Місячні архіви: Листопад 2024

Футбольні сходинки Миколи МИХАЙЛЕНКА

   Знай наших!

З респондентом інтервʼю, яке після вик­ладу короткої перед­історії подаю в цій же публікації, уродженцем нашого селища, нині відомим українським фут­болістом, моїм дав­нім знайомим і не тільки, я зустрівся у Варві ще в другій половині червня цього року. Тоді він приїз­див на короткочасні гос­тини до батьків. Ми трохи поговорили про його футбольне зрос­тання, перспективу учас­ті в різноманітних тур­нірах,зокрема міжна­родних.
У повному, за­зда­­­легідь мною за­пла­­нованому фор­маті, продовжити роз­по­чату розмову не вдалося, через окремі субʼєктивні та обʼєктивні причини.

Виходячи з обс­та­вин, що склалися, домовилися продовжити спілкування після йо­го повернення з олімпіад­них баталій у Франції, куди варвинець невдов­зі мав вирушити у скла­ді Національної Олім­пійської збірної. Але не все так скла­лося, як було заплановано. З французького Ліону, де дислоку­ва­лась наша збірна, мій бажаний співрозмовник кількома авіарейсами дістався польського міста Люблін і приєднався до складу когорти грав­ців київського “Динамо”, бо йо­го орендоване перебування у футбольному клубі ”Олександрія” з однойменного міста Кіровоградської області завершилося. Головний тре­­нер киян Олександр Шовковський вирішив повер­нути прогресуючого гравця в колектив, у якому він зростав, опановував навички і вміння футбольної майстерності.

Читати далі

Десять подвигів Євгенія Березняка…

Видатні постаті  

Євгеній Степанович БЕРЕЗНЯК
(25.02.1914 – 23.11.2013)

Мужність – це не відсутність страху,
а подолання цього почуття…
Чингіз Абдулаєв

Ім’я розвідника Євгенія Степановича Березняка у 80-90-х роках минулого століття було на вустах майже в кож­ного… Його знали всі: і дорослі, й діти… Про нього говорили, писали та масово переглядали кінофільм «Майор Ви­хор»…

А мені поталанило ще й навчатись під його керівництвом.

Як це було?!… Розповім…

Упродовж життя, шановні читачі, вашій покірній слузі, довелося, так би мовити, «стояти» в резерві керівних кадрів закладів освіти і час від часу відвідувати кількамісячне навчання в Києві. Тож далекого 1986-го я проходила курси керівних кадрів у Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти в столиці, де викладав кандидат педагогічних наук Євгеній Березняк.

Тільки-но я приїхала і влаштувалась у гуртожиток, як колеги мені сповістили: «У нас буде читати лекції Євгеній Берез­няк або знаменитий «майор Вихор»…

Тож наступного дня бадьоро від­чи­­нив двері й упевнено зайшов до аудиторії статечний чоловік се­ред­­нього зросту: симпатичний, струн­кий, сиве волосся, високий лоб, благо­родне чоло… Весело привітався, відреко­мендував себе і… розпочав лекцію… До речі, по завершенню тримісячних курсів я йому також здавала й іспити.

Шановні друзі!
То хто ж такий майор Вихор або Євгеній Степанович Березняк?… – І кожний відповість: «Людина-легенда, Людина-герой, Людина –патріот!»

Читати далі

У “Прогресі” сіють, волонтерять, будують свердловини і дороги. У третій рік війни…

Коли бізнес соціально відповідальний

Відповідальність не тільки за себе, родини, своє підприємство, а й за села, громаду, за державу в цілому – ось єдино вірна ознака соціально відповідального бізнесу. Якщо запитаєте, чи є такий на Варвинщині, кожен мешканець першим назве гнідинцівські агро­підприємства “Прог­рес” та “Гнідинці-Агро”. Бо з початку повномасштабного вторгнення росії на Українську землю вони спрямували на підтримку Збройних Сил України близько 35 мільйонів гривень. І ця сума – доволі вагома для аграріїв, котрі, хоч і мають міцне господарство, проте не є з категорії агрохолдингів.

Не від тисяч гектарів у обробітку залежить вся повнота усвідомлення нинішньої загрози існуванню України, вважають очільники підприємств, депутати селищної ради Микола Бойко і Павло Сліпченко, отож вкладають у майбутню перемогу значні власні кошти, постійно ініціюють фінансування військових потреб з боку селищної громади. Головний аргумент: бо війна прийде до нас…

Читати далі