Які зміни у Варвинській ЦРЛ з 1 квітня?

З перших вуст

Мінімально можливі за нинішніх обставин, стверджує заступник голови Вар­винської райдержадміністрації Вя­чес­лав Пилипченко, у віданні якого гуманітарна сфера району. Хвилю громадського збурення у районі довкола реформування вторинної медицини, зокрема, можливої втрати місцевою райлікарнею своїх звичних функцій і загрози скорочення штату працівників дещо збив загальнодержавний карантин. Проте час Ч – 1 квітня, настав і держава не призупинила медреформи навіть з огляду на пандемію коронавірусу. Тож які наразі фінансові перспективи варвинської «вторинки» – у розмові з профільним заступником.

– Між нашою ЦРЛ і Національною службою здоров`я України підписано договір, відповідно до якого передбачено близько 12 млн грн фінансування на 2020 рік. За розрахунками, зробленими фінансистами за наявною чисельністю працюючих, до кінця року з місцевих бюджетів ще потрібно профінансувати близько 4,5 млн. Нічого екстраординарного у цьому немає, адже і в попередні роки, коли медицина фінансувалася за медичною субвенцією з держбюджету, значна частка витрат доточувалася на місці.

– Як планується перекрити цю потребу?

– Варвинською ОТГ на ІІ квартал для райлікарні виділено більше 700 тис. грн (за кількістю населення, що проживає у громаді) і є розуміння необхідності таких видатків і надалі. За подібними розрахунками і Озерянська ОТГ мала б співфінансувати заклад десь на пів мільйона, проте нині сподівань на це особливих немає. За перший квартал ними передано державну субвенцію для райлікарні, котра надходила на озерянський бюджет, проте нині громада вже має певні проблеми з фінансуванням власної бюджетної сфери.

Із районного бюджету на квітень плануємо спрямувати 150 тис. грн спільним розпорядженням райради і РДА, а далі, сподіваємося, сесією районної ради буде ухвалено необхідні рішення, аби задіяти всі можливі резерви районного бюджету. Звертатимемося до спроможних сільських громад.

– Під загрозою скорочення попередньо перебували близько 40 працівників ЦРЛ, яка ситуація нині?

– Отримавши повнішу інформацію щодо фінансування закладу з НСЗУ, прогноз дещо покращився. Проте 10 осіб з числа некваліфікованого персоналу однак було вивільнено. На дві сотні працівників райлікарні вдалося оптимізувати штат, як мовиться, малою кров`ю, відсоток скорочення невеликий. Безперечно, такі кроки завжди болісні, як і суттєве скорочення у РДА наприкінці минулого року. Запропонувати роботу за фахом змоги немає, у первинній ланці теж всі вакансії заповнені.

– Чи змінилася структура лікарні і перелік її послуг?

– Всі відділення наразі збережено. Допомога пацієнтам надається у попередніх обсягах, всі спеціалісти, зокрема, хірургічного профілю, на місці. З подальшим завершенням децентралізації і об`єднанням території району у єдину громаду, гадаю, й фінансові питання буде вирішувати простіше, адже місцеві бюджети акумулюватимуться в один. Все, що не входить у 4 види послуг, законтрактованих НСЗУ, треба утримувати самостійно.

– Що змінилося з квітня для пацієнта, як він може потрапити на стаціонарне лікування?

– Як і передбачалося реформою, таку необхідність визначає сімейний лікар, до якого слід звертатися спершу. А потім, в залежності від проблеми і можливостей лікувального закладу, пацієнт визначається, де продовжити лікування, котре оплачуватиме держава.

– На Вашу думку, зміни у галузі, пропоновані реформою, на краще чи ні?

– Якщо реформа запрацює у задекларованому вигляді, то певні зрушення на краще будуть, адже базові послуги будуть безоплатними для пацієнта. Приміром, досі ті ж породіллі мусили збирати великі пакети медикаментів, вирушаючи у пологовий, або інсульти, інфаркти лікуватимуться державним коштом хоча б частково у спеціалізованих і оснащених закладах тощо.

Але це – за умови, що заплановане стане реальністю, бо у нас, на жаль, не все відбувається саме так. Станом на першу декаду квітня фінансування від НСЗУ ще не надходило, як запрацює система – побачимо.

Записала Є. Зима