Закриття ГПЗ не буде. Буде його тиха агонія…

Увага! Є проблема.

Минулого четверга, 10 травня, на центральній площі Варви відбувся мітинг з приводу ситуації на місцевому ГПЗ. Нині під загрозою зупинки його газопереробні потужності, де задіяні сотні працівників. У мітингу було анонсовано участь нардепів від „Самопомочі” Оксани Сироїд, котра обіймає посаду заступника Голови Верховної Ради України, та Вікторії Войціцької – секретаря комітету з питань паливно-енергетичного комплексу. Чи нові обличчя високопосадовців, котрих заводська профспілка намагається залучити до проблеми подальшого існування підприємства, чи то Рубікон 21 травня, коли очікується запуск „реверсу” газу із Гнідинцівського ГПЗ на Качанівський, мали такий консолідуючий ефект, а у центрі нашого тихого нафтовицького містечка цього разу було людно.

Як невдовзі відгукувалися скептики, звиклі за вирішенням проблем споглядати збоку, зібралося хіба дві сотні варвинців і навіть не всі заводчани, за підрахунками ж організаторів – близько 800 учасників. Лише під зверненням до Уряду та інших можновладців, ухваленим цими імпровізованими зборами, свої підписи поставили більше 600 осіб, котрі ще не втрачають віри у ефективність епістолярного жанру.

А зійшлися на мітинг заводчани, ветерани підприємства, працівники суміжних нафтовицьких виробництв, установ бюджетної сфери, котра утримується і заводськими податками зокрема. Довкола було чимало дітвори, майбутнє якої теж залежить від наявності робочих місць для батьків.

Крім столичних гостей слово брали голова профкому ГПЗ Тетяна Левченко, спілчани-виробничники Наталія Торопова і Андрій Петрієнко, голови місцевих РДА і райради Любов Доля і Петро Бакуменко, представник нардепа від нашого округу О.Кодоли Володимир Андрієнко, вела зібрання селищний голова Валентина Саверська-Лихошва.

Хоч всім давно зрозуміло, що подібні питання мали б вирішуватися не на варвинському майдані і не сьогодні, а ген-ген …навіть не вчора, проте у багатьох учасників мітингу однак до останнього жеврітиме надія, що широкий резонанс від публічних акцій за участю нардепів почують і в столиці – у державних кабінетах і в укрнафтівських, напівприватних.

В.Саверська-Лихошва, відкриваючи збори, нагадала місцеві прописні істини: завдяки нафтовикам Варва розбудовувалася і набула свого містечкового вигляду – багатоповерхівки, дороги, соціальна інфраструктура, робочі місця.

Цьогоріч минає 50 років утворення заводу, який є одним з найбільших бюджетоутворюючих підприємств району. ГПЗ завжди був основою розвитку Варвинщини, зазначила вона, а нині й сам потребує нашої допомоги. Висловила впевненість, що, сконцентрувавши зусилля, ми всі захистимо це підприємство.

Тетяна Левченко вкотре відчайдушно закликала до збереження трудового колективу всіх, від кого це залежить хоч найменшою мірою. Також навела аргументи, на котрі, схоже, мало зважають в „Укрнафті”, вирішуючи питання завантаження сировиною того чи іншого свого підрозділу.

Гнідинцівський є одним із найбільших серед ГПЗ, має кваліфіковані кадри, кращу якість готової продукції і логістику її відвантаження (залізниця, автоцистерни), потужні сховища для зберігання. Але нині він втричі менше отримує нафти і в п`ять разів менше – газу, аніж десятиріччя тому.

Ми всі разом, зверталася вона до варвинців, маємо відстояти свій регіон, відвернути його занепад. Показуючи на стилізовану нафтовицьку вежу на площі, говорила: нафта і газ, які видобуваються на Варвинщині з 1959 року, мають годувати нас і наших дітей. Мільки, Леляки, Гнідинці залишаються найбагатшими родовищами України, сидячи на них без роботи, ми віддаватимемо сировину в інші регіони. Люди цим вкрай обурені, наголосила Тетяна Левченко, як і тим, що відстоявши на протестних акціях торік дозволи на сумські родовища, нині залишаються за бортом газопереробки.

Н. Торопова, оператор компресорного цеху і активістка профкому: „Ми і наші сім`ї нині схвильовані. Коли зупиниться завод, ми залишимося без роботи. Молоді доведеться їхати на заробітки, працювати на пана, а чому б не працювати на себе? Говорити, мітингувати – це добре, але потрібно діяти рішучіше. Не почують нас так, перекриємо дороги, станемо на заводі і не дамо пустити реверсом газ назад! Ви чуєте, наші керівники, спеціалісти, де ви? Чому один профком б’ється? Чи ви уже всі при роботі, керуєте сервісами? Ви всі залишитеся і тому мовчите?..

Шановні мої колеги, не бійтеся, що звільнять, давайте переходити до радикальних дій, перекривати дороги, страйкувати, їхати до Києва, щоб нас почули. Якщо триматися один одного, це буде міцний кулак, а його спробуй розігнути…”

Не допустіть оцього свавілля, зверталася Наталія Петрівна й до заїжджих нардепів.

В. Войціцька: як жінка і мати, відчуваю ваш біль, коли під загрозою добробут родин. Про важливість галузі для України можна говорити багато, звучать гарні гасла про енергетичну незалежність держави і на цьому тлі цинічно нищиться таке підприємство. Ми тут, щоб підтримати вас.

Депутат зазначила, що 2015 року фракція „Самопомочі” була серед тих, хто ініціювали закон, яким мали б повернути державі контроль над „Укрнафтою” і сподівалися на принципові якісні зміни у ній. Але те, що бачимо нині, не йде у жодні рамки. Там, у київських кабінетах, забули про ключове: про людей, про сім`ї, про дітей, яких треба годувати й одягати.

Заручившись зверненням від варвинців, Вікторія Войціцька обіцяла ставити питання перед менеджментом ПАТ, „Нафтогазом”, Урядом і бути поряд із заводчанами до його вирішення.

Говорячи про критичність ситуації у галузі в цілому і на ГПЗ зокрема, О. Сироїд нагадала: відмовившись від ядерної зброї, наша держава залишила собі єдиний безпековий щит – газотранспортну систему. Знаючи, що будь-якої миті можемо лишитися без російського газу, ми не розвиваємо власну енергетичну галузь. Будучи третьою державою у Європі за покладами газу, держслужби не видають ліцензій на їх видобуток, згортається переробка. Ситуація із Гнідинцівським ГПЗ – складова цієї трагедії. Наш спільний обов`язок – зупинити її. Віце-спікер парламенту наголосила, що сила варвинських нафтовиків у публічності, широкому розголосі проблеми і запросила представників брати участь у зустрічах нардепів із посадовцями. „Хай вони дивляться вам у вічі, ухвалюючи рішення щодо вас.”

Л.Доля нагадала зібранню, що керівництво району зверталося щодо перспективи діяльності ГПЗ і нафтовидобувної галузі до обласних колег, до народних депутатів, керівництва „Укрнафти” і держави. Ці спільні заходи сприяли у продовженні терміну дії спецдозволів, говорила вона. У нинішній конкурентній боротьбі за надходження сировини своє слово мають сказати керівники підприємства, структурних підрозділів, технічні й економічні фахівці, ветерани заводу, щоб фахово доводити переваги нашого заводу.

Голова РДА передала запит прибулим нардепам, де, крім проблем ГПЗ, йдеться про те, що цьогоріч під загрозою дозволи на видобуток вуглеводнів для НГВУ „Чернігівнафтогаз”. Приймаючи його, Оксана Сироїд нагадала всім місцевим посадовцям: завдання всіх нас – бути з людьми вчасно, біля витоків проблем, співпрацювати на спільний результат.

П. Бакуменко у виступі зазначив: на всі звернення до вищого керівництва держави районом отримано формальні відписки. Нині на кону 21-22 травня, коли повинен запрацювати „реверс”. Туди вкладено такі ресурси, що сировина назад, швидше за все, не повернеться, тому нині ми повинні вжити всіх заходів. Говорив він і про те, що у питаннях енергобезпеки держави треба звертатися до Служби безпеки України і Генеральної прокуратури.

Про дії О. Кодоли у кризі довкола ГПЗ говорив В. Андрієнко: нардеп зустрічався із варвинцями, порушив питання на рівні ВР і Кабміну, спільно з колегами-депутатами звертався до керівництва „Укрнафти” і держави, готовий і нині до співпраці.

А заключним став виступ голови цехкому цеху переробки газу А. Петрієнка. Хоч колишній правоохоронець відносно недавно на ГПЗ, але теж болісно переживає те, що чекає це потужне підприємство. Якщо стане воно цехом іншої юридичної особи, ПДФО піде не просто за межі району, а й області. Нас було на заводі 1300 осіб, говорив він, а зараз красиво і технічно виводяться окремі працівники у сервісні служби, на заводі обліковується вже 500-600 працівників. Робиться все, аби звести колектив нанівець. Якщо цех переробки газу зупинить роботу і перезимує без подачі газу, то старе обладнання невдовзі стане дірявим решетом.

Мені дивно, продовжував Андрій Віталійович, коли кажуть: у нас немає газу… Подивіться довкола, щороку з`являються нові свердловини за договорами спільної діяльності „Укрнафти” і приватних структур, тільки доходять ті до газу – одразу чути: ні, газ нам не треба, нам треба нафта…

Привів виступаючий у приклад нищення місцевого газовидобутку і відомий йому випадок, коли законсервували надпотужну свердловину біля Озерян. Щоб зважити реальні перспективи місцевих ресурсів, потрібен чіткий розрахунок фахівців. Для когось нафтовидобувна галузь стала полем для політичних ігор, а втрачає від того держава, говорив простий робітник ГПЗ, тоді як дипломовані – мовчали.

Фінал зібрання – чергове спільне письмове звернення до вищих державних і укрнафтівських посадовців: „Тут, на майдані Варви, заявляємо… втрата 500 робочих місць – катастрофа для регіону… громада занепокоєна… місцеві бюджети втратять левову частку доходів… ситуація призведе до занепаду інфраструктури півдня Чернігівщини… внаслідок непрофесійних дій менеджменту…” І насамкінець: „Вимагаємо не допустити…” – ліс рук на підтримку.

 

…Мітинг стих. Відтоді збіг тиждень, годинник неспинно наближає старт реверсу. У відлунні варвинської акції за участю народних депутатів– тези у ЗМІ офіційної позиції „Укрнафти”: ніякого закриття немає – планується модернізація з метою зменшення собівартості продукції …

Чи не перетвориться та модернізація на популярну повсюдно „оптимізацію” – робочі місця під ніж – покаже вже найближча перспектива. Вовчий білет у вигляді окладів вихідної допомоги якраз і допоможе замаскувати фактичне знищення тисячного колективу. У трудових книжках вчорашніх заводчан значитиметься здебільшого „за власним бажанням”, „за угодою сторін” тощо, а далі – хіба заробітчанство.

Так, гучного закриття не буде – буде тиха агонія колишнього маленького Кувейту. Якщо не станеться якогось незбагненного дива, то дійсно, як за обмовкою в одному з поважних коментарів, ГПЗ стане НПЗ чи, ба, навіть НПЦ. Цех переробки нафти і жменя працівників у ньому та довкола – так прогнозують місцеві нафтовики подальший розвиток подій. Жменя працівників не дасть більше жмені й податків у бюджети, які завжди є кому гарно ділити, а от наповнювати – нікому.

Ми всі, і штатні нафтовики, і решта варвинців, вже давно дали свою мовчазну згоду на занепад справи, початої дідами й батьками. Дипломовані фахівці не дбали про розвиток видобутку і переробки вуглеводнів, лиш би зручно і тепло сиділося на насидженому місці, не рвали душу у боротьбі за нове обладнання, за сировину, за раціональне й продумане використання фонду свердловин, за розробку нових. І нині «білі каски» в своїй більшості покищо залишаються на плаву – у сервісах, у групах, при краватках у затишних кабінетах, бо завжди першими йдуть внікуди ті, хто в робах.

Прості виробничники, навіть бачачи занепад, відмовчуються в надії, що вдасться залишитися при роботі. Владці листами-виступами ставлять галочки у „відстоюванні” підприємства, та й потому, бо власний добробут жодним чином не залежить від його долі.

І ми, всі решта варвинців, мовчки дивимося на це, стоїмо німою масовкою на мітингах. Чи ж виживе той, хто не бореться за виживання?

Є.Зима, фото автора.

This slideshow requires JavaScript.

Резонанс

«Укрнафта» спростовує  інформацію про закриття  Гнідинцівського ГПЗ

Найбільша нафтовидобувна компанія «Укрнафта» спростовує інформацію про закриття одного з підприємств компанії – Гнідинцівського газопереробного заводу (Чернігівська область) і повідомляє лише про виведення заводу в плановий ремонт, після якого він продовжить переробку вуглеводнів. Про це кореспонденту УНІАН повідомили в прес-службі компанії. «Всупереч інформації, яку поширюють певні джерела, ПАТ «Укрнафта» не закриває Гнідинцівський ГПЗ… Враховуючи нинішній стан підприємства, з 21 травня на ньому розпочнеться плановий ремонт. По завершенні ремонту Гнідинцівський ГПЗ продовжить переробку нафти в звичайному режимі, а в цехах з переробки газу будуть проводитись роботи з модернізації потужностей з метою зниження собівартості їх продукції», – йдеться в повідомленні.

Довідка: ПАТ «Укрнафта» – найбільша нафтовидобувна компанія України. Частка товариства у загальнодержавному видобутку нафти з газовим конденсатом в 2017 році становить 65,7%, частка у загальному видобутку газу – 5,3%. На балансі підприємства знаходиться 43 бурових установок, 1936 нафтових і 168 газових свердловин. ПАТ «Укрнафта» володіє 537 АЗС в більшості регіонів України. 50%+1 акція товариства належить НАК «Нафтогаз України».

За повід. УНІАН,
https://economics.unian.ua

О. Кодола: Ми повинні  

врятувати  Гнідинцівський НПЗ

«Минулого четверга сотні рішуче ностроєних жителів селища Варва, вийшли на мітинг проти закриття Гнідинцівського газопереробного заводу. Поки що люди просто говорять владі: «Не дозвольте закрити газопереробний завод». Але зараз вже чітко видно, що жителі Варвинського району на межі соціального вибуху. В результаті якого втратять усі, держава втратить одне з найбільших в Україні підприємств із переробки газоконденсату і нафти, і це в умовах боротьби за енергетичну незалежніть, район втратить найбільшого платника податків, сотні людей залишаться без роботи, що негативно вплине не лише на економіку, але й на соціальну ситуацію у районі. А влада втратить остаточні залишки довіри виборців», – так розпочав брифінг у Верховній Раді України народний депутат України Олександр Кодола.

Під час свого виступу нардеп озвучив критичну ситуацію, яка зараз склалася на підприємстві. «На сьогодні Гнідинцівський ГПЗ завантажений лише на 20% своєї потужності. За минулий рік було скорочено понад третину персоналу. А до початку скорочень на заводі працювало понад тисячу людей. Як повідомляють працівники підприємства, керівництвом ПАТ «Укрнафта» розглядається питання перерозподілу сировини між Гнідинцівським ГПЗ та Качанівським ГПЗ, а саме, весь обсяг сировини направити на Качанівський ГПЗ для подальшої її переробки», – розповів депутат.

В середньому за місяць завод виробляє близько трьох тисяч тонн скрапленого газу. Дохід від його реалізації склав у 2017 році 466 мільйонів гривень, затрати на виробництво за 2017 рік склали 103 мільйони гривень, а чистий прибуток від реалізації готової продукції склав близько 300 мільйонів гривень. Наявність залізничного сполучення відкриває можливість дозавантаження потужностей привозною сировиною.

«Ми вже майже рік боремося за те, щоб Гнідинцівський ГПЗ працював стабільно, забезпечуючи, державу та район прибутками, а місцевих жителів роботою. Ще восени минулого року закінчувався термін дії ліцензій на видобуток вуглеводнів із діючих родовищ Роменської групи, на якому підлягало зупинці 146 свердловин, зокрема родовищ, що безпосередньо постачають сировину на Гнідинцівський ГПЗ. Ще тоді у зв’язку з можливим закінченням поставок сировини завод опинився на межі закриття. Восени була зупинена робота цеху переробки газу, що призвело до звільнення персоналу». За словами депутата, зараз людям просто не зрозуміло, чим мотивоване ймовірне закриття заводу, тим більше сьогодні, коли держава ставить собі за мету здобуття газової незалежності, коли видобуток і переробка газу та нафти приносять дохід державі. Олександр Кодола під час свого виступу закликав Уряд і особисто Прем’єр-міністра терміново втрутитися в цю ситуацію.

За повід. прес-служби народного депутата України Олександра Кодоли