлений перелік виконаємо.

– Сергію Івановичу, наразі мова про поточний ямковий ремонт, а які вулиці чекають капремонту?

– Це дві черги вул. Коцюбинського, не завершено тротуар по Космонавтів, частина Ярославської, Трудова та інші. Хоч проектно-кошторисна документація є, але вона потребує оновлення – здорожчали матеріали, робота тощо. ПКД виготовлено на 350 грн за метр квадратний, а нині роботи виконуються вже за 430-450.

– Які вулиці із сільських старостинських округів ремонтуватимуться цьогоріч?

– Це Удайська у Леляках – щебінь, та центральна Шевченка у Ка­линовиці – поточний ямковий ремонт (на «Прозоро» вже оголошено). До речі, щебеневу відсипку заплановано і на Гайову у селищі (мікрорайон «Аеродромний»), на Підгірну та інші.

– Сергію Івановичу, а які нарікання від людей, звісно, окрім тих, а чому робиться та чи інша вулиця, а не наша, доводиться збирати?

– Більшість скарг – від необізнаності у тонкощах технології будівництва, утримання і ремонту доріг – сказано не в образу людям. Зазвичай говорять так: он полатали, а воно вже зруйнувалося – крадуть кошти… На жаль, за хронічного безгрошів`я робимо, що можна, а не що слід би за термінами експлуатації, міжремонтними строками. Минає 6-7 років, і треба вже поновлювати суцільне покриття, а не вкотре латати його. Свіжа латка – міцна, а покриття поряд розсипається. Пояснюю і депутатам зазвичай, що проектанти не вивіряли б, котра з ям глибша. За нормативами рекомендували б суцільне асфальтування. Але ж де на це гроші?..

– Ну що ж, дякую за змістовну розмову. Роботи на вулицях громади тільки почалися, сподіваємося, що будуть вони якісними і до білих мух встигнете.

– Ми теж на це розраховуємо.

Записала Є. Зима