Завжди гірка пігулка тарифів

Із засідання виконкому селищної ради

На минулому засіданні виконавчого комітету селищної ради від 8 червня, окрім низки, як мовиться, поточно-рутинних питань, мусили розглянути й тарифне. Вкотре на затвердження виносилися тарифи на послуги централізованого водопостачання і водовідведення у селищі, котрі надає КП „Господар”. І якими б не були аргументи комунальників – ініціаторів підвищення вартості своїх послуг вслід за здорожчанням всього і вся довкола, однак для населення це завжди гірка пігулка. Адже зарплати і пенсії переважної більшості українців – на межі фізичного виживання чи й поза нею.

Випереджаючи виклад почутого на виконкомі, зазначу, що особливо відчутно здорожчання основних послуг варвинського КП ударить по кешенях мешканців багатоквартирних будинків, котрі користуються централізованою каналізацією. Оскільки маємо невелику порівняно з містами кількість абонентів та енергозатратні очисні, то це благо цивілізації у Варві не з дешевих. Для прикладу, якщо родина споживає за місяць десять „кубів” води, то разом з водовідведенням муситиме сплатити мало не півтисячі.

Як аргументували комунальники, розпочинаючи процедуру перегляду тарифів, за 2017-й рік збитковість послуги водопостачання склала близько 50 тис. грн, водовідведення – майже 215. Зростали вартість електроенер­гії, мінімальна зарплата і відрахування, рента й екологічний податок. Потребує зміцнення фінансовий стан підприємства, аби удосконалювати технології виробництва і забезпечувати стабільне надання послуг.

 

На попередньому засіданні виконком, заслухавши інформацію радівського відділу економічного розвитку, котрий вивчив запропоновані тарифи, повернув їх „Господарю” та розробнику – спеціалізованій установі, на виправлення виявлених прорахунків. Як і очікувалося, вартість „кубів” зазнала деякого зменшення (це близько 76 тис. грн економії на рік). Відтак на затвердження запропоновано: водопостачання – 13,43 грн за 1 м3, водовідведення – 35,29 грн за 1 м3.

Цього виконкомівського зібрання голосуванню передувала коротка інформація директора КП С.Садового щодо реального фінансового стану підприємства на початок червня:

– Скажу відверто: за роки моєї праці на підприємстві такої плачевної ситуації ще не було. Торік, не приймаючи вчасно тарифів – були такі депутати, хто завжди з палками у колеса, мали збиток 290 тис. за рік в цілому. За 5 міс. цього року – вже більше 300 тис. Станом на сьогодні наше адмінприміщення від`єднано від електропостачання, бо борг за електроенергію 105 тис., а на рахунку КП – 4 тис. грн. Ось така ситуація, тому тарифи треба приймати негайно. Ми надаємо й інші послуги, проте вода і водовідведення – основні, якими живе підприємство.

Певно, опісля почутого виконком, окрім одного голосу „утримався”, ухвалив нові тарифи. Діятимуть вони з 1 липня.

Також того засідання обговорювалися проблеми встановлення та повірки лічильників (щотри роки абонент має за власний кошт виконувати повірку), значних втрат води у мережі і заходів на їх зменшення тощо.

Про старт роботи селищного ЦНАПу інформувала його керівник Н.Бабенко. Хоч наразі обслуговується населення і ОТГ, і решти району, проте до спільного утримання селищного центру ще далеко – процедура налагодження співпраці із селами тільки на старті, є проблеми з організацією робочих місць для працівників. Зокрема, члени виконкому дивувалися, чому громаді не передаються меблі, решта матеріальної бази колишнього районного ЦНАПу, адже ОТГ пішла назустріч РДА, працевлаштувавши скорочених там працівників і обслуговуючи сільчан. Як пояснили доповідачка і голова ради, нині обладнання доводиться брати у користування у власника, хоча свого часу селище виділяло 50 тис. на придбання меблів.

Про хід і проблеми оздоровчої кампанії інформувала колег заступник селищного голови Т. Дейнека. Як повідомила, шансів на відкриття леляківського табору „Сонечко” вже цьогоріч не залишає судовий позов облуправління ДСНС щодо стану пожбезпеки у приміщенні. Під загрозою вже й підготовка до нового навчального року сільської школи, де зазвичай діяв табір. У попередні роки, крім придбання вогнегасників та незначного косметичного ремонту, у закладі заходи пожбезпеки не фінансувалися, що і має нині такі наслідки.

У низці інших рішень виконкому (щодо надання допомоги громадянам, звільнення від оплати харчування в садках, встановлення адреси тощо) вирізнялося й таке: про обмеження пересування неповнолітніх у вечірній час вулицями селища та у розважальних закладах без супроводу батьків. Причина – загрозлива ситуація із вживанням молоддю спиртного, навіть наркотиків. Звісно, як і подібні рішення, має воно більше рекомендаційний характер, проте, на переконання радівців, дасть змогу впливати, принаймні, на батьків – інспектор у штаті ради вже є.

Щоправда, як показав розгляд питання насамкінець засідання – про вилучення трирічної дитини у батька, небайдужого до спиртного, є й такі батьки, котрі не піддаються жодному впливу. Виявляється, селищна рада такого „татуся” возила на лікування, працевлаш­товувала – як-то кажуть, і просила, і грозила, але нині однак мусили тимчасово вилучити дитину із небезпечного для неї середовища.

Є.Зима