Відзначено день села у Гнідинцях

„Співай, гнідинцівська родино!”

Щедрої й погідної осені, коли спочивають хліборобські руки і ниви, коли комори повняться урожаєм, душа селянська просить свята і пісні, прагне до щирого спілкування. День села, а його цьогоріч у Гнідинцях святкували на Покрову, – чудова традиція і добра нагода побачитися рідним й односельцям, пошанувати кращих і визначніших, згадати тих сільчан, хто славить малу батьківщину й ген за її межами.

Закличною музикою і ярмарковим гомоном, пахощами святкових страв скликав того дня гнідинчан і гостей села центральний майдан – тут смажили шашлики, варили польову кашу й шурпу, пригощали бокастими варениками, а у фойє будинку культури жваву торгівлю кулінарними витворами розгорнули школярі. Разом із матусями й педагогами напекли-насмажили, оздобили-прикрасили і закуски, і десерти, а столи кожного класу доповнили композиції з квітів, дарів саду і городу. Квітли й розмаїті вишиванки, а в Гнідинцях вони переважно з умілих рук мам і бабусь, на схвильованих дійством дітях-онучатах.

This slideshow requires JavaScript.

Дитячі смаколики розлетілися враз, а до урочистостей і концерту глядачі мали змогу подивуватися витворам місцевих народних майстрів – художників, майстрів по дереву і у різних техніках оздоблення, вишивальниць. Можна було тут придбати й роботи варвинських майстринь, яких об`єднують гуртки при райраді ветеранів.

До початку основного святкового дійства з привітаннями, короваєм і грошовою винагородою від сільради організатори свята відвідали старійшин гнідинцівської громади – Олену Василівну Дрем­люгу, Ольгу Харитонівну Лео­ненко, Ганну Пет­рів­ну Вовк, Ганну Микитівну Мельник, Єфросинію Гри­горівну Візінчук, На­дію Артемівну Коню­ше­­нко та Ольгу Олек­сандрівну Кавун. Ста­ренькі раділи увазі й шані від односельців, а в очах, котрі бачили війну, голод і холод, тяжку працю, блищали сльози.

Танцювальною композицією з рушниками, теплим вітанням і дзвінкою піснею, високими запашними короваями зустрічали гостей урочистого дійства у Гнідинцях. Це село мальовниче й гостинне, затишне і працьовите, та найбільший його скарб – щирість і людяність його мешканців, патріотизм і готовність прийти на допомогу. Словом, кращі чесноти справжнього українця, котрі саме у селі залишаються непідвладними часу й історичним перипетіям.

Про таких односельців вела мову у вітальному слові й очільниця Гнідинцівської громади Наталія Міщенко:

– День нашого села – це свя­­то всіх, хто тут народився і виріс, хто приїхав сюди і залишився назавжди у селі з особливим колоритом, традиціями і славною козацькою історією. Ми близько до серця сприймаємо усі труднощі села, переживаємо невдачі та важкі часи, але щиро радіємо успіхам, досягненням і з гордістю розповідаємо людям про свої Гнідинці. Ми розвиваємося, покращуємо благоустрій, набуваємо бажаного вигляду. Разом ми – велика і дружна сім`я.

Все добре, що має се­ло, говорила Наталія Іванівна, – це спільні зусилля місцевої громади і сільгосптовариства, копітка праця, знання і талант кожного сільчанина. Нас єднає любов до нашого села, прагнення його розбудовувати.

Від імені сільської ради, виконкому, депутатського корпусу Наталія Міщенко сердечно бажала всім землякам миру, міцного здоров`я, щастя в родинах, здійснення мрій і задумів, а рідному селу – подальшого розвитку, бути вічно молодим і квітучим.

Того дня, аби розділити з гнідинчанами урочисту мить, на свято прибули голови райдержадміністрації і райради Любов Доля і Петро Бакуменко, головлікар центру первинної медико-санітарної допомоги Володимир Пан­чен­к­о, який родом із села, голови сусідніх громад: Світличного – Анатолій Філоненко, Варви – Валентина Саверська-Лихошва, котра у Гнідинцівській школі починала вчительську стезю, та інші гості з району. Від імені районної делегації громаду села з особливим хвилюванням поздоровила Любов Доля, адже і вона має гнідинцівське коріння. Земляки ж, відчувалося з теплого прийому і щирих оплесків у залі, пишаються тим, що з їх села стільки непересічних вихідців.

Святкування відбувалося у День захисника України, тож Любов Вікторівна, перш за все, акцентувала увагу на тих, кому завдячуємо миром і незалежністю у наші дні, хто боронив Батьківщину у минулі часи, на тих, хто усіляко підтримує воїнів. Очільниця району запросила всіх вшанувати пам`ять полеглих воїнів і спочилих у мирні дні хвилиною мовчання.

Відтак у числі тих, хто на Дні села отримав вітальні грамоти й подарунки від сільради, були воїни АТО: Андрій Кіщенко, Віктор Білан, Олексій Крутько, Ві­та­лій Божко, Сергій Бахмач, Олександр Ситник, Володимир Нагнойний, Сергій Дігтяр, а також ліквідатори чорнобильської катастрофи: Микола Чужба, Олексій Анто­новський, Гри­горій Бахмач, Іван Рубан, Во­ло­димир Ко­валенко, Іван Ко­ломієць, Віктор Куз­нє­цов, Ана­то­лій Кулик, Микола Рубан, Григорій Фесан, Микола Даража, Віктор Андрущенко.

Майбутнє кожного села – це молодь і дітвора, тож на урочистостях гнідинці разом раділи цьогорічному поповненню сільської родини – це се­­меро малят у родинах Петриків, Єлисеєнків, Федоренків, Порядинських, Рахманнових, Кравченків, Фісенків. Тепло вітали й багатодітні сім`ї Шмігленків (5 дітей), Новікових, Гендіних (по 4), Онопрійків, Коробок, Мальків, Фісенків, Журавель, Портяних (по 3), а також ті подружжя, котрі цьогоріч справили весілля своїх дітей і стали молодими дідусем і бабусею.

З 55-річчям подружнього життя односельці вітали Павла Івановича і Ганну Григорівну Рубанів, 45 –Володимира Омеляновича і Ні­ну Іванівну Ярмощенків, 40 – Во­ло­ди­мира Миколайовича і Надію Іванівну Целепів, Григорія Васильовича і Віру Миколаївну Карасенків, Володимира Івановича і Ніну Миколаївну Гасанів. Парам зі стажем піднесли келихи із шампанським і під вигуки „Гірко!” зажадали палких поцілунків.

Шанобливими аплодисментами віддали на святі села шану і своїй незмінній продовж трьох десятиліть очільниці школи – Аліні Миколаївні Горобчук, а вона мовила вдячне слово своїм колегам-педагогам, керівникам громади і товариства за постійну і дієву підтримку освітнього закладу. Приймала директор школи і грамоту сільради, якою нагороджено колектив ЗОШ.

Почесні відзнаки сільської ради отримали того дня надійні меценати села, керівники сільгосптова­риства „Прогрес” Микола Бойко і Павло Сліпченко, родина підприємців Олег та Ірина Дерки, колективи дитсадка, сільського бу­динку культури, юна солістка місцевої школи і дипломантка пісенних конкурсів Вікторія Мар­йоха, учасни­ки творчої виставки Анатолій Ліхтарьов, Оль­га і Анастасія По­хабови, Гали­на і Валерій Ма­льки, Віктор Да­ниленко. А школярів, які підготували чудовий ярмарок смаколиків, сільрада пригостила солодощами.

На правах співорганізаторів дійства громаду Гнідинців вітали зі святом Микола Бойко і Павло Сліпченко, котрі вручили чимало й власних відзнак і грошових премій трудівникам господарства минулих літ і сучасності. Зокрема, ветеранам Г.С. Лео­ненко, Л.Ф. Га­лушці, Г.О. Даниленко, Г.В. Карасенку, М.А.Леоненку, В.М. Федорченку, В.П. Конюшенку та іншим, представникам нинішніх колективів виробничих дільниць „Прогресу”.

До вітань долучилися голова селища В.Саверська-Лихошва, яка подарувала сусідній і дружній громаді ікону, пастор однієї із християнських церков селища М. Капарчук.

Гарного настрою додали сільчанам аматори місцевої сцени – народний аматорський вокальний ансамбль „Мрія”, танцювальний колектив, юні солістки Вікторія Марйоха, Аміна Кіщенко, Тая Дрюк, які виконали чимало чудових пісенних і танцювальних композицій, Важа Лосаберідзе потішив гостей гумором.

А далі концертну естафету Дня Гнідинців підхопили артисти з Варви і Прилук, зокрема вокалісти районного будинку культури і театру естради „Камертон” із сусідньої Прилуччини, виконавши низку запальних і ліричних пісень. Сільчани дякували гостям, не шкодуючи долонь і тепла сердець, запрошували ще й на майбутні виступи на сільській сцені.

А на місцевому стадіоні з нагоди Дня села розгорнулося спортивне дійство – на кубок сільради у футбол грали п`ять команд: «Світличне», «Ве­­теран-Гнідинці», «Ди­намо» (Гнідинці), «Штурм» (Гурбинці), «Остапівка». Пе­ре­мога ж була за моло­дими господарями турніру.

Свято гнідинцівської родини, радісне, щире, хлібосільне, як і самі Гнідинці, вдалося на славу. Таких хвилин перепочинку від щоденних турбот сільська людина потребує як ніхто інший.

Тож копітка праця його організаторів теж була винагороджена людською вдячністю, блиском у очах, радісним щемом зустрічей земляків.

Є.Зима,
фото автора