Хаос у „пісочниці”. Насамкінець каденції – майже некерований

Із сесії селищної ради

Чергова 39-та сесія селищної ради. Може, й одна з останніх до виборів у Варвинську  ОТГ.  У сукупності двох засідань від 16-го  і 27- го листопада – сім (!) годин дебатів, а ще ж десь там у комісіях щось вивчали, певно, теж не одну годину – наче не наговоряться перед виборами. Хоча у підсумку на сесії, люби, Боже, правду, більше виявилося питань, знятих з розгляду чи непідтриманих голосуванням, аніж ухвалених.

Для тих, хто не в темі „селищеади”: вивчення-обговорення у нинішній мерії – це  часто-густо крик, зневага до опонентів, пустопорожні дискусії, безкомпромісність, навіть коли йдеться про важливі для людей речі. Відтак раціональні і слушні ініціативи, від активістів ради зокрема, просто губляться у атмосфері недовіри і злоби, невміння чути й розуміти іншого.

Допоки половина депкорпусу самостверджується у означений спосіб, друга, врівноваженіша, –  просто мовчки добуває до кінця каденції отой свій громадський обов`язок. Сторони конфронтації – активісти депкорпусу і радівці на чолі з головою –  вже й не надто імітують співпрацю на благо громади. Просто кожен сподівається перейти Рубікон виборів і за ним більше  не побачитися у новій раді…

Думаю, опісля споглядання селищних дебатів і протягом вказаних 7 годин, і за два роки поточного скликання (як мовиться, рік – за десять) маю повне право на подібні власні оціночні судження. Ба, більше. Випереджаючи виклад двосерійної сесії, цього разу „пис-писну” одразу! Хай би й далі собі окремі вивчальники бавилися, як у пісочниці:  „Ти мені не подобаєшся  і я з тобою не длузу…” – „Я тут гуляю, бо я перший плибіг…” – „А я тобі лопатку не дам, бе-бе-бе…”  От тільки йдеться про оті важливі для життя громади речі: наш спільний бюджет, діяльність комунального підприємства і садків, дороги-світло-благоустрій тощо.

Засідання від 16.11. О шостій вечора, після чотирьох годин дебатів, в акурат дійшовши до земельних (а там знову нестомно виносилися й спірні га-ра-жі, і спірна зміна призначення депутатської ділянки тощо), з`ясувалося, що воно – лише перше. Регламентований час закінчився, обранці стомилися, принципово встали і пішли. Мовляв, викликайте з підприємств ще на інший день.

І починали того дня з кворумом хистким – 16 із 26-ти, для проходження рішення треба 14. До обранців приєдналися жителі вул. Трудова, мабуть, хотіли нагадати про свої калюжі, але витримали хіба з годину сесії, пішли, так і не озвучивши проблеми.

Дисгармонія поміж засідателями традиційно проявилася ще на формуванні порядку денного. Голова бюджетної комісії Д.Павленко, забачивши у переліку на затвердження програму відшкодування різниці у тарифах КП – між встановленими і економічно обґрунтованими (по-простому – щоб платити більше  не з людських кишень, а з бюджету), одразу занаполягав зняти: хоч і подає комісія законності, але у його комісії  не вивчено, а йдеться про виділення коштів.

Слово за словом, перепалка з низького старту: директор КП, депутат С. Садовий – голови комісій неуважно знайомляться з матеріалами на сесію, а тоді сидять на засіданнях і годинами допитують-вивчають;  Д. Павленко, котрий репліку взяв на свою адресу: раз так, каже, вивчатиму уважніше – то писав один запит у день, надалі писатиму п`ять. Інші соратники й собі завели з півоберта звичне: «Господар» – кровосос нашого бюджету… Гуртом почубилися ще із півгодини,   але у розгляді згадана програма дивом лишилася: активісти думали, що голосують порядок денний «за основу», а вийшло, що підмахнули «в цілому». Щоправда, згодом у розгляді питань однак відшкодування тарифів відфутболили на виконком.

Про виконання програми соцекономрозвитку з епічною назвою «Варва. Співпраця влади і громади» за 9 міс. ц.р. звітувала голова селища В. Саверська-Лихошва. Довкола гуділи про своє, майже не слухали,  а звітуюча нанизувала зроблене: зведено КНС для двоповерхівок по Шевченка за державний кошт, новий водогін для мікрорайону «Шовковиця» (у простонародді «Царське село») – 1,3 млн із бюджету селища, виконано ремонти водогонів по Онопрійка і 40 р. Перемоги – силами «Господаря», який також здійснив заміну водонапірної вежі по Ломоносова, облаштовано вуличне освітлення у м-нах «Сад» і «Нафтовик», готується документація на реконструкцію ІІ-ої  черги водогонів (вул. Зарічна) і очисних споруд,   збудовано стоянку біля ДНЗ «Казка»,  зроблено «латковий» ремонт низки вулиць (передбачали понад 2 млн грн) тощо. На рік 2018-й голова говорить про необхідність взятися за тротуари і ті п`ять вулиць, де взагалі немає твердого покриття.    А як то розпорядяться депутати  – побачимо згодом.

У обговоренні посипалися претензії: не пострижено кущі біля ЗОШ, ДНЗ «Джерельце», неосвітлений проблемний пішохідний перехід по Миру біля «Нашого дому» (І. Чаленко), де план на альтанки-лавочки, чому голова не радиться у цьому з депутатами, 2,6 млн витрачено на благоустрій, а у селищі безлад (В. Остапець), необлаштований під`їзд до «Джерельця» (С.Панченко), у звіті – скарги на відсутність механічної руки, а придбали ж таку, котрою немає змоги користуватися, навіщо натикали напівсфер по селищу (А.Хотін) і чимало іншого – імпульсивно, на підвищених тонах.

Яка доля проекту на вуличне освітлення всього селища (пригадуєте, «Нью-Васюки» і 150 тис. киянам на документацію – прим. автора), запитував Д.Павленко. А тут сталася «осічка», визнала голова, щоправда, на 45 тис., а не на всі 150, нині ведеться претензійна робота із заїжджими «комбінаторами».

Далі послідувало голосування за «взяти звіт до відома». Утрималися і проти – чимало, тож не взяли, як і наступний – про виконання бюджету теж за 9 місяців.

Доповідач голова бюджетної комісії Д.Павленко поскаржився колегам, що казначейство знову не надало селищу такого звіту, а у раді, схоже, цей факт непокоїть тільки його. Отож виконання бюджету далі характеризував за інформацією з бухгалтерії селища: до селищної скарбниці за звітний період надійшло майже 13 млн. грн., зокрема, єдиного податку – майже 3,7 млн. Щоправда, ні пари з вуст про те, що могло б бути і вдвічі більше, аби рада власноруч не скостила той єдиний підприємницький  – з 20 до 10 %.

А от докладніше зупинився на альтанках і ін. ініціативах голови, витратах благодійних коштів, про які йому чомусь не доповіли, на благодійних внесках у садках – поза його розумінням. Другу депутатську каденцію він чекає звітів завідувачів ДНЗ, зокрема, хоче озвучення, чи підтримують їх депутати селища, а то, мовляв, шириться інформація, що мало не закривають заклади…

Ретельно вивчав і видатки на благоустрій. Звучала цифра 1,9 млн. за 9 міс., з них 1,1 – послуги КП. Нагадав, що він так і не збагнув механізму виділення коштів, бо депутати передбачали певну суму на рік, а вже за 9 міс. все витрачено й перевитрачено. Зав`язався діалог із бухгалтером, загули й депутати, мовляв,  де гроші, і згодом дискусія стала ще голоснішою, коли розглядали звіт про виконання програми благоустрою.

Низку зауважень висловив В.Остапець, і зокрема, щодо преміювання апарату ради і голови. Говорив: а ми ж, депутати, так і не оцінювали їх роботи. Оті сумнозвісні 30% голові знову товкли ще певний час. Доповідач Павленко теж би щомісяця визначався голосуванням, але, каже, немає на те волі більшості колег.

Бюджетний звіт підсумував так: його треба «довивчать і дорозглядать», тож особисто він «за» не голосуватиме. З ним не згодилися у голосуванні тільки 10 осіб, відтак рішення не прийнято.

Попередній доповідач охарактеризував і звіт про виконання програми благоустрою як такий, котрого «немає як такого». Зокрема, вважає, що  послуги КП обліковуються не так, як він це бачить, що на благоустрої треба економити, а кошти спрямовувати на інші видатки розвитку. Чи згодяться з цим односельці, невдовзі почуємо, адже того дня не тільки з його заспіву звіт не прийняли, а й не передбачили коштів до кінця року. А це так і невивезені кагати листя обабіч центральних доріг селища, відсутність видатків на протиожеледні заходи, прочищання снігу тощо.

Коли дійшла справа ухвалювати зміни до програми благоустрою і бюджету, де передбачалися й відповідні кошти, депутати-активісти наполягли на попунктовому голосуванні за рішення, відфільтрувавши з нього все, що вважали зайвим.

Аргументи голови громади, що подорожчало пальне, зросла мінімальна зарплата, а найперше – ГПЗ більше не має змоги забезпечувати селище транспортом, а тому й не вклалися у раніше узгоджену суму, що працівники загону благоустрою нині змушені, як раби, вручну зносити в кагати листя, жодного ефекту не справили. „Проти” програми благоустрою із  додатковими коштами і „утрималися” – депутати Остапець, Кудринецький, Павленко, Хотін, Цопа, Чаленко, «за» лише 12 – рішення не прийнято.

Голова не стрималася від коментаря: мовляв, мета – очорнити її перед варвинцями, щоб тикали пальцями на купи сміття і легенько згадували, ковзаючись на льоду. Надрив у тому виступі дещо охолодив О.Кудринецький, зазначивши, що за менші кошти можна було використовувати транспортні послуги ФОПів і не перебирати відведеного ліміту коштів, проте стану справ на старт зими це не змінює. Так чи інак на сніг і лід – у видатках селища принципове зеро, нуль цілих і нуль десятих.

А от затято ветувати кошти на садки – на першому засіданні на газ й ін. видатки ДНЗ,  зазначеним  активістам, котрі протягом каденції наполягали на повному фінансуванні своїх закладів з бюджету району, цього разу духу забракло – на носі ж бо вибори. Колотнеча втрачає сенс, попереду вибори, об`єднання, тож виділяємо, закликав колег  навіть Д. Павленко.

Відтак у раніше згаданому відфільтрованому бюджетному рішенні кошти на садки, ремонт водонапірної вежі тощо лишили, а на благоустрій, відшкодування тарифів – викинули.

Певний «ґешефт» селищу запропонували районні депутати – мовляв, по 200 тис. із селищного бюджету виділіть на ремонт вул.  Трудова і Сонячна, а ми дофінансуємо садки до кінця року – не багато – не мало майже мільйон…

І що, думаєте, спокусилися? Як бик на червоне – закричали, заобурювалися, мовляв, не дамо попіаритися райдепам перед виборами, самі дофінансуємо ДНЗ… Не спрацювала й перспектива лишитися у плюсі. Перепало й глашатаю районної пропозиції – голові селища – щоб притримувалася рішень своєї ради, а не домовленостей деінде.

На Трудову присутньому на сесії О.Нагнойному (наче депутат, засідає поряд з вельмишановними  два роки) зразу ніби благоволили дати близько 160 тис., але на виснажливому  попунктовому голосуванні однак «зарізали». Д. Павленко аргументував так: зекономлені на «викричаному» переліку вулиць кошти на вулиці з нього ж й слід використовувати, а це – не про ту частину Трудової, яку б варто перейменувати у варвинський Конотоп.

До речі, напередодні сесії вигулькнула необхідність прийняти з держбюджету близько 200 тис. на проведення виборів до ОТГ. І не співали, що питання не вивчене у комісіях.  Голова бюджетної просто  у ході сесії запропонував перерву-п`ятихвилинку на проведення засідання комісії, після неї особисто підметушився запросити  із коридора колег на голосування.   Вийшло так оперативненько, без зайвих вивчень, бо мотивація вагома – на власні ж  вибори. З ними «проскочили» й кошти на аванс ДНЗ і змішування соляно-піщаної суміші. До речі, соблаговолили тільки змішати, а розтрушувати – ні за що буде.

Також на сесії програму підтримки громадських спортивних організацій, підготовлену виконкомом і комісією законності, яка відає і гуманітарною сферою, Д.Павленко заледве не завернув на довивчення, мовляв, громадські організації кошти не зможуть освоїти, та й розподіл поміж видами спорту він бачить по-іншому. Проте більшість колег цього разу „головного розпорядника” нашого  бюджету ослухалися. До речі, цим прізвищем рясніє мій допис не з упередженості автора, а просто чоловік – дуже діяльний, дока у всіх сферах.

На третій годині роботи похопилися, що терпляче чекає розгляду мешканка оселі, котра знаходиться на заводській території, і навіть згодилися вислухати.  За оренду землі жінка теж платить як промислове підприємство, і вже не вперше просила про пільги в оплаті. З аргументацією «не положено, а що скаже Антимонопольний комітет» прохання   раніше відхиляли, і цього разу якісь заперечення лунали, що характерно, від колег-заводчан. Проте зрештою більшість згодилася оренду зменшити.

Хід  виконання робіт з поточного ремонту вулиць мав би аналізував «головний розпорядник” бюджету розвитку – А.Хотін, голова комісії соцекономрозвитку і комунального майна. Та щось там у паперах не знайшлося і суфлером виступив заступник голови ради С.Бейкун.  Зазначив, що передбачили на ремонти 2,047 млн грн., виконано робіт на 1,257. На Б.Хмельницького і Трудовій  (частина до „Сухого яру”) роботи тривають. Чому так мляво ремонтуємося, непокоїлися депутати. Відповідав десь так: підрядник підводить, та й таких не заманиш у провінцію – віддалену від магістралей і сировинних баз, із дрібними обсягами робіт.

Депутат Л.Неділько озвучила колегам рішучий намір боротися із своїм „конотопом” жителів вул. Нова (цього разу підписи збирає В.Науменко), проте кожен загудів про свої „підшефні” ковбані, на прапор знову  підняли грунтівки, та й потому.

 У низці майнових-організаційних вирізню таке питання у розгляді. З подачі Д.Павленка – про скасування рішення виконкому від 2.11 ц.р. про встановлення поточних індивідуальних нормативів використання  питної води КП „Господар”. На четвертій годині дебатів більшість вже була втомлена, аби сприйняти аргументацію автора ініціативи, колєги В.Остапця, який розповідав про власні відвідини дозвільних обласних установ, вникнути у суть їх перепалки із комунальниками. Проте застереження інженера КП Я.Пальохи і економіста В.Долі, що, оскарживши дозвіл на спецводокористування,  вже днями сидітимемо без води, ще сприйняли. Відтак запропонований проект рішення не підтримали: за лише Павленко, Остапець і ще одна депутатка, котра у їх товариство потрапила просто випадково – не зрозуміла, що саме поставлено на голосування.

Того дня найретивіший радівський вивчальник (здогадуйтесь хто, бо вже якось і незручно знову називати чи не вдесяте одне й те ж прізвище) не дав ходу й ще одному недовивченому питанню. Рада запропонувала виконавцем встановлення відеоспостереження у селищі місцевого ФОП О. Дирявка, проте голова бюджетної і тут наполіг ще повивчати…

Куранти пробили регламент на найцікавішому місці – „земельні”, про друге засідання довготривалої 39-ої читайте у наступному номері, а наразі не помину увагою родзинку першої серії. Депутат В.Остапець не раз наголошував, що депутатам перед сесією не надаються роздруковані матеріали на вивчення, та й вони самі сидять на засіданнях, не занотовуючи почутого – мовляв, не працюють. Тож він і раніше обіцяв принести колегам …насіння, аби були хоч при якомусь ділі. А на листопадове зібрання й приніс – гарбузового. Під веселощі на опозиційній гальорці торбину водрузив на стіл президії.

Всі чотири години дебатів воно там пролежало, мабуть, не одному  кортіло полузати – на нервах чи від утоми, але ніхто так і не насмілився скуштувати. Жартували так: а раптом …того, протруєне?..

Кажуть, диявол криється у деталях, тож із цього епізоду моє враження таке: «апогей» співпраці у нашій мерії напередодні виборів настав. Мабуть, таки час героям «селищеади» брати  шинелі і йти додому…

Є.Зима